Пам’ятаємо

 МИ ЇХ ПАМ’ЯТАЄМО...

(пам’яті тих, хто стояв біля колиски ВАП)


Пливе ріка життя, і так невпинно

Кидає виклики цей невблаганний час.

Своїх дітей вшануєш, Україно!

Творці історії – це люди поміж нас.

 

Одні в суворих битвах боронились,

Щоб жати жито на своїх полях,

А ці – за долю літніх заступились,

За скроні білі, руки в мозолях.

 

Не одцурайся, український роде,

Старих батьків і осторонь не стій!

Любов твоя – найвища нагорода,

А в старості – усім свій хрест нести.

 

Саме такими творцями історії, чиї імена, напевно, не будуть вписані в підручники, і є люди, які стали на захист прав літніх громадян в Україні. Непроста доля у кожного з них. Так би мовити, не одну ниву життя зорали. Не один, а по декілька видів діяльності довелося освоїти за свій вік. Скільки праці зроблено! Скільки людей з повагою і любов’ю згадують їхні імена…  А вдячність тих, кому вони прагнули забезпечити достойне життя в похилому віці, вимірюється мільйонами подяк. Так, саме мільйонами. Бо людей пенсійного віку нині в Україні налічується близько 13,7 мільйонів осіб.

 

Мова йде про засновників і активних членів Всеукраїнської асоціації пенсіонерів Лева Гассановича Гассанова, Владлена Георгійовича Шермаревича, Василя Івановича Бакушина, Павла Єлісейовича Тищенка. З яскравої іскри їхнього запалу та бажання допомогти людям літнього віку в Україні розгорілося велике полум’я любові до тієї роботи, яку розпочали.

 

Лише кілька останніх років свого життя вони віддали плідній праці у  Всеукраїнській асоціації пенсіонерів. Та за цей короткий час разом з іншими засновниками, активом асоціації зуміли об’єднати та згуртувати навколо себе саме тих, кому не байдужі проблеми літніх громадян. Спромоглися створити досить потужну організацію, яка розгорнула свою діяльність у багатьох областях України.

 

І ось уже 12 років Всеукраїнська асоціація пенсіонерів, яку вони турботливо плекали, росте, набирає сили, допомагає літнім людям і навіть отримала визнання в Європі.

 

Вас уже  з нами немає… Та ми з вдячністю низько схиляємо голови перед вашою світлою пам’яттю. Розпочату вами справу ми обіцяємо продовжувати попри всі труднощі та утиски з боку недалеких людців, ми й надалі докладатимемо максимум зусиль для підвищення якості життя сивочолого покоління. Бо тільки разом ми – сила.

 

Ми пам’ятаємо кожного з вас!..  



Лев Гассанович Гассанов (1936 – 2002)

 

Засновник ВАП; вчений в галузі обчислювальної та інформаційної техніки, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАНУ, Лауреат Державної премії СРСР і УРСР в галузі науки і техніки; був членом Комітету по Державних преміях Української РСР в галузі науки і техніки при Раді Міністрів УРСР; упродовж 20 років очолював науково-виробниче об’єднання «Сатурн»; був громадським діячем, керував творчою спілкою радіотехніки, електроніки і зв’язку ім. Попова, а потім 15 років – президент Союзу наукових та інженерних товариств м. Києва. Брав участь у розробці стратегічних і тактичних планів розвитку електронної промисловості СРСР. Після розпаду Союзу зайнявся підприємництвом, створив фірму „Квазар”.

Автор понад 340 наукових робіт та майже 70 винаходів і технічних розробок. Під його керівництвом кілька десятків молодих вчених стали кандидатами і докторами наук.

В Києві, на проспекті Леся Курбаса, 2б, на фасаді ВАТ НВП «Сатурн», керівником якого був Лев Гассанов, встановлено гранітну меморіальну дошку.


Владлен Георгійович Шермаревич (1936 – 2002)

 

Засновник ВАП; кандидат технічних наук; разом зі своїм другом Л.Г.Гассановим закінчив Київський політехнічний інститут; протягом 30 років працював у науково-виробничому об’єднанні «Квант», де очолював одну з провідних дослідницьких лабораторій.

Владлен Георгійович брав активну участь у громадській роботі, залучався до розробки планів науково-технічного прогресу. Йому належить ряд винаходів у різних галузях науки і техніки. Останні роки життя працював у фірмі „Квазар” технічним директором.



Василь Іванович Бакушин (1926 – 2005)

 

Член ВАП; генерал-майор, ветеран радянської розвідки, колишній голова Міжнародного українського союзу учасників війни (МУСУВ). Спільно з В.І. Бакушиним ВАП проводила ряд заходів, про які повідомлялося в журналі «Наше покоління», газеті «50 плюс» та на сайті ВАП в Інтернеті. В номері 7 журналу «Наше покоління» (2004 рік) було опубліковане дуже цікаве інтерв’ю з В.І. Бакушиним «Уроки історії для всіх поколінь».

Ветеран пишався тим, що свій бойовий шлях розпочав ще 15-літнім підлітком, брав участь у запеклих боях під Москвою, а після поранення потрапив до дивізійної розвідки. Північно-Західний, 2-й Прибалтійський фронт, 3-тя танкова армія – ось етапи його бойової біографії.

Йому доручали чимало відповідальних завдань і після завершення Другої світової війни. І всі завдання В.І. Бакушин виконував на відмінно!  



Павло Єлісейович Тищенко (1913 – 2005)

 

Інженер, ветеран Великої Вітчизняної війни, ветеран праці. Так сталося, що цей симпатичний ветеран (а точніше – його портрет) став своєрідним символом Всеукраїнської асоціації пенсіонерів, її «візитною карткою». Адже 12 років його фото відкривало головну сторінку сайту ВАП в Інтернеті. Незважаючи на трагічну долю (репресії, втрату двох синів), Павло Єлісейович до останніх днів свого життя зберігав оптимізм, віру в людей, служив ідеалам добра. Вже тяжко хворий, він зібрався з силами й прибув на загальні збори, присвячені 5-й річниці ВАП. У своєму виступі на зборах він звернувся до молодших членів асоціації з закликом активно розбудовувати громадську організацію, примножувати сили в боротьбі за права літніх громадян.

Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи підтримуєте Ви медичну реформу в Україні?