Колонка автора:

Фокуси урядових Коперфілдів зі споживчим кошиком

Нещодавно Міністр соціальної політики Наталія Королевська заявила про свій намір переглянути споживчий кошик. Чудовий намір! Але… Якщо погортати сторінки газетних підшивок, то ми побачимо , що пані Міністр не оригінальна у своєму намірі. Подібні висловлювання щодо споживчого кошику, прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії звучали і від багатьоїх її попередників. Та чи не залишаться благії побажання «протоколом про наміри»?..

В експертному середовищі існує такий жарт: «Прожитковий мінімум – це науково обґрунтований рівень того, скільки влада має виділяти для людей, щоб самій жити прекрасно».

Якщо оцінити порухи вітчизняних чиновників навколо споживчого кошика, причому за весь періоднезалежності, то бажання жартувати відразу ж зникає, оскільки розумієш, що хоч і спостерігаєш зацирковою виставою, але в результаті продемонстрованих фокусів відчуваєш себе не тількиобдуреним, але й обібраним до нитки. Виявляється, що саме тут закладено підвалини продукування масового зубожіння українського народу, насамперед пенсіонерів.

В руслі сучаних популярних телевізійних передач, у яких стало модним розкривати механізми фокусного циркового мистецтва, спробуємо й ми розшифрувати дії наших урядовців навколо важливих і чутливих елементів регулювання соціальної сфери.

Спочатку про основні поняття та історію їх генезису. Мінімальний споживчий кошик – це  мінімальний для кожної людини набір продуктів, непродовольчих товарів і послуг. Важливість споживчого кошика в тому, що його вартість у діючих цінах є основою прожиткового мінімуму, який, у свою чергу, в силу вимог статті 46 Конституції України впливає на всі види соціальних виплат в державі і є державним нормативом, що повинен використовуватися при визначенні більшості показників соціального блоку бюджету. Крім того, вартість споживчого кошика важлива й тому, що зміна цієї вартості за певний період визначає ще й індекс споживчих цін, який є базовим для розрахунку рівня інфляції.

Отже, споживчий кошик складається з продовольчих, непродовольчих товарів, а також послуг. Сьогодні в його структурі продовольчі товари становлять близько 52%. Їх набір розрахований на основі норм споживання продуктів харчування згідно з методологією Ленінградського інституту гігієни ще в далекому 1990 році. При цьому, якщо взяти до уваги, що процес розробки методології є доволі грунтовнм і тривє протягом 5-7 років, то можна зрозуміти, що такому раціону майже 30 (!!!) років.

Згідно з цими розрахунками на одну людину в середньому припадає трохи більше 100 грамів хліба на день. Це – менше, ніж у блокадному Ленінграді в листопаді-грудні 1941 року! Чому ми акцентуємо увагу саме на листопаді-грудні 1941-го? Бо саме в цей час там була запроваджена найнижча норма споживання хліба (працюючим – по 250, а всім іншим – по 125 грамів), після чого було зафіксовано різкий стрибок смертності від голоду – тільки за грудень померло близько 50 тисяч ленінградців! Тому пересічним жителям міста-героя норму підвищили зі 125 до 200 грамів. Чому ж пересічному українцю, за «логікою» тих, хто мудрує над нашим споживчим кошиком, має вистачити менше хліба, ніж нещасному блокаднику?!

Склад нинішнього споживчого кошика був затверджений в 1992 році і з того часу суттєво не змінювався. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про прожитковий мінімум» набір продуктів, що входить до споживчого кошика, має переглядатися один раз на п’ять років. Останній раз набір ґрунтовно переглядався в 2000 році, на основі тієї ж застарілої методології. Наспіх переглядали споживичий кошик у 2012 році, коли додали 35 позицій до раніше присутніх 296. Але й тут можемо спостерігати сміх крізь сльози!

Беручи за приклад кошики цивілізованих країн, у яких питома вага продовольчих товарів у споживчому кошику становить 30%, наші урядовці нібито також узялися зменшувати процент продовольчих товарів. Тож замість усіляких там ковбас та молочних продуктів, вони вирішили взяти курс на здобутки науково-технічного прогресу – ноутбуки, флешки, плейєри. Вибачте, але хіба не смішно – закласти в місяць аж 5 копійок на миття автомобіля і 8 гривень на бензин?! А що це означає – 1 гривня на спорт?! Навіть про «харчування поза домом» (себто в барах, ресторанах!) не забули, асигнували таки 9 гривень… Іншим словом, як знущання – це й не назвеш.

Яким же чином ці теоретичні речі впливають на наше повсякденне життя?

Відповідно до статті 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Стаття 46 вказує, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

А оскільки прожитковий мінімум розрахований на реалії майже 30-річної давнини, не відповідає сучасному стану, то й розміри нинішніх пенсій не тільки порушують Основний Закон України,  норми моралі, але не забезпечують елементарного фізіологічного рівня відтворення для людського організму.

Що вже казати про те, що прожитковий рівень не враховує реальних витрат на медицину, освіту, (адже в Конституції вони зафіксовані як безкоштовні) та багато іншого.

Не будемо торкатися таких дрібниць, як коригування прожиткового мінімуму з урахуванням фактичного зростання цін в умовах реальної інфляції, про відсторонення не тільки громадськості від формування споживчого кошика, але й профспілок, що передбачено чинним законодавством, і багато іншого.

Але вкажемо принагідно на те, що відповідно до розрахунків самих державних чиновників мінімальна заробітна плата має бути в 2,5 рази більша від прожиткового мінімуму. А що ж насправді? Сьогодні різниця між ними становить лише 39 грн, тобто менше 3,5 %.

Тепер щодо другої функції споживчого кошика – впливу на визначення індексу інфляції. В останні два роки ціни на харчові продукти є стабільними. При цьому, як ми писали вище, в стуктурі споживчого кошику продовольчі товари складають більше половини. І саме це є основною причиною фіксування дефляції у минулому році. Якби ж владі довелося хоча б змінити пропорцію харчових продуктів до загального наповнення  споживчого кошика до рівня загальноприйнятої, то ми б мали інфляцію щонайменше 27-28 % річних! Якщо ж додати підвищення плати за енергоносії для населення до економічно обґрунтованих, то всі – 55-60 відсотків!

Урахування вимог Основного Закону про достатній життєвий рівень, приведення розміру прожиткового мінімуму у відповідність до реального стану економіки, здійснення мрії багатьох наших громадян про підвищення їхнього прожиткового рівня хоча б до рівня найбідніших країн Східної Європи призвело б до перерозподілу матеріальних благ в українському суспільстві.

Іноземці, коли відвідують начебто бідну Україну, весь час дивуються наявності дорогих особняків за високими парканами, кількості дорогих авто, які їздять нашими дорогами, дорогезними бутіками в центрі наших міст і не можуть зрозуміти, як в одному суспільстві водночас можуть поєднуватися така кричуща бідність і таке показове багатство.

А корінь проблеми тут – у споживчому кошику, фокуси з яким і роблять можливим несправедливий перерозподіл вироблених суспільством матеріальних благ, внаслідок чого чиновники мають можливість «пиляти бюджет», багатії – збільшувати щороку свої статки в рази, а пенсіонери – спостерігати за цим «святом життя», отримуючі свої законні 894 гривні мінімальної пенсії за віком.

Володимир Дзьобак

голова Ради Всеукраїнської асоціації пенсіонерів

Дзебак Владимир

загрузка...
Блоги
Дзебак Владимир Дзебак Владимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Все блоги
Колонка автора
Все колонки авторов
Петиции ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробности Подать заявку
Опрос
Придерживаетесь ли Вы правил карантина?