загрузка...
Блоги
Дзебак Владимир Дзебак Владимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Все блоги
Колонка автора
Все колонки авторов
Петиции ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробности Подать заявку
Опрос
Придерживаетесь ли Вы правил карантина?

Мне дверь откроет старенькая мама...

Увеличить шрифт Уменьшить шрифт
Отправить
Печатать

Мне дверь откроет старенькая мама, Прищурясь, будет долго так смотреть, Меня судьба нещадно помотала, Но в дом родной не мог я не успеть. Пока жива ещё моя родная - Я на колени встану перед ней, Уткнусь в ладони, про себя рыдая, И вспомню детства беззаботность дней. Как ты меня, сопливого, ругала, Когда я в парке клумбу ободрал, Тогда ещё, родная, ты не знала - Девчонке той тюльпаны я нарвал. Округа вся "бандиткой" её звАла, Я на бездонность глаз её запал. "Забудь, сыночек!" - мама мне сказала, Но было поздно, я уже пропал! Кружился я с чертовкою, как пьяный - С ней жизнь моя пошла на перекос, Зачем же я не слушал тебя, мама? И горюшка хлебнул тележку-воз.                                 ПРИПЕВ:                              Пробежали годы -                              Я пришёл домой,                              Позади невзгоды -                              Я почти седой.                              Лучше мамы нету -                              Другую не сыскать,                              Выпью я за это                              И налью опять !                              Выпью я за маму,                              Дай тебя обнять! Жизнь пролетела, забыто немало, Но никогда не смогу я забыть Детство своё - и в нём ты, моя мама, Мне захотелось сейчас там побыть. Если бы мог лет на сорок вернуться - В клумбу тогда ни за что не полез: Маму бы слушал - чаёк пил из блюдца, И не смотрел бы сейчас волком в лес!                                   ПРИПЕВ

К списку новостей