загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Сигнал до дії: Європа зайняла жорсткішу позицію щодо Путіна

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Колона катафалків залишає авіабазу Ейндховена, що в  Нідерландах, перевозячи тіла жертв авіакатастрофи літака Малайзійських авіаліній.

Автор: кореспонденти Шпігеля

 

Потрібно було, аби збили Боїнг з майже 300 пасажирами на борту для того, щоб ЄС зважився на перші справжні економічні санкції проти Росії. Американці хочуть подальших дій, але неможливо передбачити, чи штрафні заходи матимуть вплив на Володимира Путіна.

Це були зображення: Безглуздо татуйовані проросійські бойовики, сигарети висять на їх губах і автомати Калашникова підібгані під руки, тупаються навколо поля з тілами і уламками літака на місці катастрофи, ніби мертві діти зі збитого Боїнга не мали нічого спільного з ними. Експерти тримаються за ніс, коли відкривають вагон, заповнений тілами. Майже нескінченний кортеж катафалків, що залишає аеропорт Ейндховен у Нідерландах. І президент Росії Володимир Путін прийняв це все не втративши свою холоднокровність.

Зазвичай це зображення.

Це частина цинічного бізнесу політичних експертів називати трагедію такого масштабу, а також безкінечне повторення картин страждання невинних людей на ТБ,  "зміною правил для гри". Це той момент, який розділяє час кризи на "перед" і "після" - час, коли громадськість та політики затримують дихання і по-новому дивляться на ситуацію. Але однією з унікальних рис європейського союзу є те, що у період "після" він часто продовжує певний час вести себе так, як він це робив у період "перед". Підтверджувальний доказ цього було надано минулого вівторка, майже через тиждень після збиття рейсу малайзійських авіаліній МН 17:

"Давайте принаймні накладемо ембарго на озброєння" - переконував Міністр закордонних справ Англії Філіп Хеммонд.

"Ні, не можна застосувати навіть фінансові санкції", - відповів його французький колега Лоран Фабіус у залі засідань будівлі Ради Європи в Брюсселі.

Перед зустріччю міністри закордонних справ країн-членів ЄС виглядали глибоко засмученими. Але за закритими дверима найважливішим завданням було, очевидно, не знайдення шляхів для того, як найкраще змусити Путіна відступитися, а як найкраще захистити свої власні вітчизняні економіки.

"Просто безглуздо"

У наступні дні високопоставлені представники держав-членів ЄС зы Східної Європи  висловили сумніви щодо їх самовдоволених кузинів із західних держав-членів ЄС. "Це просто безглуздо", - сказав один із представників.

Але ближче до кінця тижня Європа нарешті досягла фази "після" . "Зміна правил гри" зробила свій вплив. Зараз зрозуміло, що рейс МН 17 був збитий ракетою земля-повітря з російського арсеналу, зброєю, яка навряд чи б досягла України без Путінської згоди. 28 послів ЄС  у принципі погодилися на початкові жорсткі економічні санкції проти Росії, котрі вони планують завершити у вівторок. У листі до європейських лідерів Президент Ради Європи Герман Ван Ромпей написав: "Я б хотів попросити Вас, щоб ви проінструктували своїх послів завершити договір у вівторок". "Зараз ми можемо зупинити  Росію і Путіна у контрольований спосіб, хіба що ЄС знову відмовиться від свого рішення", - кажуть чиновники в Берліні.

Президент Росії Володимир Путін до цих пір чинив опір спробам Заходу змусити його відмовитися від підтримки проросійських сепаратистів у східній Україні.

Очікується, що європейські лідери офіційно затвердять нові санкції проти російських банків, компаній і приватних осіб до кінця цього тижня. Незважаючи на літні канікули, німецький уряд сподівається на проведення спеціального саміту у Брюсселі. Повідомлення ЄС для Путіна, зрештою, повинне супроводжуватися зображеннями, символізм котрих має бути відповідний по силі фотографій з місця катастрофи 17 МН.

У практичному плані санкції стосуються нафти, природного газу, зброї, високих технологій і великих сум грошей. Якби не реалії війни у східній Україні, де люди гинуть щодня, останній європейський наступ охрестили б "економічною війною".

Чи є це способом зупинити Путіна? І як він реагуватиме?

ЄС хоче, щоб російський президент негайно закрив кордон з Україною і відрізав постачання для сепаратистів. Він також хоче, щоб Путін роззброїв сепаратистів, визнав український уряд і гарантував свободу пересування для спостерігачів ОБСЄ. МЗС ФРН хоче ще більше: поліцейську місію ООН з чітко визначеними мандатом і термінами  проведення розслідування катастрофи літака MH 17. "Переговори з цього приводу вже ведуться з нашими голландських і австралійськими партнерами", - стверджують німецькі чиновники МЗС. На це потрібна буде постанова Ради Безпеки ООН, на що Путін муситиме також погодитися.

Підтримуючи курс

Це буде першим випробуванням, щоб побачити, чи європейська новонабута мужність справить враження на російського президента.

Агентство зовнішньої розвідки Німеччини тепер намагається з'ясувати, що ж радники Путіна  говорять йому, так як західна розвідка робила це за часів Холодної війни. Є ознаки того, що прихильники жорсткої лінії у Кремлі та бізнес-лідери перебувають у запеклій боротьбі за верховенство. На відміну від того, в чому західні спецслужби були переконані на початку кризи в Україні,  зараз, здається, починають з'являтися тріщини у владних структурах Путіна. Принаймні таке повідомлення було зроблене головою розвідувального центру Німеччини, Герхардом Шиндлером, під час останнього засідання Комітету закордонних справ Німецького парламенту, Бундестагу. Через деякий час він виступив з аналогічною доповіддю у канцелярії під час щотижневого брифінгу розвідки, як стверджують джерела. Чиновники розвідки вважають, що цілком можливо, що деякі російські олігархи незабаром поставлять економічні інтереси над політичними і спробують переконати Путіна змінити хід подій.

Сергій Глазьєв, 53, є одним з найбільш впливових прихильників жорсткої лінії, які хочуть, щоб Путін дотримувався курсу. Глазьєв відповідальний за відносини з Україною і Євразійським економічним співтовариством у Кремлі.

Глазьєв називає Президента України Петра Порошенка "нацистом" і також закликає до проведення повітряних атак проти українських військовослужбовців. Він вважає Європу дегенератом, а Сполучені Штати ворогом, який таємно друкує достатньо грошей, щоб купити або зруйнувати Росію. Як наслідок, Глазьєв хоче ізолюватияч свою країну та зробити її самодостатньою у ключових галузях. Для таких довірених осіб Путіна як Глазьєв, санкції ЄС є ідеальним ініціатором для подібного зречення від західного світу. Якщо б Глазьєв добився свого, то Москва б припинила зберігати 472 млрд. доларів (351 мільярдів євро) валютних резервів у доларах США або євро, поміняла б Visa та MasterCard на "Євразійську кредитну картку" і замінила б Європу, як найбільш важливого партнера, на Китай.

Вже зараз російським державним службовцям та політикам більше не дозволено мати банківські рахунки та власні компанії або будинки за кордоном, а 4 мільйонам працівників міліції, військових посадових осіб і розвідникам не дозволяється відпочивати на Заході. У майбутньому всі співробітники російського уряду муситимуть використовувати службові автомобілі російського виробництва.

Світ набирає форми, яка є дзеркальним відображенням Путінського погляду на на нього. Це світ, у якому Росія, ніби то принижена Заходом, повертає собі свою стару славу.

Заганяючи Путіна в кут

Московський політолог Станіслав Бєлковський згадує біографію, написану на основі інтерв’ю з Путіном, "перша особа", що була опублікована в 2000 році. У ній президент каже: "Ніколи не слід заганяти щура у кут". І оскільки не слід було застосовувати тиск на Путіна, котрий  є непоступливою людиною, - говорить Бєлковський, - зараз ми можемо очікувати від нього будь-яких агресивних рішень".

Поки що Путін уникав безпосереднього військового втручання в Україну. Але, згідно з інформацією західної розвідки, Росія перевезла важку бойову техніку через кордон трьома пунктами пропуску, як засвідчують ополченці, взяті у полон під час останнього перемир’я, проголошеного українським урядом у Києві. Отримавши ракети ППО, сепаратисти позбавили  українську армію її найбільшої військової переваги - переваги у повітрі. Більше десятка літаків вже збиті.

З моменту збиття МН17 Путін втратив будь-який політичний капітал, який ще залишався в Європі і США. І коли вже не залишилося чого втрачати, він наближається до більш жорстких санкцій з посмішкою.

Екхард Кордес, голова комітету Східноєвропейських економічних відносин - організації, що представляє німецькі ділові інтереси в Росії, погоджується з цим твердженням. "У ситуації, яка склалася, занадто багато  тиску ззовні може спричинити протилежний до очікуваного ефект. Якщо ми повністю заженемо Путіна в глухий кут, то це не принесе нікому користі". Дійсно, така перспектива викликає тривогу у багатьох людей у російській економіці. Олігархи непокояться своїми мільярдами і віллами на Кіпрі, на лазурному березі та Лондоні. Вони також знають, що без устаткування і новітніх технологій із Заходу російська економіка приречена.

Серед небагатьох людей, які наважилися говорити про це відверто, є екс-міністр фінансів Олексій Кудрін, ліберал. За його підрахунками переозброєння, військове втручання у Східну Україну і санкції можуть коштувати Росії до 20 відсотків її економічної міці протягом декількох років. Колишній прем'єр-міністр РФ Михайло Касьянов висловився навіть різкіше: "Якщо санкції будуть запроваджені проти всього російського фінансового сектору, то наша економіка зазнає колапсу через шість тижнів".

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.

До списку новин