Відкриття фестивалю – 03 вересня о 18:00.
Організатор – Центр Української Культури та Мистецтва.
Клаптикове шиття, як вид рукоділля, з давніх-давен існує в багатьох країнах світу, з тих пір, як з’явилась тканина. Проте, ще задовго до цього вмілі жіночі руки створювали одяг та ковдри із залишків хутра й шкіри.
Фактично, кожен народ має свою тисячолітню історію виникненняй розвитку клаптикового шиття. Україна – не виняток. Згадаймо неповторні клаптикові ковдри та килимки наших бабусь. Сьогодні українські традиції клаптикового шиття не лише дбайливо оберігаються рукодільницями - вони щороку набувають нових національних рис.
Наприклад, під час Фестивалю будуть представлені вироби учасниць Клубу клаптикового шиття, що діє при Центрі Української Культури та Мистецтва, зокрема, створені за мотивами надзвичайної творчості подільського художника Олександра Грена. Краса української природи, дивовижні та унікальні жінки-подолянки Грена ожили в клаптикових роботах.Також відвідувачі побачать вироби з фондів Центру Української Культури та Мистецтва, в яких вдало поєднались українські та світові клаптикові традиції, а ще – неповторні барви нашої рідної землі.
Цікаво, що одні й ті ж самі техніки клаптикового шиття використовували народи, які жили один від одного на величезній відстані, навіть на різних континентах. Наприклад, техніка «колодязь» або «брусований будинок» зустрічається практично по всій Європі та в Америці. А «гавайський квілт» разюче нагадує киргизькі клаптикові вироби, створені з повсті.
У цьому можна буде переконатись, відвідавши виставку «Зі світу по нитці», що відбудеться в рамках Фестивалю. Розмаїття робіт, привезених в різний час звідусіль, вражає. Можна буде побачити моли Кунів – клаптикові роботи панамських індіанців племені Куна. Мола – це елемент жіночого одягу, виконаний в техніці прорізної клаптикової аплікації, зшитий вручну мілкими стібками, майже невидимим швом. Ця техніка вимагає надзвичайно високої майстерності. Найдивовижніше – це орнамент молів. Здається, що з глибини століть в ньому проглядаються й елементи наскельного живопису, і середньоазійська в'язь, і язичницькі символи давньоруської вишивки.
Безумовно, індіанці, що жили абсолютно ізольовано від усього світу (їм заборонено укладати шлюби з представниками інших народностей), ніколи не чули й не бачили мистецтва інших народів. Це все вкотре доводить глибинний зв'язок всіх людей, що живуть на нашій планеті.
Буде представлена й клаптикова робота з Кореї. Pojagi – так називають корейці печворк. Їх виробам притаманна особливість – відсутність середнього об’ємного шару. Майже завжди ці вироби одношарові. Завдяки цьому клаптики зшиваються особливими швами, які й самі стають додатковою прикрасою виробу.
Окрасою експозиції стануть клаптикові вироби з Індії, Китаю, Туреччини. До речі, в Індії, клаптикові вироби найчастіше створюються таким чином: шматочки різнокольорових сарі зшиваються, а потім фарбуються в якийсь один колір. Як правило, клаптикові ковдри бувають дуже великого розміру, оскільки ними вкриваються одразу декілька дітей, тому що родини переважно багатодітні, й живуть в одному будинку, що складається з однієї кімнати, де всі сплять вкупі.
Під час Фестивалю відбудеться цикл майстер-класів для дорослих, де можна буде навчитись основам печворку:
04 вересня, 15:00: «Виготовлення японської текстильної іграшки-хлопчика сарубобо»;
09 вересня, 15:00: «Виготовлення японської текстильної іграшки-дівчинки хіна»;
11 вересня, 15:00: «Виготовлення текстильних бусів»;
16 вересня, 15:00: «Виготовлення японської текстильної іграшки-хлопчика сарубобо»;
19 вересня, 15:00: «Виготовлення японської текстильної іграшки-дівчинки хіна»;
23 вересня, 15:00: «Виготовлення текстильних бусів».
Дізнатись умови проведення та записатись на майстер-класи можна за № тел. (044) 425-12-64. Попередній запис – обов’язковий.
Місце проведення майстер-класів:
Школа Жіночих Рукоділь,
м. Київ, вул. Хорива, 19-В
тел. (044) 425-11-62
ст. м. «Контрактова площа»
(вихід з метро в сторону Верхнього і Нижнього Валів)
Вхід на виставки в рамках VIІ Всеукраїнського фестивалю Клаптикового Шиття вільний.
Чекаємо на вас!
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
