загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Чи може Україна стати наступною силіконовою долиною?

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Навіть серед сумбурних історій Східної Європи історія України особливо трагічна. Лише в 20-му столітті вона була заморена голодом Сталіним, знищена Гітлером, віддана на сімдесят років бездарній радянській владі, розграбована її ж власним урядом і, зовсім нещодавно, зазнала вторгнення Путіна.

Сьогодні ситуація в Україні залишається безнадійною. Країна знаходиться у важкому фінансовому становищі і є залежною від фінансової допомоги з боку МВФ, США та ЄС. Крим було анексовано, східні області Донецька та Луганська охоплені замороженим конфліктом, і її головний антагоніст, Росія, контролює газопостачання.

Тим не менш, Україна все ще небезнадійна. У той час, як більша частина її  промисловості, датована радянськими часами, дрімає у зоні конфлікту, індустрія високих технологій знаходиться на підйомі.  Я недавно розмовляв з Євгеном Сисоєвим з AVentures, комерційної фірми в Києві, і він вважає, що ми можемо стати свідками народження нового українського відродження.  Хоча це може здаватися божевільним, та він цілком може бути правим.

З чого створюється  технічна мекка?

З часу, коли Силіконова долина стала технологічним центром світу в сімдесяті і вісьмидесяті роки, інші намагалися слідувати її прикладу.  Більшість з них потерпіли невдачі, але деякі, такі як Нью-Йорк, Тель-Авів, і Остін мали блискучий успіх.  Ніхто ще не зіштовхнув Сан-Франциско з його місця, але ці міста збудували процвітаючі місця для стартапів.

Якщо ви глибше проаналізуєте всі новостворені центри, то стане зрозумілим, що всі вони мають дещо спільне.  Кожен з них, наприклад, має сильні університети, які випускають обдарованих технологічних талантів.  Також всі вони мають те, що Річард Флорида називає "креативним класом" - толерантне середовище, що підтримує активну субкультуру художніх галерей, музичних сцен і авангардних кафе.

Ті, хто знайомі з  індустрією технологій в Україні, знають, що Київ має всі ці речі в надлишку.  Він вже є процвітаючим центром аутсорсингу.  Elance, провідний інтернет-сайт фрілансерів, надає Україні третє місце у світі за можливість знайти людей із вдосконаленими вміннями.  Київ - веселе місто з процвітаючою культурою і понад усе є толерантним і привабливим.

Тим не менш, є ще один, останній елемент, якого Україні бракує.  Кожна велика новостворена культура потребує каталізатора, одну провідну компанію, яка створить місцеві фінансові та професійні мережі, яких для процвітання потребують нові фірми. Силіконова долина мала Hewlett Packard, в Тель-Авіві був ICQ, і Нью-Йорк мав DoubleClick.  В Україні немає жодної, але скоро справи можуть  змінитися.

Нова  технологічна екосистема України, що розвивається

За оцінками Сисоєва з Aventure, українська індустрія високих технологій вартує близько $ 5 млрд і розділяє ринок на чотири окремі сектори.  Перший, аутсорсинг, є найбільш розвиненим і задіює близько 50000 інженерів у 500 фірмах.  Невелика, але зростаюча частка глобальних науково-дослідних і дослідно-конструкторських центрів, започаткованих Самсунгом та іншими технологічними гігантами, складає другий сектор.

Третій і найважливіший напрямок - це електронна комерція, яка отримує вигоду з відносно нерозвиненої традиційної роздрібної торгівлі України.  Інтернет-магазини за останні роки дійсно набрали обертів, і Сисоєв оцінює, що цей ринок зараз вартує близько $ 2 млрд і є приблизно рівним аутсорсинговому бізнесу в Україні.

Все ж, де Сисоєв бачить найбільший потенціал, так це в четвертому секторі, який починає заявляти про себе - вітчизняні фірми розробників програмного забезпечення, які проектують, створюють і продають свої власні продукти на світовому ринку.  Він навів шість компаній, у яких є потенціал стати бізнесами вартістю у мільярди доларів  у найближчі п'ять років: Paymentwall, Grammarly, bpm online, InvisibleCRM, Depositphotos і Jooble.

Він також зазначає, що існує безліч нових цікавих новостворених компаній.  Деякі, такі як Petcube і iblazr, отримали початкове фінансування від інтернет сторінок колективного фінансування, таких як Kickstarter, але більшість обходиться намаганнями стати прибутковими без сторонньої допомоги. Безсумнівно, що якщо інфраструктура столиці України поліпшувалася б, то ми б стали свідками  інтенсивнішого процесу створення компаній.

Якщо Сисоєв правий у своїх висловлюваннях стосовно можливостей українських технологічних компаній набути великого значення у найближчому майбутньому, то Україна дійсно має шанс вирватися і стати справжнім технологічним центром.  Навіть компанія в один мільярд доларів може залучити достатньо капіталу, щоб стимулювати весь технологічний сектор (ICQ, яка створила технологічний сектор Тель-Авіва, спочатку придбали за приблизно $ 400 млн).

Самобутня  українська модель

Американські новостворені компанії мають очевидну перевагу. З гігантським внутрішнім ринком і найбільшою у світі екосистемою комерційного капіталу вони можуть плодитися у своїй державі,  маючи доступ до фінансування і,  досягнувши критичної маси, вийти на світову арену. Українським фірмам, однак, не так пощастило.

Тому українські стартапи винайшли нову модель. Компанії, які перелічив Сисоєв, зосереджені на міжнародному, а не вітчизняному бізнесі.  Grammarly, наприклад, виробляє коректурне програмне забезпечення для англомовних ринків.  Jooble, пошукова система вакансій, працює у 59 країнах.  Більшість з них, хоча вони і функціонують в Україні, юридично оформлені в іншому місці.

Іншою відмінною рисою є те, що через відсутність комерційного фінансування українські фірми повинні ставати прибутковими дуже швидко аби вижити.  У певному сенсі це обмежує, але також дає українським стартапам і перевагу, якої бракує багатьом технологічним компаніям на ранніх стадіях розвитку. Вони дуже швидко розвивають гостре бізнес-відчуття і вчаться конкурувати.

І в той час, коли їхні доходи генеруються за кордоном, ці компанії продовжують вкорінюватися в Україні.  Топ-менеджери проживають у своїй рідній державі, і вся розробка та удосконалення продукції, а також науково-дослідна діяльність базується тут.  Це дає їм явну фінансову перевагу над багатьма міжнародними конкурентами.

Можливості та проблеми

Незважаючи на погану політичну ситуацію в Україні, є вагомі причини для оптимізму.  У неї є високоякісна,  низьковартісна робоча сила.  Конфліктні області, Донецька та Луганська, залишаються на безпечній відстані від технологічних центрів: Києва, Харкова та Запоріжжя.  Проєвропейські партії здобули велику більшість на останніх парламентських виборах, і культура прогресує.

Тим не менше, як і раніше, існують серйозні проблеми.  Україна є глибоко корумпованою країною, у якій диявольськи важко робити бізнес. Вона повинна провести швидкі реформи і витерпіти немалий економічний біль, щоб задовольнити жорсткі вимоги ЄС і МВФ, що є необхідним для міжнародної підтримки.  У той же час Путін, схоже, вирішив підірвати розвиток країни.

У будь-якому випадку я помітив очевидні зміни в Україні з часу, коли почав там займатися бізнесом більше десяти років тому.  У 2004 році її люди вийшли на вулиці під час Помаранчевої революції, вимагаючи демократичних ідеалів.  Тепер вони протестують задля реальних реформ, наполягаючи на тому, щоб викорінити корупцію, звільнити заплямованих чиновників та змінити закони з урахуванням міжнародних норм.

Без сумніву, попереду буде важка дорога.  Але також важливо пам'ятати, що Україна є однією з найбільших і найбільш освічених країн в Європі, з відмінною базою талантів і технологічною інфраструктурою.  Тому, хоча це може здаватися малоімовірним, що Україна стане наступною технологічною меккою, я не поставив би проти неї.

Грег Сатель - американський бізнес-консультант.  Ви можете знайти його блог на DigitalTonto.com і слідкувати за публікаціями на Твіттері:@DigitalTonto

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.

До списку новин