Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи підтримуєте Ви медичну реформу в Україні?

Її українська величність

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати
Її українська величність

Київські князівни започаткували найвідоміші королівські династії світу, стали святими й уперше навчили Європу здоровому способу життя. Ми, українці, занадто мало знаємо про історію своєї Батьківщини та роль нашої нації у світі. І часто–густо згадуємо про українських героїв, лише коли про них заговорив увесь світ. Українці ж керували арміями та чужоземними державами, створювали мистецькі шедеври світового рівня, робили сенсаційні відкриття у різні віки. Канцлери, флотоводці, патріархи, міністри, кардинали, царі, звитяжці духу — їх тисячі. І вони заслуговують на те, щоб ми про них знали.Отже, хто вони були, «наші» королеви…

Французька королева Анна Ярославна

Напевно, важко знайти українця, який не чув про відому королеву Франції Анну, дочку великого князя київського Ярослава Мудрого. Вона стала дружиною французького короля Генріха І Канета, привезла до Франції не тільки коштовний посаг, а й високу культуру, за що її тут шанували. Оповіді свідчать, що Анна була дуже освіченою — володіла багатьма мовами, переписувалася латиницею з Папою Римським. На багатьох державних документах Франції збереглися її підписи слов’янською мовою — найдавніші зразки українського письма, в оточенні підписів–«хрестиків» неписьменної французької знаті. Загальновідомі факти: Анна привезла з Києва у Францію Євангеліє, що пізніше стало відомим як «Реймське», на якому присягали під час коронації усі наступні французькі королі. Цікаво, що один із нащадків Анни Ярославни (син її онука, короля Франції Людовіка VI) — Генріх (1121—1175) був архієпископом Реймса.

Відомо, що один із синів Анни — Філіпп І — був наступним королем Франції. А інший — Гуго Великий — став французьким героєм — керівником першого та кількох наступних хрестових походів у Палестину. Від його нащадків (правнучки Ади де Варен) ведуть родовід шотландські та англійські королі.

Онука князя Ярослава Едігна — німецька свята

Про дочку Анни Ярославни та Генріха І, онуку київського князя Ярослава Мудрого — Едігну (Емму) в Україні відомо надзвичайно мало, натомість у Німеччині про неї дуже добре знають — там вона відома свята католицької церкви. «Едігну, як свідчать перекази, хотіли у Франції видати силоміць за нелюба, вона вирішила уникнути цього і піти, за однією версією, до Єрусалима, поклонитися святим місцям, за другою — збиралася вирушити на Русь, на Батьківщину своєї матері, — розповідає Олена Ясинецька. — Але уві сні їй було сказано: потрібно зупинитися там, де проспіває півень і одночасно задзвонить дзвін. У баварському містечку Пух, коли вона проїжджала повз церкву, Едігна почула і півня, і дзвін. Так вона зрозуміла, що це і є те місце, де має лишитися». За легендою, Едігна оселилася у величезному дуплі липи і провела там понад 30 років, вела дуже побожне життя. «Вона стала прозорливою, лікувала людей і худобу, вчила дітей. Допомагала знайти вкрадене чи загублене», — каже пані Олена. «Я був на службі у соборі міста Пух, коли святкували 900–ту річницю з дня смерті Едігни, — розповідає вчений». — Увесь баварський край живе її іменем, там створено велике товариство. На святкування до Пуху приїжджав віце–президент Бундестагу, міністри, єпископ Мюнхенський вів службу». Едігна канонізована католицькою церквою, її вшановують як святу і досі просять про допомогу при втраті речей або їх крадіжці.

Рятівниця Польщі

Dobronega-Maria Volodymyrivna

Доброніга–Марія, донька київського князя Володимира Великого, стала дружиною польського князя Казимира I Відновника, чим, як кажуть історики, врятувала Польщу від розвалу і підпорядкування Римській імперії. Від неї бере початок ціла «плеяда» польських королів.

Візантійська наречена

Донька Володара–Івана Ростиславича, князя звенигородського, Ірина була видана заміж за Ісаака Комнена, сина візантійського імператора. Це був перший випадок прямих контактів Візантії з окремим князівством, що можна розцінювати як великий успіх зовнішньої політики перемишльських князів. Цей шлюб закріпив позиції Володара в його протистоянні з Угорщиною.

Перша шотландська свята

Батьки Маргарити Шотландської — передостанній представник стародавньої Уессекської династії англійських королів Едуард та його дружина Агата, дочка (за іншою версією — сестра) Ярослава Мудрого, про яку в Україні майже немає згадок. Маргарита одружилася з шотландським королем і відіграла чималу роль в історії Шотландії. Вона відома своїми релігійними реформами, а також впливом, який мала на культурну трансформацію шотландського королівства. Маргарита — мати чотирьох шотландських королів і однієї королеви Англії. І якщо прослідкувати цю династію далі, то можна, переконують дослідники, побачити зв’язок аж до сучасних англійських королів.

До заміжжя з шотландським королем Маргарита готувалася стати черницею. Але зв’язок із церквою зберегла і після коронації. Маргарита опікувалася ченцями, засновувала монастирі. Саме вона запросила до Шотландії бенедиктинців. З її діяльністю пов’язано проникнення на північну окраїну Європи лицарської англо–французької культури. У 1250 році Папа Інокентій IV зарахував її до лику святих — так Маргарита стала першою шотландською святою.

Королева для Норвегії й Данії

Єлизаветі Ярославні, старшій дочці князя Ярослава Мудрого, за життя вдалося «приміряти» корони одразу двох країн. Спершу вона стала дружиною норвезького принца Гаральда Суворого — той довго добивався руки Єлизавети. Він, хоч і нащадок норвезького престолу, але жив вигнанцем при дворі Ярослава. Оскільки ж він не мав багатства й трону, київський князь відмовив йому у сватанні. «Однак Гаральд серйозно закохався і за будь–яку ціну вирішив завоювати Єлизавету. Він пішов на службу до візантійського імператора, там став героєм, здобув багатство і звитягу. І таки одружився з Єлизаветою». Гаральд, до того ж, був ще й поетом, присвячував майбутній дружині поеми, пізніше вписані у норвезькі саги, що досі зберігаються у музеях Норвегії та є досить відомими.

Після загибелі ж Гаральда Єлизавета вийшла заміж за данського короля Свена ІІ Естрідсена.

Царівна–цілителька

Євпраксії Мстиславівні, онуці Володимира Мономаха, дочці великого київського князя Мстислава Володимировича, судилося стати першою*жінкою–лікарем в історії України–Русі. Вона з молодих років вивчала народну медицину, лікувала хворих (її ще через це називали Добродія, грецькою — Євпраксія). Вона стала автором наукового трактату «Мазі» (Алімма) — першої відомої в Європі медичної праці руського авторства (тепер вона зберігається у флорентійській бібліотеці Лоренцо Медічі) про здоровий спосіб життя. В основу трактату покладено дані тогочасних наукових рукописів і власних спостережень. Прикметно, що в цім трактаті немає рекомендацій, пов’язаних із поширеними в медичній практиці ХІІ ст. марновірствами і забобонами. За однією з версій, Євпраксія вийшла заміж за візантійського царевича Олексія Комнена, сина імператора Іоанна II Комнена і дістала нове ім’я Зоя.

Імператриця Римської імперії та бунтарка

Ця жінка свого часу була однією з найбагатших осіб Європи, а знатне руське походження забезпечило їй сильні політичні позиції. Євпраксія–Адельгейда Всеволодівна, дочка великого князя київського Всеволода Ярославича, стала дружиною імператора Священної Римської імперії Генріха ІV. Однак життя її склалося нещасливо: Генріх IV виявився лютим чоловіком — знущався над дружиною, ув’язнив її у Вероні. Крім того, імператор належав до секти сатанистів, а вихована у побожній родині Євпраксія цього стерпіти не могла. «Євпраксія звернулася зі скаргою до Папи Римського,що було справжнім прецедентом: слабка жінка у ті часи виступила проти свого чоловіка–імператора! Її розлучили з Генріхом ІV, і Євпраксія повернулася на Русь, де в одному з монастирів закінчила свій земний шлях».

До списку новин