DER BLOCK DES VERFASSERS:

НАЙЦІННІШИЙ РЕСУРС ЗЕМЛЯН У НЕБЕЗПЕЦІ !

В усьому світі відбуваються різні заходи, спрямовані на те, щоб привернути увагу громадськості, урядів, парламентів до надзвичайно важливої проблеми людства – проблеми води, її запасів, її економії, її якості. В нашій країні теж проводяться акції, які свідчать про бажання наших громадян зосередити зусилля на вдосконаленні економічної та екологічної політики щодо життєво важливих питань сучасності. Наприклад, у Києві (у конференц-залі Президії Національної академії наук України) відбулося засідання Національної екологічної ради України, присвячене формуванню Нової Водної Політики в Україні. Двома днями раніше відбулося засідання Прес-клубу, присвячене Міжнародному дню.

У засіданні «за круглим столом», що відбулося в редакції друкованих і електронних видань ВАП, теж сьогодні мова йшла про стан водних ресурсів як в Україні, так і в усьому світі.

Користувачі сайту ВАП уже мали змогу ознайомитися з публікаціями щодо проблем екологічної безпеки водних басейнів нашої країни, пов’язаних з шкідливим впливом фосфатів (див. у новинах ВАП від 5 та 18 березня ц.р.).

У розмові «за круглим столом» підкреслювалося, що проблеми водних ресурсів України і світу – це те, що безпосередньо стосується кожного – від малюка до пенсіонера.  Адже вода – це життя!

Фахівці ЮНЕСКО, які опікуються питаннями водних ресурсів планети Земля, напівжартома – напівсерйозно кажуть: «Чи живемо ми в верхів’ях ріки, чи внизу за течією,– ми всі в одному човні». 

Науковий керівник Одеського відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, доктор медичних наук, професор Тетяна Стрікаленко вважає, що  в наш час надзвичайно важливо комплексно розв’язувати проблеми транскордонних джерел водопостачання. Для нашої країни таким джерелом є насамперед Дніпро, що протікає через три країни (Росію, Білорусію та Україну). Є й інші транскордонні ріки. Наприклад, Дунай протікає через  18 країн.

Чому проблеми транскордонних джерел стали настільки актуальними в світі? Причини є як об’єктивні (залежать від природи), так і суб’єктивні (чинники – люди та держави). Насправді, у межах «інтернаціональних» річкових басейнів проживає понад 40% населення світу. 263 транскордонних озерних і річкових басейнів у всьому світі охоплюють майже половину поверхні нашої планети і розташовані на території 145 країн. 33 з останніх мають понад 95% своїх територій у межах міжнародних річкових басейнів. Величезні маси прісної води також незримо перетинають кордони у підземних водоносних горизонтах. Попри це – давно відома стійка тенденція до дефіциту прісної води в світі.

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун підкреслив: "Водна проблема є широкою і системною, кризові явища при неблагополучному її рішенні очевидні». А глава Всесвітнього форуму в Давосі Домінік Вогрей уточнив: "Управління майбутніми водними потребами ми розглядаємо як термінове, матеріальне і повністю вирішуване завдання для людства. Лише ним треба займатися насправді. І в першу чергу – зниженням забруднення і скороченням нераціонального вжитку води».

Через забруднення – як проблему, що прямо стосується здоров'я, харчування і соціально-економічного благополуччя населення, проблема транскордонних вод прямо стосується України.

Досить пекучою проблемою забруднення вододжерел є потрапляння до них різних фармакологічних препаратів і реагентів, вживаних як засоби особистої гігієни (пральні порошки, шампуні, миючі засоби і так далі). Дослідження з цієї проблеми почалися в США ще в 90-і роки минулого століття і досить довго мали лише науковий інтерес. Проте, проведення аналогічних робіт в інших країнах світу, зокрема, в Індії, Німеччині, Японії, Голландії, змусило екологів і лікарів буквально здригнутися.

У вододжерелах Індії, які експерти називають «плаваючою аптечкою», концентрація 21 фармпрепарата більш, ніж в 150 разів перевищувала концентрації  тих же препаратів, виявлених у вододжерелах США. Високорозвинені європейські країни і США захищають своє довкілля, ретельно очищають стоки лікарень і житлових будинків, розміщують виробництво ліків в країнах, що розвиваються чи імпортують ліки звідти.

Адже 1 літр стічних вод забруднює, щонайменше, 8 літрів прісної води з поверхневих вододжерел. Лише за офіційною статистикою у водоймища, з яких отримують питну воду понад 70% населення України, скидається  близько 40% неочищених господарчо-побутових (39%) і промислових (42%) стічних вод. На  75% таких водозаборів відсутні санітарні охоронні зони, на 13-18% відсутні необхідні очисні споруди і  на 16-22% водозаборів немає установок для знезараження води. А вивчення екологічних і медичних наслідків присутності фармпрепаратів у вододжерелах, в стічних водах, в питній воді, як і вивчення способів усунення таких речовин з води,  в Україні «принципово» не проводиться, хоча в тих же країнах Європи, в інших розвинених країнах світу їй приділяють величезну увагу вже майже 20 років.  

Керівник проекту «Тала вода»  Петро Жданюк (його установки, котрі кілька років працюють у містах Житомирщини, мають 13 ступенів очистки!) переконаний у тому, що серед усіх екологічних проблем сучасності немає більш актуальної, ніж проблема води, передусім – питної. 

З огляду на це вражає точка зору         Генерального директора холдингу IDS Group Марка Ткачука: «Сьогодні природна вода дешевша за нафту, але це ненадовго».

Компанія IDS Group – лідер  з виробництва бутильованих вод в Україні. Відома вона не лише мільйонам українців, а й далеко поза межами країни. Усе це завдяки продукції заводів холдингу IDS Group: мінеральним водам «Миргородська», «Моршинська», «Старий Миргород», «Трускавецька заповідна», «Трускавецька кришталева», «Трускавецька природна» тощо.

«Та ситуація, що спостерігалася на ринку донедавна,– каже Ткачук, –  не могла нас не тішити. Українці дедалі частіше надають перевагу бутильованій воді. До речі, варто зауважити, що протягом кількох останніх років, саме негазовані води впевнено відвойовують щорічно по 2% ринку у газованого сегменту бутильованих вод і сьогодні ця цифра сягає 22%. За середньостатистичними даними щороку кожен українець випиває майже 50 літрів бутильованої води. А п’ять років тому на одну людину припадало понад 25 літрів.

Звісно, нам не так легко рівнятись на європейські країни. Утім, Україна має великий потенціал. Адже споживач дедалі більше уваги приділяє  якості та походженню води, здоровому способу життя, невід’ємною частиною якого є якісна питна вода. Причому зростання споживання води виражається не лише в літрах на душу населення.

Значні зміни відбулися й у свідомості людей. Зростає культура споживання, українці більше розуміються на різновидах води, частіше звертають увагу на її походження. Якщо  ще три-чотири роки тому ніхто особливо не замислювався, звідки береться вода, яка потрапляє до пляшки, то сьогодні це питання стає особливо важливим. Одна справа, коли вона видобувається в промисловій зоні чи неподалік великих міст-мільйонників, де антропогенне навантаження на довкілля просто «зашкалює», і її доводиться доочищувати штучними способами. А зовсім інша річ, коли вода має оригінальний мінеральний склад, природну чистоту, оскільки видобувається в чистих курортних регіонах, таких як Миргород, Моршин, Трускавець... Споживачі починають добре розумітися на цьому і вибирають той продукт, який є більш якісним і корисним для здоров’я».

Мета Всесвітнього Дня води – привернути увагу як політичних, так і бізнес-кіл, та широкої громадськості до проблеми вивчення, зниження і запобігання забрудненню вододжерел, значна частина яких протікає територіями декількох держав. Особливо важливо – запобігти забрудненню підземних джерел прісної води, які поки що залишаються відносно чистими, – ось чому їх використання строго контролюється в розвинених країнах, а бутильовані природні води з підземних джерел так високо цінуються в усьому світі. Стратегічна лінія ВОЗ – збільшення кількості бар'єрів як на шляху стічних вод, що скидаються у водойми, так і питної води, що надходить у кожен будинок. У кожній країні проблема чистої води – води для життя – має бути найважливішою проблемою національної безпеки.

У своєму зверненні з нагоди Всесвітнього Дня води Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун підкреслив: «Кожні 20 секунд помирає одна дитина внаслідок неналежного водоочищення, яким не забезпечено сьогодні майже 2.6 млрд. чоловік у світі. Загалом це 1,5 мільйони молодих життів, причину смерті яких ми добре знаємо, і можемо запобігти їй. У цій галузі є й досягнення, проте прогресу перешкоджають бідність і  недостатні інвестиції, а також брак бажання політиків як у масштабах цілої планети, так і в переважній більшості конкретних держав.

Інформація для роздумів:

85% населення живе на посушливих територіях планети.

783 млн людей не мають доступу до чистої води.

Від 6 до 8 мільйонів чоловік щорічно вмирають від наслідків стихійних лих і пов'язаних з водою хвороб.

Різні оцінки показують, що, грунтуючись на звичайному бізнесі, приблизно 3,5 планети Земля будуть необхідні для того, щоб забезпечити підтримку світового населення на рівні життя, нині досягнутого Європою або Північною Америкою.

Глобальне зростання населення імовірно на 2-3 мільярда чоловік протягом найближчих 40 років, в поєднанні зі зміною дієти, призведе до зростання попиту на продовольство на 70% до 2050 року.

Більше половини населення земної кулі живе в містах, і число міських жителів зростає щодня. Міські райони, хоча і краще, ніж у сільській місцевості забезпечені водопостачанням, ледве встигають нарощувати надходження води, щоб не відставати від зростання населення.

При очікуваному зростанні населення, до 2030 року попит на продовольство, за прогнозами, збільшиться на 50% (70% до 2050 року), в той час як попит на енергію від гідроенергетики та інших поновлюваних джерел енергії зросте на 60%.

Ці питання взаємопов'язані. Наприклад, збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, призведе до істотного збільшення споживання води та енергії, що призведе до посилення конкуренції за воду між використовуючими воду галузями.

Запаси води знижуватимуться в багатьох регіонах. Та попри цю тривожну перспективу, світове споживання води для сільськогосподарських потреб, за оцінками експертів, до 2050 року збільшиться майже на 19% і навіть більше в разі відсутності технічного прогресу або політичного втручання.

Вода для зрошення та виробництва їжі є одним з найбільших навантажень на ресурси прісної води. На сільське господарство припадає близько 70% глобального відбору прісної води (в деяких швидко зростаючих економіках – навіть до 90%).

Економічне зростання та індивідуальне благополуччя потребують переходу від продуктів переважно на основі крохмалю, м'яса і молочних продуктів, які вимагають більше води, до менш водомістких. Адже виробництво 1 кг рису, наприклад, вимагає майже 3500 літрів води, 1 кг яловичини ~ 15000 пітрів, а для приготування однієї чашки кави (з урахуванням усіх процесів вирощування, збирання, обробки зерен, виробництва цукру тощо) потребує 140 літрів дорогоцінної вологи! (детальніше можна ознайомитися у роботі Hoekstra і Chapagain, 2008). Ці дієтичні фактори  є найвагомішими чинниками для аналізу споживання води за останні 30 років, і, швидше за все, збережуться і в середині двадцять першого століття.

Близько 66% території Африки – це посушливі і напівпосушливі зони, в яких мешкають понад 300 мільйонів чоловік (насамперед – у країнах південніше Сахари). У них мізерні водні ресурси навколишнього середовища – це означає, що вони мають запас на все життя – менше  1000 кубічних метрів на душу населення.

Дефіцит водних ресурсів, вважають політики багатьох держав, може спричинити справжні війни, оскільки люди не хочуть померти від спраги. Тож величезний потенціал сучасної науки і техніки слід спрямовувати не на гонку озброєнь, а на створення високотехнологічних установок для очищення та опріснення морської води, запаси якої практично необмежені.

Олег КРАВЧЕНКО 

Kravchenko Oleg

загрузка...
Blogs
Dziobak Volodymyr Dziobak Volodymyr РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Alle Blogs
DER BLOCK DES VERFASSERS
Alle Spalten author
Anträge der USU
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Details Vorschläge unterbreiten
Umfrage
{}