Дзебак Владимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

А я бы делила жизнь по другому: Я на две бы части ее делила, На то, что будет, и то, что было. Ведь жизнь измеряют-знаете сами — Когда годами, когда часами. Знаете сами-лет пять или десять Минуте случается перевесить. Я не вздыхаю: О, где ты, юность! Не восклицаю: Ах, скоро старость! Я жизни вопрос задаю, волнуясь: Что у тебя для меня осталось? Припоминаю я все, что было, Жизнь пересматриваю сначала, Как беспощадно меня учила, Какие подарки порой вручала. Знала я счастье, не знала покоя, Знала страданья, не знала скуки. С детства открылось мне, что такое Непоправимость вечной разлуки. Руки мои красивыми были, Нежными были, сильными стали. Настежь я сердце свое раскрыла Людскому счастью, людской печали. Я улыбалась и плакала с ними, Стала мудрее и непримеримей, Мягче я стала, тверже я стала, Лгать и завидовать перестала. Молодость-сила. Старость-усталость. Думаю-сила в запасе осталась!