Колонка автора:

Пенсійна система: як її реформувати?

Нещодавно з’явилося повідомлення, що уряд пропонує знизити єдиний соцiальний внесок до 15%

(http://ua.interfax.com.ua/news/general/141237.html#.USoC6qKjfg8).

Попри всю її зовнішню привабливість, це доволі небезпечна ініціатива для українського суспільства та економіки. Якщо вона буде втілена в життя, вона надовго приховає від суспільства суть відносин комунізації праці. Навіть сьогодні люди у своїй більшості практично не задумуються над цими питаннями і через те багато втрачають, а українське суспільство біднішає, не може багатіти та розвиватися на основі власної праці. І тому є кілька причин:

1) люди не мають повної інформації про формування та використання пенсійних фондів, бо відрахування “за них” здійснюють роботодавці;
2) люди не розуміють джерел формування державою пенсійних заощаджень, а таким джерелом є виключно недоплачена їм через той таки примус роботодавця заробітна плата, за вилучену на довгий час частину якої ніхто й не збирається платити. До того ж той час переповнений численними ризиками, “найпростіший” з яких – це “просто” не дожити до пенсії. Тому “солідарна” пенсійна система має, щонайменше, два аспекти: підприємницький та суспільний.

1. Підприємницький аспект

Сьогодні формула перерозподілу праці в базовому рівні (без урахування потреби у фінансуванні акцизів, мит і податку на прибуток підприємств…, бо вони теж не мають іншого джерела фінансування, окрім реалізованої праці) сьогодні виглядає так (для двох півциклів відтворення праці):

1) на стороні роботодавця: (1/0,80*1,4*1,2)-1=1,1 (вже в першому півциклі джерела фінансування не існує, не кажучи вже про те, що зарплата вилучається повністю…)

2) на стороні робітника (коли він купує товари, послуги та платить по тарифах): 1/6=0,166(6).

Тобто, проти гривні чистої зарплати в економічному обороті “функціонує” мінімум 1,1+0,17=1,27 коп. податків і соціально-пенсійних внесків.

А, оскільки з гривні зарплати податок треба відняти, маємо скориговане співвідношення: 0,83 проти 1,27. У процентах перерозподіл становить 153% (це оцінково, а більш точний розрахунок дає 141%). А “нормальний максимум” 32% (це доведено ще 100 років тому Вільфредо Парето).

Якщо в цій формулі замінити ставку ЄСВ на 0,15, матимемо сукупну величину перерозподілу 0,9 грн. податків і внесків проти 1 гривні платоздатності (це якщо шкала прогресивності ПДФО залишить без змін його загальний діючий рівень). Підприємцям буде легше виконувати невластиві їм функції, бо джерела фінансування пов’язаних з зарплатою зобов’язань закриваються коректно. Але з точки зоруфункціонування суспільних інститутів праці, нагромаджень та формування і передання приватної власності надалі залишиться обмеження у використанні набутків родин від реалізації власної праці.Тобто, не дожив до пенсії “від держави” чи не довго нею скористався, – родина втрачає і саму суму потенційних заощаджень, і її капіталізацію. За вилучені в такий спосіб гроші треба платити, тобто – повертати їх в родину з відсотком. За 35 років з урахуванням періодичності внесків! А ініціатива уряду цього не містить. Суть відносин комунізації праці від цього не зміниться. Зміниться лише її рівень від повного оксюморону до реального коректного вилучення інвестиційного ресурсу родин. ДруГИми(с) словами:від виразу “віддай все, чого навіть не заробив”, пропонується перейти до “віддай майже все, що заробив”.

2. Суспільний аспект

Пропоную оцінити еквівалент вилучення коштів з родинного бюджету на умовах запропонованої урядом ставки ЄСВ 15%.

Згідно повідомлення Держстату: середня зарплата штатного працівника в Україні на 1 січня 2013 року становила 3 377 грн. (//www.unian.ua/news/549369-derjstat-serednya-zarplata-v-ukrajini-zbilshilasya.html).

Від цієї середньої зарплати 15% становить 506,55 грн.
Для розрахунків використано пенсійний калькулятор Недержавного Пенсійного Фонду «ВІДКРИТИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД «ФРІФЛАЙТ»

(http://www.npf-ff.com.ua/)

Дані для розрахунку за допомогою пенсійного калькулятора:
Щомісячні внески, грн.: 506;
Періодичність внесення: щомісячно;
Період нагромадження, років: 35;
Період виплат, років: 25;
Періодичність виплат: щомісячно;
Річна ставка відсотків: 6%

Результати розрахунків
Розмір першої пенсійної виплати, грн.: 2 415,03;
Розмір останньої пенсійної виплати, грн.: 10 729,37;
Середній розмір пенсійної виплати, грн.: 5 578,66;
Нагромаджена сума пенсійних внесків, грн.: 212 520.00;
Нагромаджена сума відсотків (інвестиційного доходу), грн.:
1 461 078.73;
Загальна сума нагромаджень, грн.:
1 673 598.73.

Чи треба тут ще щось коментувати?

Хіба трішки…: в Україні люди на пенсії живуть щонайбільше 24 роки, а в середньому – не більше 14, чоловіки – трохи більше двох років. Тому шанси “вибрати” бодай половину “нагромадженої” суми вельми малі. Її капіталізація втрачається гарантовано і повністю. Коефіцієнт заміщення зарплати пенсією сьогодні ще не досяг 50%. А за умов застосування фінансових методів нагромадження і використання пенсії цей коефіцієнт не менший одиниці і ним успішно зміг би керувати сам власник такого вкладу.
“Солідарна” пенсійна система засадничо нищить принцип оплати вилучених в “общак” коштів, а саме вони є інвестиційним ресурсом людини, сім’ї та родини і забезпечують розвиток суспільства через розвиток цих його складових. “Ефект” від зміни ставки ЄСВ є тим, що в народі називають “Приховуванням шила в мішку”. Треба змінювати характер суспільних відносин, а не рівні помилкової взаємодії.

Висновок може бути лише один:
“Солідарну” пенсію треба згортати, а не знижувати ставку. І при цьому практику утворення нового «солідарного» пенсійного стажу з безоплатним вилученням руками роботодавця частини зарплати на оплату чужого набутого «солідарного» стажу треба припинити негайно, а таку потребу профінансувати з інших джерел, відмінних від зарплати.

А ініціативи з реформування пенсійної системи в Україні повинні йти від суспільства в особі його компетентних представників, а не від уряду.

Володимир Щербина,
м. Львів,
Товариство «Мале Коло».

Щербина Владимир

загрузка...
Блоги
Дзебак Владимир Дзебак Владимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Все блоги
Колонка автора
Все колонки авторов
Петиции ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробности Подать заявку
Опрос
Придерживаетесь ли Вы правил карантина?