ІЗ ЛЮМПЕНІВ – У ГРОМАДЯНИ
Паситесь, мирные народы!
Вас не разбудит чести клич.
К чему стадам дары свободы?
Их должно резать или стричь.
Наследство их из рода в роды
Ярмо с гремушками да бич.
А.С.Пушкин
Чим мені подобається Юрій Романенко як аналітик, публіцист?
1. Він мудрий, ерудований, обізнаний.
2. Допускає до оприлюднення авторські точки зору, а значить – не зашорений.
А це, в свою чергу, дозволяє на власному ресурсі "Хвиля" публікувати різні погляди, які дуже часто цікаво читати.
Ось і зараз достатньо провокативна публікація:
//hvylya.net/analytics/politics/pochemu-gosudarstvo-dolzhno-uzakonit-pokupku-golosov-na-vyiborah.html
Не згоден! Категорично! Ніщо так не наближає суспільство до стада, як можливість капіталу вільно купувати і продавати голоси. Так само ніщо не наближає суспільство до тоталітаризму, як можливість ДЕРЖАВИ купувати голоси своїх громадян, а відтак визначати, хто люмпен, а хто ГРОМАДЯНИН.
Я уже мовчу про те, що всі державні чиновники і бюджетники майже зі 100% ймовірністю "попадуть" до розряду люмпену. А ще – ув’язнені. А також інші залежні від держави категорії населення.
Купівля голосів – це офіційне закріпачення стану люмпенства тих, хто продає свій голос, це їх безповоротнє «опускання» у соціальній структурі суспільства. Завдання громадянського суспільства полягає у протилежному: створити умови для того, щоб підняти люмпенізовані верстви, зробити їх справжніми громадянами.
Навпаки, потрібно жорстко карати за саму можливість купівлі гречкою, грішми, послугами. Для першого разу – колосальним штрафом для тих, хто продає, і колосальним штрафом (скажімо в 1 млн. дол. США) та позбавленням права на 10-15 років обиратися в управлінські органи чи працювати на державних посадах для тих, хто купляє.
P.S. У Сінгапурі, наприклад, за плювок на вулиці, недопалок, кинутий не в урну, людей, із заробітною платою 25 доларів на місяць, штрафували на 1000 доларів США. Минуло зовсім небагато часу – і сьогодні це ДУЖЕ чисте місто!
МІЙ ВИСНОВОК:
КУПІВЛЯ ГОЛОСІВ ЛЮМПЕНУ БУДЕ ПРОДУКУВАТИ ПОДАЛЬШУ ЛЮМПЕНІЗАЦІЮ УСЬОГО СУСПІЛЬСТВА!
У зв’язку із цим пригадалась одна історія.
У Стародавньому Римі право голосу первісно мали тільки патриції. На думку багатьох вчених, упадок Риму почався з 494 г. до н.е., коли плебеї добились права вибирати власних повноправних трибунів зі свого середовища, і один із консулів мав обов’язково бути з плебеїв.
А далі історія нам оповідає, що "безкоштовні роздачі продовольства і організація видовищ для потенційних виборців у значній мірі посприяли росту люмпенізації плебсу, яке стало жити виключно за рахунок подачок"…