ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ
Всечесні Отці! Дорогі Брати і Сестри!
Пройде кілька десятиліть по славному Христовому воскресінні, і апостол Павло, звертаючись до коринтян, нагадає їм: «Хіба ви не знаєте, що... ви не свої? Бо дорого куплені ви» (1 Кор. 6:19,20). Дорого, надміру дорого куплені ми для майбутнього воскресіння – кров’ю самого Божого Сина, пролитою на хресті.
Віддаючи після неймовірних страждань Свій дух у руки Отця, Христос відкриває всім нам шлях пасхи – переходу від смерти до життя. Від духовного конання в рабстві гріху до обіцяного праотцям краю вічної радости. Колись, у дні старозавітньої Пасхи, Господь дав народові Мойсея «стовп хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі ... стовп огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі» (Вих. 13:21). Нам Він залишає за дороговказ Свою Церкву, наділену в день П’ятдесятниці джерелом вічного світла – благодатними дарами Святого Духа, що зійшов на апостольську громаду у вигляді вогненних язиків (Діян. 2:3).
Церква освітлює нам дорогу воскресіння сяйвом євангельського слова, мудрістю Святих Отців, аскетичним досвідом подвижників, живою практикою повсякденного служіння ближньому. Вона кличе нас у дорогу, заохочує до невпинного духовного зростання, вчить торувати життєві шляхи дружною, згуртованою громадою.
«Нинi все наповнилося свiтлом, небо й земля, i глибини пiдземнiї» - співається у пасхальному каноні. Кожному з нас є місце в цьому осяйному просторі великодньої радости. Але присутність у ньому, торування шляху до власного воскресіння не має нічого спільного з інфантильним слідуванням за досвідченими попередниками гладенькою дорогою. Ми мусимо пережити і внутрішню боротьбу, і зовнішні спокуси. Мусимо долати перешкоди й випробування. Мусимо пам’ятати про застережний досвід ізраїльтян, які, втомившись очікувати Мойсеєвого повернення з Синайської гори, раптом занурилися в примітивне ідолопоклонство: «Зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому жертви» (Вихід 32:8). Небезпека раптового падіння чигає й на нас, якщо ми віддамося зневірі, дамо опанувати себе образі на оточення та сумнівам у правильності обраного шляху.
Дорога ціна, якою Господь заплатив за наше воскресіння, свідчить про Його довіру до нас. Довіру й батьківську любов. Світло Христового воскресіння наповнює своїм сяйвом усі сфери нашого життя, допомагаючи знайти гідний спосіб застосування талантів християнина. Але Бог очікує від нас рішучости, дії. Дорога воскресіння – це шлях боротьби за майбутнє. Це шлях мужніх і цілеспрямованих людей, здатних розпізнати фальш, обійти приховані багниська. На цьому шляху ми випробовуємо свою здатність бути разом, допомагати один одному, спільно захищати свій вибір. І саме в невпинному духовному русі ми здобуваємо свій шанс на майбутнє єднання з воскреслим Христом – через власне воскресіння до вічного життя.
Христос воскрес! - Воістину воскрес!
† Ігор, архиєпископ Харківський і Полтавський
Пасха Христова р.Б.2017
