Інформаційний бюлетень від 23 грудня 2013 р.

Дорогі читачки та читачі, вже протягом років у Європі не було стільки розмов про наших східних сусідів, скільки говорилось протягом останніх тижнів та днів.

Море людей та прапорів Європейського союзу на Майдані в Києві, прибуття Михайла Ходорковського до Берліну і сьогоднішнє звільнення музикантів групи "Pussy-Riot" Надії Толоконнікової та Марії Альошиної: це образи, які мандрують довкола світу і зворушують людей.

Я також радію з ними, що всі вони проведуть святкові дні у колі сім'ї та друзів і знову на волі. 

В усіх трьох випадках  мова навряд чи може бути  про милість.  Ні у випадку з музикантами, яким кілька тижнів залишалось до завершення їх протизаконного ув’язнення  і які своє звільнення описали як піар-хід Путіна, ні у випадку Михайла Ходорковського, який за своє звільнення заплатив виїздом і завершенням своєї політичної діяльності в Росії. Своїми звільненнями Путін ще раз довів, що в Росії панує принцип милості перед або замість закону і милостивий пан у Кремлі вирішує, хто може бути вільним, а хто ні.

Також у стосунках між ЄС та країнами східного партнерства Росія демонструє свою готовність втручатися  і притримується принципу шантажу, який подіяв у Вірменії та Україні.  Саміт у Вільнюсі з вартим уваги успіхом у випадку з Грузією та Молдавією однак не став символом провалу, навіть якщо відмова України від підписання договору була гіркою миттю для ЄС.

З часу прийняття суперечливого рішення президентом Януковичем, країна залишається глибоко розділена між проєвропейською опозицією з громадянським суспільством з одного боку та проросійською більшістю в парламенті та правлячими олігархами довкола президента з іншого. Але останнє слово ще не сказане. Демонстранти хочуть продовжувати свої протести на Євромайдані протягом святкових днів. Президент Путін зробить у наступному році все можливе, щоб далі затягнути Україну  в нову версію Радянського Союзу: в Митний союз.

Я з нетерпінням спостерігаю, чи міністр закордонних справ Франк-Вальтер Стайнмаєр поставить собі завданням і чи йому вдасться виступити посередником у Києві. Цим він може довести, що він не слідує нишком за своїм однопартійцем Герхардом Шрьодером і краще розпочне "зміни через посередництво" замість того, щоб втиратися в довіру Росії Це також був би чіткий сигнал для сильної політики європейського співтовариства, яка підійме голос проти Києва та Москви. Я і надалі з нетерпінням  за цим спостерігатиму.

Я бажаю Вам і всім загалом спокійного, мирного свята, що сприятиме відпочинку, та радісного Нового року.

Вернер Шульц