Благодійність: види, підстави надання, обмеження та облік

Благодійна допомога — доволі поширене явище в бюджетних установах. Незважаючи на те, що вона дармова, до її прийняття, використання, обліку та списання висунуто низку додаткових вимог. Тож розповімо, які види благодійної допомоги бувають, хто потрапляє до кола щасливчиків, які вправі її отримувати, на яку мету її надають, як оформлюють її надходження та якими нормативно-правовими актами це врегульовано.

 

Види й форми благодійності

 

Благодійництво — добровільна безкорис­лива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги (ст. 1 Закону про благодійництво). її специфіч­ні форми: меценатство, спонсорство й волон­терська діяльність.

 

Власне, фіз- і юросіб, які потребують бла­годійної допомоги й отримують її, називають набувачами благодійної допомоги (далі — на­бувач).

 

Благодійну допомогу їм можуть надавати згідно зі ст. 16 Закону про благодійництво у вигляді:

 

а)    одноразової або систематичної фінансової,
матеріальної та іншої допомоги;

б)    фінансування конкретних цільових програм;

в)    допомоги на основі договорів (контрактів)
про благодійну діяльність;

г)     дарування або дозволу на безоплатне
(пільгове) використання об'єктів власності;

ґ) дозволу на використання своєї назви, емб­леми, символів;

д)     безпосередньої допомоги особистою пра­цею, послугами чи передачі результатів особистої творчої діяльності;

є) прийняття на себе витрат з безоплатного, повного або часткового утримання об'єктів благодійництва;

є) інших заходів, не заборонених законом.

 

Серед власних надходжень бюджетної устано­ви другої групи "Інші власні надходження бюджетних установ", озвучених у ч. 4 ст. 13 БКУ:

 

1)        благодійні внески, гранти та дарунки — перша підгрупа II групи;

 

2) кошти, отримані від підприємств та фізосіб на виконання цільових заходів, — друга підгру­па II групи.

 

Однак БКУ не вказує, у якій формі та в яко­му вигляді можуть надавати благодійні внески. Разом із тим п. 2 Порядку № 1222 конкретизує, що благодійники вільні надавати благодійні внески в грошовій формі, визначивши напрями видатків, а також у вигляді товарів, робіт, по­слуг. Тому благий намір допомогти жадаючим і прагнучим не дозволить оминути низку вимог, передбачених законодавством.

 

Хто вправі отримувати благодійність

 

Серед основних напрямів її спрямування за ст. 4 Закону про благодійництво, зокрема, сприяння розвитку: науки й освіти, культу­ри, охорони та збереження культурної спад­щини, природно-заповідного фонду, охорони здоров'я, масової фізкультури, спорту й туриз­му. Благодійність використовують і на загаль­нодержавні, регіональні, місцеві та міжнародні програми, спрямовані на поліпшення соціаль­но-економічного становища.

 

На благодійну допомогу можуть також розра­ховувати: учителі, вчені, студенти, учні, тала­новита творча молодь; малозабезпечені; без­робітні; інваліди; інші особи, що потребують піклування; особи, які через свої фізичні чи інші вади обмежені в реалізації своїх прав; гро­мадяни, що постраждали через стихійне лихо, екологічні, техногенні, інші катастрофи, у ре­зультаті соціальних конфліктів, нещасних ви­падків; жертви репресій, біженці; багатодітні й малозабезпечені сім'ї.

 

Для талановитої молоді це може бути грант, а для інших осіб — благодійна допомога у ви­гляді майна чи грошових коштів, які вони от­римують часто-густо через органи й установи соцзахисту, держоргани чи органи місцевого самоврядування.

 

Коли юрособа-набувач розподіляє благодій­ність у вигляді товарів між особами, яким її призначено, слід керуватися ще й Порядком № 1295. За його п. 4 благодійник має надати пропозиції щодо надання благодійної допомо­ги набувачу, а останній,-у свою чергу, повинен повідомити про намір її прийняти.

 

Список бюджетних установ, які можуть от­римувати благодійні (добровільні) внески та пожертви, теж озвучено в Порядку № 1222. Це заклади освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання.

 

Одначе Закон про благодійництво не допус­кає, що  благодійну допомогу можна надавати органам виконавчої влади, органам місце­вого самоврядування, органам і підрозділам внутрішніх справ та цивільного захисту, іншим воєнізованим формуванням.

 

Для органів держвлади шлагбаумом, що пе­рекриває шлях до дармової допомоги, стає ст. 2 Закону № 783. Вона наголошує, що ор­гани держвлади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансуван­ня. Список органів держвлади Мінфін опри­люднював у листі від 13.03.09 р. № 31-18030-02-24/6976. Хоч він дещо й застарів, але може бути путівником у цьому питанні. Продемонструємо на прикладі.

 

СИТУАЦІЯ 1. МВС України наказом від 05.11.10 р. № 543 затвердило Порядок отриман­ня органами та підрозділами внутрішніх справ благодійних внесків, грантів та дарунків від фізичних та юридичних осіб (далі — Порядок М 543). При цьому відомство апелює до Закону про благодійництво, Порядків № 1222 та № 1295. Проте у вищеназваних нормативних актах і днем зі свічкою не знайдеш згадки про таку мож­ливість для органів МВС.

 

Якщо ж зануритися в Закон про міліцію, ба­чимо, що там ідеться тільки про безоплатне надання приміщень, обладнання, меблів, за­собів зв'язку, транспорту, іншої техніки підроз­ділам міліції, які утримуються за рахунок кош­тів, що надходять на підставі договорів (ст. 24). Утім, про благодійні внески, гранти, дарунки там теж ані слова. Натомість корективи до ч. 1 ст. 24 Закону про міліцію, унесені пп. 2 п. 68 р. II Закону № 107, що дозволяли фінансування міліції з інших джерел, не заборонених законо­давством, визнано неконституційними (дме. рі­шення КСУ від 22.05.08 р. № 10-рп/2008). Отже, шукати законодавчі підстави для отримання ор­ганами внутрішніх справ благодійних внесків — марна справа. І масну крапку ставить на цьому ч. 1 ст. 17 Закону про корупцію (діє з 01.07.11 р.): органам держвлади та органам місцевого са­моврядування заборонено одержувати від фіз-і юросіб безоплатно послуги та майно, окрім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами України. Той самий Закон про корупцію наголошує: якщо особи з п. 1 та пп.пп. "а", "б" п. 2 ч. 1 його ст. 4 одер­жали презенти як дарунки державі, АР Крим, державним або комунальним установам, то їх вважають, відповідно, державною чи комуналь­ною власністю й приймають згідно з Порядком № 1195. Тому правових підстав для застосування Порядку № 543 органа­ми внутрішніх справ, м'яко кажучи, немає. До речі, статусу нормативно-правового акта цей документ не має.

 

Зверніть увагу!

 

За пп. 4.11.8 Практичних рекомендацій щодо проведення ревізії фінансово-госпо­дарської діяльності бюджетної установи (з окремих питань програми), схвалених про­токолом Методологічної ради ГоловКРУ від 04.08.09 р. № 9 (далі — Методрекомендації № 9), ревізори особливу увагу приділяють дотриманню вимог Порядку № 1222 при от­риманні благодійності.

 

Резюме 1. Конституційний Суд України (далі — КСУ) трактує ст. 2 Закону № 783 бук­вально: фінансування органів держвлади му­сить забезпечувати держава за рахунок коштів держбюджету. На це вказує його рішення від 11.03.2010 р. № 7-рп/2010 стосовно фінансового забезпечення судів. Тобто на благодійні внески для органів держвлади накладено вето. А з 01.07.2010 року аналогічну пряму заборону прописа­но й для органів місцевого самоврядування.

 

Отримання благодійності: процедурні питання

 

Ці питання врегульовано Порядками № 1222 та № 1295. Хоча вони й посилаються на низку застарілих норм та нечинних нормативів. Тому будемо розглядати їх через призму чинного бюджетного законодавства. Як сказано вище, благодійні внески надають набувачам у гро­шовій формі, а також як товари, роботи, пос­луги. Розглянемо детальніше.

 

І. Благодійні внески в грошовій формі. їх мо­жуть надавати як на підставі договору, так і без

 

його укладання. Благодійник може визначи­ти напрями спрямування благодійних коштів. Якщо він цього не зробив, зазначені гроші на­правляють на першочергові потреби, пов'язані з основною діяльністю.

 

Благодійні кошти зараховують на спеціаль­ний реєстраційний рахунок, призначений для таких надходжень. Аби їх використати:

 

—  з органу Держказначейства отримують Довідку про підтвердження надходжень на спеціальні реєстраційні рахунки, що відкриті в органах Державної казначейської служби України (додаток 7 до Інструкції № 57);

 

—  вносять зміни до спецфонду коштори­су, урахувавши напрями витрачання, визна­чені благодійником. Для цього оформлюють Довідку про зміни до кошторису, яку подають на затвердження установі, що затвердила кош­торис.

 

Останнім часом дуже поширені випадки, коли так звані благодійні внески вимагають від батьків дітей, учнів, студентів у примусовій формі. Це грубе порушення норм Закону про благодійництво: якщо батьки зажадали (доб­ровільно) допомогти навчальному закладу, то повинні внести благодійні кошти до каси чи на спеціальний реєстраційний рахунок навчаль­ного закладу й за бажанням вказати, на яку мету їх надано. На це вказують листи МОН від 15.04.11 р. № 1/9-289, від 06.03.09 р. № 1/9-150.

 

Про оформлення читайте в газеті "Все про бухгалтерський облік" № 87 за 2011 р. на стор. 59.

 

Резюме 2. Благодійні внески в грошовій фор­мі надають виключно на добровільних засадах, обов'язково документально оформлюють і ві­дображають у бухобліку та звітності.

 

II. Благодійність у вигляді необоротних активів (далі — НА) або запасів. У разі їх­нього отримання потрібно врахувати норми Інструкцій № 64 та № 125.

 

Матцінності, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги чи дарунка:

 

1)  приймає комісія, створена за наказом керів­ника установи (далі — комісія з приймання), до складу якої обов'язково включають пред­ставника бухгалтерії й установи вищого рівня (п. 1.24 Інструкції № 64);

 

комісія оцінює їх (за відсутності докумен­тів, що підтверджують вартість), складаючи акт оцінки, де фіксує кількість матцінностей і їхню вартість за ринковими цінами на анало­гічні види. Оцінюючи основні засоби (далі — ОЗ), потрібно дотримуватися вимог ч. 2 ст. 7 Закону про оцінку. Так, під крило цього Закону потраплять ті активи, які належать до основ­них засобів;

 

2)  комісія оформлює у двох примірниках Акт приймання-передачі основних засобів типової форми № ОЗ-І (бюджет), указує про­цент зносу й зазначає в ньому присвоєний ін­вентарний номер. Акт затверджує керівник установи, а його один примірник передають до бухгалтерії разом із техдокументацією, що його стосується. У разі надходження запасів комісія знову-таки заповнює акт, але в довіль­ній формі, оскільки його типову форму не за­тверджено. Однак він як первинний документ повинен відповідати вимогам, закарбованим у п. 2.4 Положення № 88.

 

Далі вже підключається бухгалтерія, яка му­сить провести теж низку маніпуляцій, а саме:

 

а)    внести зміни до спецфонду кошторису, оформивши Довідку про зміни до коштори­су (як правило, планові показники для надхо­джень у натуральній формі уточнюють після їх отримання);

 

б)    заповнити Довідку про надходження в натуральній формі й надати до органів
Держказначейства, щоб відобразити їх в об­ліку. У ній вказують КЕКВ, за яким слід про­
вести видатки. Коли надійшли запаси чи інші  необоротні матеріальні активи — КЕКВ 1131

"Предмети, матеріали, обладнання та ін­вентар, у т.ч. м'який інвентар та обмунди­рування". Якщо ж отримано благодійність у вигляді ОЗ — КЕКВ 2110 "Придбання об­ладнання і предметів довгострокового ко­ристування ";

 

в)    відобразити благодійність в облікових ре­гістрах на підставі типової форми № ОЗ-І (бюджет) чи акта довільної форми (для запасів) і ви­писки зі спеціального реєстраційного рахунку про натуральні надходження;

 

г)     відкрити на об'єкти НА відповідну форму інвентарної картки й внести до неї необхіднуінформацію.

 

III. Благодійність у вигляді наданих робіт та послуг

 

Якщо для надання благодійни­ком послуги (роботи) необхід­но мати обов'язково сертифікат або ліцензію, то благодійність надають лише після їхнього отримання (ч. 2 ст. 16 Закону про благодій­ництво).

 

На підставі акта наданих послуг (виконаних робіт) складають Довідку про надходження в натуральній фор­мі. Якщо це послуга, скажімо, із поточного ре­монту, послуги з оцінки майна чи благодійник оплатив курси підвищення кваліфікації, то ви­датки проводять за КЕКВ 1134 "Оплата пос­луг (крім комунальних) ". Знову-таки, при від­сутності планових показників за цим кодом вносять зміни до спецфонду кошторису на під­ставі Довідки про зміни до кошторису. Якщо ж, приміром, документів, що підтверджують обсяги та вартість послуг (робіт), немає, комісія установи повинна оцінити їх. Про порядок оформлення благодійності у вигляді послуг дізнаєтеся з газети "Все про бухгалтерський облік" № 87 за 2011 р. на стор. 57.

 

Резюме 3. Благодійність у вигляді товарів, робіт та послуг обов'язково відображають у бухобліку бюджетної установи й органу Держказначейства. Останньому надають Довідку про надходження в натуральній формі й за необхідності теж вно­сять зміни до спецфонду кошторису.

 

На що можна витрачати благодійні внески

 

Конкретні напрями благодійництва та бла­годійної діяльності визначають благодійники й статути (положення) благодійних органі­зацій (ч. 2 ст. 4 Закону про благодійництво). Загалом це запитання виникає зазвичай тоді, коли йдеться про грошові кошти.

 

Якщо благодійник не визначив напрями їх­нього спрямування, керівник установи (набу­вач) використовує отримані благодійні внески на першочергові потреби, пов'язані з основною діяльністю (п. 2 Порядку № 1222).

 

Завважте: постановою № 368 було внесено зміни до п. 2 Порядку № 1222, згідно з яким благодійні внески дозволили спрямовувати на виплату зарплати працівникам установ і за­кладів освіти, охорони здоров'я, соцзахисту, культури, науки, спорту та фізвиховання. Однак за рішенням КСУ від 28.12.09 р. № 28-рп/2009 ці корективи визнано неконституційними.

 

Резюме 4. Коли благодійник не визначив на­прямки витрачання благодійних грошей, керів­ник установи мусить спрямувати їх на першо­чергові потреби. На виплату зарплати праців­никам установи (набувача) благодійні внески направляти не дозволяють (якщо такий напрям не визначено благодійником).

 

Відображаємо благодійність в облікових регістрах

 

Як сказано вище, приймаючи НА та запаси, оформлюють відповідні акти, що повинні від­повідати вимогам Положення № 88 до первин­ного документа. За наявності — до них долуча­ють накладні та інші первинні документи. На їхній підставі й відображають благодійні внески у вигляді товарів. Для грошових коштів підста­ва — виписка зі спеціального реєстраційного рахунку, для робіт і послуг — акт, оформлений із дотриманням Положення № 88.

 

Залежно від форми благодійних внесків їх ві­дображають у меморіальному ордері:

 

— № 3 "Накопичувальна відомість руху гро­шових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)" (форма № 382 (бюджет)) — коли на спеціальний реєстраційний рахунок надійшли грошові кошти, а також якщо відображено на­туральні надходження;

 

— № 4 "Накопичувальна відомість за розра­хунками з іншими дебіторами" (форма № 408 (бюджет)), складеному за операціями спецфон­ду — коли отримано товари, надано послуги чи виконано роботи. Використання цього ме­моріального ордеру обумовлено тим, що нату­ральні надходження відображають, застосову­ючи субрахунок 364 "Розрахунки з іншими де­біторами ".

 

Проілюструємо на прикладах (див. таблицю).

 

Таблиця	№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція субрахунків		Сума, грн
			Дт	Кт
	1	На спеціальний реєстраційний рахунок надійшли кошти від батьків вихованців дитсадка, призначені для закупівлі іграшок та ігор для дітей — 300 грн
	1.1	Надійшли на рахунок благодійні внески	324	712	300,00
	1.2	Сплачено постачальнику (не платник ПДВ) за іграшки та ігри	364/1	324	300,00
	1.3	Оприбутковано іграшки та ігри	234/1	364/1	300,00
	II	Благодійна організація подарувала бібліотеці новий комп'ютер (вартість за накладною — 2700 грн) і ксерокс, оцінений комісією установи в 720 грн зі зносом 50%
	2.1	Оприбутковано комп'ютер	104/1	364/1	2700,00
			812	401	2700,00
	2.2	Оприбутковано ксерокс	113/1	364/1	720,00
			812	401	720,00
	2.3	Відображено 50-відсотковий знос (720 грн х 50%)	401	132	360,00
	2.4	Відображено надходження в натуральній формі (2700 грн + 720 грн)	324	712	3420,00
	2.5	Проведено касові видатки	364/1	324	3420,00
	III	Благодійний фонд "Меценат" оплатив курси підвищення кваліфікації секретарю комітету конкурсних торгів закладу охорони здоров'я — 7200 грн
	3.1	На підставі акта наданих послуг* відображено фактичні видатки	812	364/1	1200,00
	3.2	Відображено надходження в натуральній формі	324	712	1200,00
	3.3	Проведено касові видатки	364/1	324	1200,00

 

* Як правило, надаючи благодійність у вигляді таких послуг, укладають трьохсторонні договори й три примірники акта наданих послуг, один із яких отримує бюджетна установа (набувач). На підставі цього акта й відображають благодій­ність, отриману у вигляді послуги, у бухобліку.

 

Наголосимо: облік запасів та НА, отриманих як благодійність, ведуть у тих же облікових ре­гістрах, але окремо від придбаних за рахунок загального фонду. Хоча такий припис містить лише п. 67 Інструкції № 125 стосовно запасів. А ось п. 6.5 Інструкції № 64 вказує, що обліко­вують окремо тільки гуманітарну допомогу. На практиці ж благодійність у вигляді НА теж об­ліковують окремо.

 

У річній звітності благодійні внески у вигляді НА показують у "Звіті про рух необоротних активів" (форма № 5), включаючи до рядків 610 "Збільшено необоротних активів — ра­зом " та 612, а також — до рядка 613.

 

Отримані благодійні внески, гранти, подарун­ки у вигляді матеріалів та продуктів харчуван­ня показують у "Звіті про рух матеріалів та продуктів харчування" (форма № 6), включа­ють до рядка 200 "Надходження — разом" та рядка 220, а також указують вартість грантів та подарунків у рядку 221.

 

Нецільове використання благодійності: чим загрожує

 

Як ми сказали вище, витрачають благодійні внески за напрямами, вказаними благодійни­ком, а за їх відсутності, за рішенням керівника установи (набувача), — на першочергові пот­реби.

 

Найпоширеніший випадок нецільового вико­ристання — це спрямування благодійних внес­ків не за напрямами, визначеними благодійни­ком, а також із порушенням Порядку № 1222 (не на першочергові потреби) та Порядку № 228. Скажімо, коли провели капремонт чи купили авто за наявності кредиторки з поточ­них видатків.

 

При нецільовому використанні благодій­них внесків порушуються норми і БКХ і ПКУ Позаяк власні надходження, включаючи бла­годійні внески, гранти, дарунки, — складова спецфонду кошторису бюджетної установи, то благодійні внески мають статус бюджет­них коштів.

 

Нецільове використання благодійності ревізори можуть трактувати як порушення бюджетного законодавства. А як саме його кваліфікувати за ст. 116 БКУ та які заходи й санкції застосувати — залежатиме від конк­ретних обставин.

 

Детальніше — у газеті "Все про бухгалтерський облік" № 16 за 2011 року  на стор. 54.

 

СИТУАЦІЯ 2. Благодійник не визначив напрямів витрачання благодійних внесків. За рішенням керівника установи благодійні внески спрямували на капремонт приміщень і придбали комп'ютери, хоча в обліку значи­лась кредиторська заборгованість за послу­ги з охоронної сигналізації каси та оренди приміщень.

 

Тут матимемо порушення бюджетного зако­нодавства за п. 16 ч. 1 ст. 116 БКУ-2011 — "по­рушення порядку затвердження кошторисів і інших документів, що використовуються в процесі виконання бюджету". Зокрема, пору­шується п. 20 Порядку № 228, за яким видат­ки на придбання обладнання й капремонт при­міщень можна передбачати в кошторисі тіль­ки в разі забезпечення коштами невідкладних витрат і за відсутності кредиторки. У цьому випадку можуть застосувати такий захід впли­ву, як зупинення операцій із бюджетними кош­тами. Окрім того, посадові особи, із вини яких було допущено порушення, несуть цивільну, дис­циплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність за законом. Детальніше про види відповідальності та санкції, які вправі за­стосувати уповноважені органи, читайте в га­зеті "Все про бухгалтерський облік" за 2011 р. № 39 на стор. 55.

 

Податківці ж упевнені, що коли неприбутківці використали благодійність не за цільовим призначенням, порушуються й норми ПКУ. За його п. 157.14 кошти та майно, використані не за ці­льовим призначенням, вважають доходом і їх оподатковують за ставкою з п. 151.1 ПКУ. На їхню думку, ця норма поширюється й на суми коштів (вартість майна), використаних неприбутківцями, у т.ч. і бюджетними установами, не за цільовим призначенням (див. відповідь у ЄБПЗ, підрозділ 110.26).

 

Суми отриманих коштів (вартість майна в розмірі звичайної ціни), використаних не за цільовим призначенням, відображають у ряд­ку 10 частини II Податкового звіту про вико­ристання коштів неприбуткових установ та організацій, форму якого затверджено наказом № 56 (за наслідками податкового періоду, у яко­му отримано такі кошти (майно), не враховую­чи зазначені суми у складі витрат).

 

Олександра АВЕРІНА,

консультант газети

"Все про бухгалтерський облік "