загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?
Етнографія
Гуцули на зимових фото 1930-х років
Гуцули на зимових фото 1930-х років З кожним роком із настанням зими гірські курорти Українських Карпат приваблюють усе більше й більше туристів не лише з України, а й з Європи. Проте варто сказати, що туристи любили приїздити сюди і 100 років тому. Свідченням цього є численні публікації в ЗМІ, туристичні путівники різними мовами та фотографії. Далi>>
Етнографія
Посівалки на Старий Новий Рік
Посівалки на Старий Новий Рік Найважливішою традицією Старого Нового року є посівання. Посівати починають ще з самого ранку 14 січня до сходу сонця. Далi>>
Етнографія
Хати в рівненських селах на ретросвітлинах
Хати в рівненських селах на ретросвітлинах З кожним роком в Україні зникають старі хати, часто із столітньою історією. Сучасні українці не завжди знають, як доглядати за такою архітектурою, як її відновлювати, як зберігати. Тому на місці традиційних хат з’являються сучасні. Далi>>
Етнографія
В етнопарку на Рівненщині зібрались представники культури із областей-сусідів
В етнопарку на Рівненщині зібрались представники культури із областей-сусідів На території етнопарку «Ладомирія» відбувся симпозіум «Збереження культурної спадщини історичної Волині». Далi>>
Етнографія
Дівчата ворожили, а хлопці відганяли нечисту силу. Як на Західній Україні святкували Андріївські вечорниці
Дівчата ворожили, а хлопці відганяли нечисту силу. Як на Західній Україні святкували Андріївські вечорниці Щороку ввечері 12 грудня, напередодні свята Андрія, українці влаштовують Андріївські вечорниці. Це традиційне молодіжне свято ворожіння й бешкетів. Далi>>
Етнографія
Андріївські вечорниці в Ладомирії
Андріївські вечорниці в Ладомирії Андріївські вечорниці в етнопарку "Ладомирія". Далi>>
Етнографія
Запровадять національне свято – День українського борщу
Запровадять національне свято – День українського борщу У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови щодо запровадження національного свята – Дня українського борщу. Його планують відзначати у другу суботу вересня. Далi>>
Етнографія
До Шевченківського гаю у Львові перевезли столітню хату з Полісся
До Шевченківського гаю у Львові перевезли столітню хату з Полісся Про це повідомляють на фейсбук-сторінці Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, передає Еспресо.Захід. Далi>>
Етнографія
Українців запрошують долучатись до онлайн-платформи традиційного українського одягу
Українців запрошують долучатись до онлайн-платформи  традиційного українського одягу Завдяки появі нових онлайн проектів досліджувати історію, традиційний одяг стає легше. Сьогодні хочемо розповісти нашим читачам, як можна вивчати історію українського традиційного одягу, не виходячи з хати, а також самому долучитись до дослідження. Далi>>
Етнографія
Село Мармузовичі на фото невідомих 1914-1918 рр.
Село Мармузовичі на фото невідомих 1914-1918 рр. До вашої уваги столітні фото села Мармузовичі на Львівщині. Впродовж свого існування цей населений пункт кілька разів змінював назву, також він не завжди був селом, а певний час містечком. Перша відома писемна згадка про село датується 1470 роком. Далi>>
Етнографія
Цікава історія: як українці харчі на зиму заготовляли
Цікава історія: як українці харчі на зиму заготовляли У XIX ст. мололи на борошно жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, гречку, просо, овес тощо. Далi>>
Етнографія
Традиційні українські вінки відроджують майстрині з Черкас
Традиційні українські вінки відроджують майстрині з Черкас Зачіски і головні убори українських дівчат, як і заміжніх жінок, аж до початку ХХ століття були чітко обумовлені місцевими традиціями і звичаями, гармонійно вписувалися в комплекс народного вбрання та змінювалися відповідно до віку і сімейного стану. Далi>>
Етнографія
«Ладомирія» закликає українців позаглядати у бабусині шафи та скрині
«Ладомирія» закликає українців позаглядати у бабусині шафи та скрині В Україні почав діяти унікальний веб-ресурс: онлайн-резиденція «Ладомирія» https://online.ladomyriia.com, де збиратиметься та відтворюватиметься автентичний одяг України. Платформа створена в рамках проекту «Ладомирія – відкритий простір», який починаючи з червня реалізується «Центром дослідження та відродження Волині» за підтримки Українського культурного фонду. Далi>>
Етнографія
Подоляни на столітніх фото
Подоляни на столітніх фото Пропонуємо нашим читачам перенестись в минуле та поглянути як колись одягались та який вигляд мали жителі міст та сіл Тернопільщини. Далi>>
Етнографія
В Україні відрили он-лайн резиденцію
В Україні відрили он-лайн резиденцію Проект «Ладомирія: відкритий простір» реалізовано за підтримки Український культурний фонд. Далi>>
Етнографія
Про українські прізвища
Про українські прізвища Основна маса населення України здобула прізвища після того, як у 1632 році київський митрополит Петро Могила доручив парафіяльним священикам вести метрики народжених, одружених, померлих. Далi>>
Етнографія
Три кола навколо архаїчного гуцульського стола
Три кола навколо архаїчного гуцульського стола Чи справді карпатські горяни споживали їжу з чудернацького стола без тарілок? Стіл у гуцульській хаті з присілку Кевелів в Ужгородському скансені – одна з топ-принад музею. Його показують усім відвідувачам. Стіл зроблений із двох товстих дубових колод, має в собі шість заглиблень – видовбаних “тарілок” з отворами та дерев’яними затичками внизу Далi>>
Етнографія
Чому російська Масляна не українське свято
Чому російська Масляна не українське свято Російська Масляна — це зовсім не те ж саме, що українська Масниця чи Колодій. Саме тому ми вирішили детальніше розповісти про те, що є запозиченим із сусідньої країни та нав’язаним у радянські часи, а що є невід’ємним українським святом. Чому дехто може вирішити, що це одне і те ж саме свято? По-перше, через схожість назв. Адже український Далi>>
Етнографія
Старовинні українські приказки – варто знати
Старовинні українські приказки – варто знати НАШЕ, РІДНЕ, ПРОНЕСЕНЕ ПРАЩУРАМИ ДАЛІ, КРІЗЬ ВІКИ. АЛЕ Й ДОСІ АКТУАЛЬНІ. Аби хліб, а зуби знайдуться. Аби шия, а ярмо буде. Або пан, або пропав. Або дома не бути, або волі здобути. Апетит з їдою прибуває. Баба з воза — кобилі легше. Багатий, як циган на блохи. Багато дива, мало млива. Багатому й чорт яйця носить. Байдуже ракові, в якому його горщику Далi>>
Етнографія
Хто і чому в Україні відзначає Новий рік 14 вересня
Хто і чому в Україні відзначає Новий рік 14 вересня 14 вересня християни східного обряду відмічають початок літургійного річного кола. Церковний новий рік починається 1 вересня за юліанським календарем або за так званим старим стилем. Українські православні й греко-католицька церкви його дотримуються й сьогодні. У церковних святцях на 14 вересня припадає день пам'яті преподобного Симеона Стовпника. За... Далi>>
Етнографія
Як відзначають Івана Купала в 2020 році: прикмети, звичаї, ворожіння
Як відзначають Івана Купала в 2020 році: прикмети, звичаї, ворожіння Свято Івана Купала в 2020 році припадає на 7 липня. Але відзначати його починають вже напередодні 6 липня, відразу після заходу сонця. Тривають гуляння всю ніч: гуляє народ до самого світанку. Багато молодих дівчат з нетерпінням чекають свято Івана Купала, щоб не пропустити Купальську чарівну ніч, адже це найкращий час для любовної магії, ворожіння та обрядів.... Далi>>
Етнографія
Традиція розписувати яйця на Великдень: Від прадавніх шумерів до українського пасхального кошика
Традиція розписувати яйця на Великдень: Від прадавніх шумерів до українського пасхального кошика Яйце завжди було символом воскресіння та безсмертя. Традиція розписувати яйця на Великдень не є суто християнською чи виключно українською. У неї надзвичайно давня та детальна історія, майже як у єгипетських пірамід. Про розкішні писанки стародавніх часів та їхній шлях до українського великоднього кошика – далі. Як виникла традиція прикрашати яйця. Задовго до... Далi>>
Етнографія
24 лютого – Лелечини. З Святом,Українці!
24 лютого – Лелечини. З Святом,Українці! Свято тотемного птаха українців. Вважають, що з цього дня птахи починають свій політ з Вирію. Початок пташиних свят. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються: “перший раз гладке (яйце), а другий раз пухке (пташення)”. За нашими повір’ями, саме тендітний лелека ( назва походить від імені Богині весняного відродження природи... Далi>>
Етнографія
Українська Масниця, або Колодій: традиції та значення свята і чому в ці дні варто готувати вареники, а не «бліни»
Українська Масниця, або Колодій: традиції та значення свята і чому в ці дні варто готувати вареники, а не «бліни» Українське свято Колодій (Масниця) припадає на останній тиждень перед Великим постом. У 2029 році Колодій триває з 24 лютого по 1 березня. Інші, менш поширені його назви: Сиропуст, Пущення, Масниця або ж “Бабський тиждень”. Оскільки це було останнє гуляння перед найсуворішим постом — справляли його гучно, весело та смачно, влаштовували велику... Далi>>
Перейти до сторінки: