загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?
Етнографія
Запровадять національне свято – День українського борщу
Запровадять національне свято – День українського борщу У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови щодо запровадження національного свята – Дня українського борщу. Його планують відзначати у другу суботу вересня. Далi>>
Етнографія
До Шевченківського гаю у Львові перевезли столітню хату з Полісся
До Шевченківського гаю у Львові перевезли столітню хату з Полісся Про це повідомляють на фейсбук-сторінці Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, передає Еспресо.Захід. Далi>>
Етнографія
Українців запрошують долучатись до онлайн-платформи традиційного українського одягу
Українців запрошують долучатись до онлайн-платформи  традиційного українського одягу Завдяки появі нових онлайн проектів досліджувати історію, традиційний одяг стає легше. Сьогодні хочемо розповісти нашим читачам, як можна вивчати історію українського традиційного одягу, не виходячи з хати, а також самому долучитись до дослідження. Далi>>
Етнографія
Село Мармузовичі на фото невідомих 1914-1918 рр.
Село Мармузовичі на фото невідомих 1914-1918 рр. До вашої уваги столітні фото села Мармузовичі на Львівщині. Впродовж свого існування цей населений пункт кілька разів змінював назву, також він не завжди був селом, а певний час містечком. Перша відома писемна згадка про село датується 1470 роком. Далi>>
Етнографія
Цікава історія: як українці харчі на зиму заготовляли
Цікава історія: як українці харчі на зиму заготовляли У XIX ст. мололи на борошно жито, пшеницю, ячмінь, кукурудзу, гречку, просо, овес тощо. Далi>>
Етнографія
Традиційні українські вінки відроджують майстрині з Черкас
Традиційні українські вінки відроджують майстрині з Черкас Зачіски і головні убори українських дівчат, як і заміжніх жінок, аж до початку ХХ століття були чітко обумовлені місцевими традиціями і звичаями, гармонійно вписувалися в комплекс народного вбрання та змінювалися відповідно до віку і сімейного стану. Далi>>
Етнографія
«Ладомирія» закликає українців позаглядати у бабусині шафи та скрині
«Ладомирія» закликає українців позаглядати у бабусині шафи та скрині В Україні почав діяти унікальний веб-ресурс: онлайн-резиденція «Ладомирія» https://online.ladomyriia.com, де збиратиметься та відтворюватиметься автентичний одяг України. Платформа створена в рамках проекту «Ладомирія – відкритий простір», який починаючи з червня реалізується «Центром дослідження та відродження Волині» за підтримки Українського культурного фонду. Далi>>
Етнографія
Подоляни на столітніх фото
Подоляни на столітніх фото Пропонуємо нашим читачам перенестись в минуле та поглянути як колись одягались та який вигляд мали жителі міст та сіл Тернопільщини. Далi>>
Етнографія
В Україні відрили он-лайн резиденцію
В Україні відрили он-лайн резиденцію Проект «Ладомирія: відкритий простір» реалізовано за підтримки Український культурний фонд. Далi>>
Етнографія
Про українські прізвища
Про українські прізвища Основна маса населення України здобула прізвища після того, як у 1632 році київський митрополит Петро Могила доручив парафіяльним священикам вести метрики народжених, одружених, померлих. Далi>>
Етнографія
Три кола навколо архаїчного гуцульського стола
Три кола навколо архаїчного гуцульського стола Чи справді карпатські горяни споживали їжу з чудернацького стола без тарілок? Стіл у гуцульській хаті з присілку Кевелів в Ужгородському скансені – одна з топ-принад музею. Його показують усім відвідувачам. Стіл зроблений із двох товстих дубових колод, має в собі шість заглиблень – видовбаних “тарілок” з отворами та дерев’яними затичками внизу Далi>>
Етнографія
Чому російська Масляна не українське свято
Чому російська Масляна не українське свято Російська Масляна — це зовсім не те ж саме, що українська Масниця чи Колодій. Саме тому ми вирішили детальніше розповісти про те, що є запозиченим із сусідньої країни та нав’язаним у радянські часи, а що є невід’ємним українським святом. Чому дехто може вирішити, що це одне і те ж саме свято? По-перше, через схожість назв. Адже український Далi>>
Етнографія
Старовинні українські приказки – варто знати
Старовинні українські приказки – варто знати НАШЕ, РІДНЕ, ПРОНЕСЕНЕ ПРАЩУРАМИ ДАЛІ, КРІЗЬ ВІКИ. АЛЕ Й ДОСІ АКТУАЛЬНІ. Аби хліб, а зуби знайдуться. Аби шия, а ярмо буде. Або пан, або пропав. Або дома не бути, або волі здобути. Апетит з їдою прибуває. Баба з воза — кобилі легше. Багатий, як циган на блохи. Багато дива, мало млива. Багатому й чорт яйця носить. Байдуже ракові, в якому його горщику Далi>>
Етнографія
Хто і чому в Україні відзначає Новий рік 14 вересня
Хто і чому в Україні відзначає Новий рік 14 вересня 14 вересня християни східного обряду відмічають початок літургійного річного кола. Церковний новий рік починається 1 вересня за юліанським календарем або за так званим старим стилем. Українські православні й греко-католицька церкви його дотримуються й сьогодні. У церковних святцях на 14 вересня припадає день пам'яті преподобного Симеона Стовпника. За... Далi>>
Етнографія
Як відзначають Івана Купала в 2020 році: прикмети, звичаї, ворожіння
Як відзначають Івана Купала в 2020 році: прикмети, звичаї, ворожіння Свято Івана Купала в 2020 році припадає на 7 липня. Але відзначати його починають вже напередодні 6 липня, відразу після заходу сонця. Тривають гуляння всю ніч: гуляє народ до самого світанку. Багато молодих дівчат з нетерпінням чекають свято Івана Купала, щоб не пропустити Купальську чарівну ніч, адже це найкращий час для любовної магії, ворожіння та обрядів.... Далi>>
Етнографія
Традиція розписувати яйця на Великдень: Від прадавніх шумерів до українського пасхального кошика
Традиція розписувати яйця на Великдень: Від прадавніх шумерів до українського пасхального кошика Яйце завжди було символом воскресіння та безсмертя. Традиція розписувати яйця на Великдень не є суто християнською чи виключно українською. У неї надзвичайно давня та детальна історія, майже як у єгипетських пірамід. Про розкішні писанки стародавніх часів та їхній шлях до українського великоднього кошика – далі. Як виникла традиція прикрашати яйця. Задовго до... Далi>>
Етнографія
24 лютого – Лелечини. З Святом,Українці!
24 лютого – Лелечини. З Святом,Українці! Свято тотемного птаха українців. Вважають, що з цього дня птахи починають свій політ з Вирію. Початок пташиних свят. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються: “перший раз гладке (яйце), а другий раз пухке (пташення)”. За нашими повір’ями, саме тендітний лелека ( назва походить від імені Богині весняного відродження природи... Далi>>
Етнографія
Українська Масниця, або Колодій: традиції та значення свята і чому в ці дні варто готувати вареники, а не «бліни»
Українська Масниця, або Колодій: традиції та значення свята і чому в ці дні варто готувати вареники, а не «бліни» Українське свято Колодій (Масниця) припадає на останній тиждень перед Великим постом. У 2029 році Колодій триває з 24 лютого по 1 березня. Інші, менш поширені його назви: Сиропуст, Пущення, Масниця або ж “Бабський тиждень”. Оскільки це було останнє гуляння перед найсуворішим постом — справляли його гучно, весело та смачно, влаштовували велику... Далi>>
Етнографія
Навіщо водять Козу і хто така Меланка: традиції 13-14 січня
Навіщо водять Козу і хто така Меланка: традиції 13-14 січня Традиції святочного маскараду в Україні не менш цікаві за британський Хеловін або італійську комедію дель Арте. Звичай водити Козу на Василя, з 13 на 14 січня, – це містичне дійство, що прийшло до нас ще з дохристиянських часів і продовжує жити в обрядових дійствах сучасних колядників і щедрувальників. Різдвяний Святвечір в українських сім’ях традиційно... Далi>>
Етнографія
У давнину Новий рік українці святкували навесні
У давнину Новий рік українці святкували навесні “Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…” – ця пісенька прийшла до нас ще з тих далеких часів. Ластівки прилітають навесні та співаючи, радіють приходу нового року. У сиву давнину, коли наші предки жили в гармонії з довколишньою природою, ставились до неї з великою шанобливістю та вжали її частиною свого життя, всі святкування... Далi>>
Етнографія
7 листопада – Дідівські плачі: історія та традиції свята
7 листопада – Дідівські плачі: історія та традиції свята День 7 листопада вважався на Русі важливою датою, коли було заведено згадувати померлих родичів. У народі його назвали Дідівські плачі. Чому так важливий ритуал поминання? Обряди поминання померлих предків є в багатьох народів світу, але у слов'ян це роблять з особливим шануванням. Душі наших рідних, які залишили землю і знаходяться в іншому світі, навіть звідти... Далi>>
Етнографія
“Велесова ніч”: Як святкували «український Гелловін» наші предки
“Велесова ніч”: Як святкували «український Гелловін» наші предки Гелловін – одне з найдавніших свят. Донедавна містична та потойбічна традиція була популярною лише у західних країнах. З кінця минулого століття цей трохи моторошний, але, безсумнівно, веселий звичай поширився майже по всьому світу. Містичний настрій та переодягання у нечисть підхопили і в Україні. Але далеко не всі знають, що свято Гелловіна відзначали... Далi>>
Етнографія
Свято Івана Купала: вогонь, вода і квітуча папороть
Свято Івана Купала: вогонь, вода і квітуча папороть День Івана Купала – прекрасне літнє свято, присвячене слов'янськими традиціями, шануванню стихій сонця, води, трав і квітів, а також молодості і любові. Дата святкування Івана Купала припадає на 6–7 липня. Витоки і історія святкування Івана Купала. Назвати точну дату зародження цього свята на сьогоднішній день неможливо. За деякими даними, згадка Купали в Україні ... Далi>>
Етнографія
У ніч проти Вознесіння скарби виходять на поверхню землі
У ніч проти Вознесіння скарби виходять на поверхню землі — Свято Вознесіння у нас називають Вшествіє, бо це ж Ісус Христос шествує на небеса, — розповідає 73-річна Любов Сухно із села Вельбівка Гадяцького району на Полтавщині. — Він 40 днів апостолам являвся, ходив із ними і вчив їх. А потом уже зібрав їх на горі, попрощався, а сам пішов на небо. У нас так і кажуть: від Паски до Вшествія можна просто так на... Далi>>
Перейти до сторінки: