загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?
Етнографія
Рушник на Великдень: яким повинен бути і що зобразити
Рушник на Великдень: яким повинен бути і що зобразити Великодній кошик буде неповним без святкового рушника. Але не помиліться в його виборі!Натуральні тканини і вишивка хрестом. Незабаром Великдень. Традиційно українці вирушать до церкви – освячувати Великодні кошики. Всі знають, що туди потрібно покласти паски, фарбовані яйця і продукти, якими сім’я розговіється під час святкового обіду... Далi>>
Етнографія
Що означають візерунки стародавніх українських вишивок
Що означають візерунки стародавніх українських вишивок Чи задумувались ви колись над тим, що означає червоний мак, вишитий на вашій сорочці, або чому на вишитому весільному рушнику часто зображають дубове листя? Насправді все це – дуже давні сильні символи, у зображення яких наші предки закладали певний зміст. Перед вами – колекція знаків стародавньої української вишивки Далi>>
Етнографія
17 березня - Герасим-грачевник, Герасим
17 березня - Герасим-грачевник, Герасим Преподобний Герасим був родом з Лікії (Мала Азія). З юності він відрізнявся благочестям. Прийнявши чернецтво, він у Палестині, у Йордану заснував близько 450 року монастир з суворим статутом. Убога їжа, праця, усамітнення, молитва були постійними супутниками ченців. Кожен мав тільки старий одяг і рогожу, на якій спав. Йдучи з келії, двері не замикали Далi>>
Етнографія
Для чого у день Явдохи, 14 березня, треба вмитися талою водою, а дівчатам - згадати про своїх суперниць
Для чого у день Явдохи, 14 березня, треба вмитися талою водою, а дівчатам - згадати про своїх суперниць Починаючи з цього дня, діти ходили дворами і славили прихід весни, співали закличні веснянки і носили з собою вирізаних з дерева ластівок.Свято Преподобної Євдокії, або у народі - Явдохи - відзначається 14 березня. Асоціюється це ім'я з покровительством земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі. У молоді роки Євдокія вела порочне життя... Далi>>
Етнографія
Українські обереги: значення і магічні властивості
Українські обереги: значення і магічні властивості Здавна наші пращури не могли уявити свого життя без хрещеної ікони та верби на покутті, червоної калини, вишиванки та старої підкови. Ці символи були не лише невід'ємною частиною побуту, але й слугували захистом від усіляких негараздів. Предки наділяли їх магічними властивостями і щиро вірили, що вони є запорукою щастя, здоров'я та добробуту. Далi>>
Етнографія
Весільний рушник – символи та їх значення
Весільний рушник – символи та їх значення Весільний рушник – це оберіг, що має своєрідну магічну дію: він покликаний оберігати новостворену родину від впливу зовнішніх негативних факторів та захищати її майбутніх дітей. Тому до вибору орнаменту рушника потрібно віднестись досить зважено, навіть якщо ви ставитесь до цього достатньо скептично. В народі кажуть: “Береженого – Бог береже!”, а тому дослухатись до... Далi>>
Етнографія
Народний календар на березень 2018
Народний календар на березень 2018 Наші пращури пов’язували перший весняний місяць з пробудженням природи та початком Нового Року. Березень – час пробудження землі від зимової сплячки, а отже найбільш очікуваний місяць для селянина. В народі казали: «Як прийшов марець, то покинь сани візьми віз, викинь шубу та й з печі злізь». Прихід весни традиційно пов’язували з 14 березнем Далi>>
Етнографія
Народні прикмети на 24 лютого – День Власія
Народні прикмети на 24 лютого – День Власія 24 лютого Православна церква вшановує пам’ять християнського святого Власія Севастійського, шанованого в лику священномучеників. Проживав він у III столітті в місті Севастії. З юності відрізнявся благочестям, лікував людей. Власій на прохання місцевих жителів поставили єпископом. Під час великого гоніння, організованого імператором Діоклетіаном Далi>>
Етнографія
Прощена неділя 2018: що важливо зробити в цей день
Прощена неділя 2018: що важливо зробити в цей день Остання неділя Масляної в 2018 році припадає на 18 лютого. І саме цей день особливо важливий для християн, адже називається він Прощена неділя. У цей день прийнято просити вибачення у рідних і близьких, друзів і знайомих. Але мало зателефонувати або написати у соцмережах: «Пробач мене!» Щоб отримати прощення, треба знати, що саме і як треба Далi>>
Етнографія
Традиційні українські імена та їх значення
Традиційні українські імена та їх значення Ім’я – невід’ємна частина особистості, а говорячи про українську культуру слід додати, що воно також дає людині святого захисника, патрона, до якого можна звернутися у важку хвилину, чесноти якого треба наслідувати. Вибір імені залишається за батьками, саме тому їм слід обережно підійти до цього питання та заздалегідь підготувати варіанти Далi>>
Етнографія
Колодій – Ма́сниця, але не «Масляна», ніякої «Масляної» в українців не було
Колодій – Ма́сниця, але не «Масляна», ніякої «Масляної» в українців не було Про традиції свята Колодія - Масниці розповідає українська поетеса Любов Сердунич.Сонце (Колодія) величаймо – Весну зустрічаймо! Вважаю, що назву «Масляна», яку тепер часто поширюють ЗМІ, українцям нав’язуть московинські журналісти, точніше – ті, хто має московинські корені і думає в Україні московинською, а про справжні українські свята вони «чули... Далi>>
Етнографія
Українська Масниця, або Колодій: традиції та значення свята і чому в ці дні варто готувати вареники, а не «бліни»
Українська Масниця, або Колодій: традиції та значення свята і чому в ці дні варто готувати вареники, а не «бліни» Українське свято Колодій (Масниця) припадає на останній тиждень перед Великим постом. У 2018 році Колодій триває з 12 по 18 лютого. Інші, менш поширені його назви: Сиропуст, Пущення, Масниця або ж “Бабський тиждень”. Оскільки це було останнє гуляння перед найсуворішим постом — справляли його гучно, весело та смачно, влаштовували велику ярмарку з музикою... Далi>>
Етнографія
Бортники. Люди лісу
 Бортники. Люди лісу Деревлянщина, що на Поліссі, була свого часу улюбленим місцем київських бояр і князів, адже мала багаті бортні угіддя, тому сюди часто їхали «за подимним» (подать у стародавній Русі й феодальній Україні, яку нараховували в залежності від кількості печей і димарів у господарстві). Бортництво особливо розвивалось у межиріччі Ірпінь—Случ—Прип’ять. Ліси тут багаті Далi>>
Етнографія
Як українці святкували прихід весни: відмінності свята Колодія та Масляної
Як українці святкували прихід весни: відмінності свята Колодія та Масляної В Україні з давніх часів існувало своє свято – Колодій. Щороку, коли зима добігає кінця, в Україні відзначають Масляну. Але мало хто знає, що наші предки з давніх часів відзначали Колодій, у якого сформувалися свої традиції, відмінні від Масляної. Українські Новини розкажуть про відмінності свят Колодія та Масляної. Етнографи підкреслюють, що в Україні з... Далi>>
Етнографія
Як давні українські ремесла вплинули на прізвища?
Як давні українські ремесла вплинули на прізвища? Чимало сучасних українських прізвищ походять від назв давніх ремесел. Однак, що вони означають, знають лише допитливі. А дарма. Дізнайтесь і ви. Наші предки мали багато захоплень-ремесел. Вміння і майстерність у певному ремеслі переходили по роду. Саме так з'являлись династії стельмахів, бондарів, гутників чи бортників. Далi>>
Етнографія
Лялька-мотанка: історія виникнення та традиції виготовлення
Лялька-мотанка: історія виникнення та традиції виготовлення Про українські рушники та вишиванки знають повсюди і в Україні і далеко за її межами, а от про ляльку-мотанку інколи не знають нічого. Прекрасно що традиції створення та використання таких ляльок збереглися та продовжують відроджуватися. Мотанки давні родинні обереги українців. Такі ляльки уособлюють собою єднання сімейних зв’язків поколінь. Далi>>
Етнографія
Культ здоров'я українського народу
Культ здоров'я українського народу Український народ із глибокої давнини цінує здоров'я як найвагомішу перлину життя. І наші предки до свого здоров'я ставилися значно уважніше, ніж ми. Про це свідчать різноманітні порівняння, прислів’я і приказки: «Без здоров’я немає багатства», «Нема щастя без здоров’я» тощо. В основі древніх колядок, щедрівок є побажання здоров’я Далi>>
Етнографія
Наші предки вірили, що це може бути домовик. А дехто вірить у це й досі
Наші предки вірили, що це може бути домовик. А дехто вірить у це й досі Зникли ключі - винен домовик, пропала друга шкарпетка - теж він бешкетує... Про незвичного "сусіда" газета Експрес розмовляє з Аліною Яровою, етнографом, кандидаткою історичних наук, та Оксаною Ратушною, психологом-практиком. - Домовик в українській культурі з'явився ще в часи середньовіччя, - розповідає Аліна Ярова. Далi>>
Етнографія
Українські щедрівки, які співають на Водохреще
Українські щедрівки, які співають на Водохреще 18 січня, на другий Святий вечір, та 19 січня – на Хрещення Господнє – в Україні продовжують щедрувати. Пропонуємо вам вивчити українські пісні про Йордан, які співають на Водохреще. Збережімо наші традиції! З давніх-давен українські ходили щедрувати 18 січня на другий Святий вечір. Зараз такий звичай зберігся лише в деяких регіонах України, тому ми повинні... Далi>>
Етнографія
Магічна сила йорданської води
Магічна сила йорданської води Ось і знову прийшла в наші домівки йорданська вода. Пригадую, коли була ще школяркою і нам забороняли відвідувати храм Божий, бабуся все ж примудрялася освятити вербу, паску чи набрати в збанок на Водохреща йорданської води. Приносила її додому і скроплювала оселю, давала кілька ковтків випити всім членам родини, обережно, аби не виплеснути жодної... Далi>>
Етнографія
18 січня - надвечір'я Богоявлення, "Голодна кутя" або Другий Святвечір
18 січня - надвечір'я Богоявлення, "Голодна кутя" або Другий Святвечір Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреща – 18 січня за новим стилем – святкуємо другий Свят-Вечір або по-іншому «Голодна кутя». Увесь цей день віряни нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на... Далi>>
Етнографія
Прикмети на Старий Новий рік
Прикмети на Старий Новий рік 14 січня відзначають Свято Василя та Новий рік за старим стилем. Пропонуємо Вам ознайомитися з популярними прикметами на цей день.Цього дня відзначають свято Обрізання Господнього та вшановують пам'ять святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. З першим днем Старого Нового року пов'язують чимало прикмет. Далi>>
Етнографія
Відроджуємо традиції! Найкращі українські пісні про Маланку
Відроджуємо традиції! Найкращі українські пісні про Маланку 13 січня, напередодні Старого Нового року, в Україні відзначають не тільки Щедрий вечір, а ще свято Маланки. І хоча традиція водити Маланку від хати до хати має язичницьке коріння – вона прижилася і в християнському світі. Ми зібрали для вас давні українські пісні про Маланку, які вас вразять! Святкування Маланки походить від дохристиянського Далi>>
Етнографія
Як святкувати Старий Новий рік: традиції та обряди
Як святкувати Старий Новий рік: традиції та обряди В Україні традиція святкувати Старий Новий рік пов’язана не лише із зміною літочислення, а і з церковними святами. Так, 13 січня відзначається свято Маланки, а 14 січня – день Василя. Ми зібрали для Вас цікаві факти про святкування Старого Нового року, які й досі збереглися в українських родинах. Традиція святкувати Старий Новий рік в Україні йде Далi>>
Етнографія
Солом’яний Дідух – символ Різдва в Україні
Солом’яний Дідух – символ Різдва в Україні Є в українській культурі такий автентичний символ свята Різдва – Солом’яний Дідух. Традиційно як тільки вставала перша різдвяна зірка, 6 січня до хати заносили святковий сніп – Дідух. При цьому приказували: «Дідух – до хати, біда – з хати». Сніп впускав до хати святковий настрій, мир, добробут, затишок – вірили наші діди. Ще з Біблії та її притч Далi>>
Перейти до сторінки: