загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?
Етнографія
Дерев'яна гребінка, якою 57 років збирали чорниці на Поліссі
Дерев'яна гребінка, якою 57 років збирали чорниці на Поліссі Дерев'яну гребінку і ликовий кошик зберігає в себе 80-річна Антоніна Полюхович із села Вовчиці Зарічненського району на Рівненщині. Збирала нею чорниці з 13 років. Останні 10 років не ходить у ліс через слабке здоров'я. Віддала приладдя у Зарічненський районний краєзнавчий музей. gazeta.ua - На Поліссі чорниці називають ягодами... Далi>>
Етнографія
Рослини-обереги для людей та будинку
Рослини-обереги для людей та будинку Здавна рослини не тільки годували людину і прикрашали двори, але й захищали від нечистої сили.Калина. Як говориться, без коментарів. Без цього дерева складно уявити українську садибу. Вважається надзвичайно сильним оберегом, хоча сама калина, на жаль, піддана шкідникам, зокрема, калиновому листоїду. Є символом жіночої долі... Далi>>
Етнографія
Українські народні танці: чому, навіщо і як
Українські народні танці: чому, навіщо і як Чому люди танцюють? Мистецтво танцю запрограмоване в людині самою природою. Всі істоти живуть за рахунок ритмічного биття сердець, ритмічного дихання. Тварини, що живуть на суші пересуваються завдяки ритмічному пересуванню ніг, птахи літають завдяки ритмічному маханню крилами. Танець має такий самий вік, як... Далi>>
Етнографія
"Шо у цєй дєнь нє посєєш, воно кривим уродитсє й виростє"
"Шо у цєй дєнь нє посєєш, воно кривим уродитсє й виростє" — Як ще ходив Ісус Христос по землі, йшов він з Русалиму. І не було йому де спати, і ліг він на голій землі, — розповідає народну легенду 61-річний Олександр Лунько з селища Глеваха Васильківського району на Київщині. — То один дядько нарвав татарського зілля та постелив йому. Як уранці повставали люди, бачать — аж у кожній хаті позастелено ... Далi>>
Етнографія
"Як не справиш поминальну вечеру, дак воно цілу ніч буде посудою торохтіти й гупати"
"Як не справиш поминальну вечеру, дак воно цілу ніч буде посудою торохтіти й гупати" Самогубців у церкві не поминають, а люди їх на Троїцу споминають і ходять на могилки до них, — каже 91-річна Настя Коробка, родом із села Христинівка Христинівського району на Черкащині. — Колись їх не ховали на кладбіщі там, де всіх ховають. Боялися, шо тоді будуть якісь наприятності, хвороби або суш стане страшна... Далi>>
Етнографія
Секрети чорної вишиванки: що приховує темне вбрання
Секрети чорної вишиванки: що приховує темне вбрання Вишиванка, яка відома ще з непам'ятних часів, завжди втілювала щось сакральне. Для вишиванки все обиралося неспроста: тканина, нитки, візерунки, кольори – мали своє особливе значення. А процес створення вишитої сорочки можна було назвати цілим ритуалом.Найпоширенішою, як у давнину, так і в нинішній час, є біла вишиванка... Далi>>
Етнографія
Народні прикмети і забобони про ластівку
Народні прикмети і забобони про ластівку Більшість прикмет про птахів з'явилися в ті далекі часи, коли саме людське існування більшою мірою залежало від природи. З давніх часів птахів ототожнювали з душею, волею. У кожного птаха є своє індивідуальне значення, що передається з покоління в покоління. Не оминули народні спостереження і таких птахів, як ластівки. Саме з цими весняними пташками пов'язано досить... Далi>>
Етнографія
22 травня - День святого Миколи Чудотворця. Як святкувався цей день в Україні...
22 травня - День святого Миколи Чудотворця. Як святкувався цей день в Україні... 22 травня відзначається як день перенесення мощей святого Миколая Чудотворця, в народі ж кажуть -"літнього" Миколи.Вперше це свято було встановлено папою Урбаном ІІ в ХІ столітті. До українського церковного колендаря день Миколая у травні увів митрополит Єфрем при кінці ХІ ст., тож в Україні цей день святкувався.Колись у цей день господарі виводили... Далi>>
Етнографія
10 фактів, які ви не знали про українські казки
10 фактів, які ви не знали про українські казки Чому нашим Попелюшкам не потрібні принци та що спільного між майстром Йодою та Україною? Напередодні дитячого фестивалю "День українського супергероя", який відбудеться в Києві 21-22 травня, "Українська правда. Життя" розповідає про деякі особливості українських казок. Наш провідник у світ казкових героїв – доцент кафедри фольклористики Інституту... Далi>>
Етнографія
Як українці захищали своїх немовлят: обереги та забобони
Як українці захищали своїх немовлят: обереги та забобони В усі часи новонароджена дитина легко піддавалася негативному впливові зовнішнього світу. За переконаннями українців, їй загрожувала небезпека не тільки від чужих людей, але й від представників потойбічного світу – нечистої сили, смерті. Тому батьки намагалися вберегти своє немовля, використовуючи різні предмети-обереги та дотримуючись численних... Далi>>
Етнографія
Топ-10 найдавніших символів української вишивки
Топ-10 найдавніших символів української вишивки Вишивка - чи не найдревніше письмо українців. Важливо її зберегти й передати наступним покоління наші прадавні символи. Одягаючи у День вишиванки сорочку, варто задуматися, що ж бо у ній закодовано. Сьогодні ми розповімо про 10 найдавніших символів, які споконвіку вишивали українці на сорочках. Вони захищають, збагачують, лікують і допомагають... Далi>>
Етнографія
Народний календар на 15 травня - День Бориса і Гліба сіячів
Народний календар на 15 травня - День Бориса і Гліба сіячів Також цей день в народі називали Солов'їним святом, Бариш днем. Говорили: «На Бориса і Гліба встигни посіяти хліба». Вважалося, що 15 травня солов'ї починають свої пісні, і той, хто почує вранці солов'я, той цілий рік буде щасливим. Також на 15 травня цвітуть ясен, братки. Також день 15 травня був відомий під різними назвами: Свистопляски, свистуньи, солов'їна... Далi>>
Етнографія
Підкуймуха й Вирвихвіст: перевірте, чи козацьке у вас прізвище?
Підкуймуха й Вирвихвіст: перевірте, чи козацьке у вас прізвище? У козацьких реєстрах, що збереглися до нашого часу, чимало українців можуть знайти свої власні прізвища. Серед них, наприклад, прізвища на -енко мають абсолютну кількісну перевагу над всіма іншими. Цей суфікс позначав синів за батьком (згадаймо в Куліша полковника Шрама та молодого Шраменка). Якщо ваше прізвище – Пушкар, Гармаш чи Хорунжий... Далi>>
Етнографія
Давні традиції світлого свята: як наші предки святкували Великдень
Давні традиції світлого свята: як наші предки святкували Великдень Великдень багата різноманітними народними звичаями. На Великодні свята, як і на Різдвяні, повинна зібратися вся родина, адже це - "Великий День". Великодній сніданок починається молитвою. Після молитви батько сімейства бере освячене яйце і ділить його на стільки частин, скільки присутніх за столом (залишаючи окремо на тарілці і для померлих з родини... Далi>>
Етнографія
Пасха чи Великдень, що святкуємо?
Пасха чи Великдень, що святкуємо? Великдень древніший за Пасху. Великдень українці святкували не лише за багато сотень років до прийняття християнства, а й до народження самого Христа. Після весняного рівнодення день збільшується, тому й свято називається Великдень Дажбожий, тобто сонячний. І в цьому святі, які в інших весняних, переважає магія родючості. (Приміром, великодній... Далi>>
Етнографія
Великдень: історія українських традицій
Великдень: історія українських традицій Їжі належить одне з ключових місць у системі культури життєзабезпечення. Адже це найперша основа і повсякденна життєва потреба людини. Харчування українців, як і інших народів, формувалося залежно від природно-географічних умов і зумовлених ними напрямів господарської діяльності. Істотним був і вплив культурних традицій та соціально-історичного... Далi>>
Етнографія
Волинь великодня, або Як святкують у різних куточках краю
Волинь великодня, або Як святкують у різних куточках краю У віддалених куточкахобласті збереглися особливі традиції святкування Великодня. Здавалося б, скільки тієї Волині, але кожне село має свою родзинку, неписані правила, яким підкоряються і старі, і малі. Пропонуємо вам більше дізнатися про Волинь великодню. У Шацькому краї освячують... картоплю.Передусім до кошика кладуть пасхальний хліб... Далi>>
Етнографія
У Страсний вівторок українські жінки починали писати писанки
У Страсний вівторок українські жінки починали писати писанки Випрати білизну, випрасувати святковий одяг, дошити і догаптувати – у передвеликодній вівторок українські жінки готували вбрання, в якому підуть святити паску, а також починали писати писанки. Ми знайшли село на Бродівщині (Бордуляки), в якому досі частково дотримуються цих традицій. Євгенії Гонтарик 75 років. У своїй шафі вона береже скарб. Його вдягає ... Далi>>
Етнографія
Символіка народного розпису
Символіка народного розпису Традиція настінного розписування виникла давно, але точних вказівок, якщо не брати до уваги билинні розповіді про житла, розписані зображеннями небесних світил, та археологічні розкопки київських помешкань IX—XII ст. із залишками фрескових картин, немає. Про широке розповсюдження цього виду народного мистецтва XIX — початку XX ст. свідчать численні... Далi>>
Етнографія
Легенда чорної борщівської сорочки
Легенда чорної борщівської сорочки Борщівський край славиться чорними вишитими сорочками з унікальними орнаментами і технікою вишивки, про яку складають легенди. Борщівський край зберігає багато давніх традицій і одна з них є знаменита чорна вишиванка з унікальними неповторюваними в жодній іншій області орнаментами, технікою вишивання. Аналогів їй нема ніде. Борщівські чорні сорочки... Далi>>
Етнографія
Як правильно провести Страсний тиждень та зустріти Великдень: стародавні звичаї українського народу
Як правильно провести Страсний тиждень та зустріти Великдень: стародавні звичаї українського народу Кожний народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і стали скарбом його культури. Звичаї, як і рідна мова, є тим найміцнішим елементом, що об'єднує окремих людей в один народ. Передача тих звичаїв з роду в рід, з покоління в покоління творять національну традицію, освячену віками, свою самобутню духову культуру... Далi>>
Етнографія
Свячену вербу через рік треба спалити, "щоб пішла до Бога димом"
Свячену вербу через рік треба спалити, "щоб пішла до Бога димом" Освячену вербу Єфимія Халявко із села Великий Дирчин Городнянського району на Чернігівщині тримає біля порога хати. 2011 рік. ”Бережом її для того, шоб корови як перший раз вигонить на пашу, дак шоб обязатєльно цією вербою”, — каже.Передостанній тиждень перед Великоднем називається Вербним, або Цвітним. Назва походить від звичаю в неділю на шостому тижні... Далi>>
Етнографія
Українське намисто: історія українського намиста, різновиди, символіка
Українське намисто: історія українського намиста, різновиди, символіка Намисто – одна з найдавніших жіночих прикрас на території України. Численні назви – монисто, буси, коралі, бісери – свідчить про їх довгу історію та велику роль в культурі нашої країни. Для українських жінок це не просто прикраса, значення намиста глибоко символічне. А втім, зараз ви самі це зрозумієте. Невеликий екскурс в історію нашийних прикрас. Традиція носити... Далi>>
Етнографія
Сіємо за народними прикметами !!!
Сіємо за народними прикметами !!! Наші предки здавна орієнтувалися на «поведінку» багаторічних рослин, які чітко відчувають подих весни. Тож скористаємося й ми цим календарем.КОЛИ зацвітають проліски, можна висівати на розсаду насіння перців, помідорів, кольрабі для вирощування в кімнаті або опалювальній теплиці. Час сіяти (в захищений ґрунт) квіти — агератум, гвоздику, петунію, сальвію... Далi>>
Етнографія
Чи вітаються зараз українці так, як це робили їхні прадіди?
Чи вітаються зараз українці так, як це робили їхні прадіди? Форми традиційного вітання. Спілкування людей розпочинається, власне, з вітання. В українців воно становить досить складний ритуал, який включає і жести, і міміку, і фізичні контакти, і словесні формули.Загальнопоширеним способом вітання традиційно були рукостискання та слова «Добрий день» («Добрий ранок», «Добрий вечір») чи «День добрий»... Далi>>
Перейти до сторінки: