У віддалених куточках області збереглися особливі традиції святкування Великодня. Здавалося б, скільки тієї Волині, але кожне село має свою родзинку, неписані правила, яким підкоряються і старі, і малі. Пропонуємо вам більше дізнатися про Волинь великодню. slovovolyni.com
У Шацькому краї освячують... картоплю
Передусім до кошика кладуть пасхальний хліб – той, що найкраще вдався в господині, по-особливому прикрашений. Особливе місце належить крашанкам, найчастіше пофарбованими в цибулинні. Справжній ексклюзив – писанки. Господині беруть до церкви від трьох і більше яєць: кілька посвятити й одне-два віддати як пожертву. Є в кошику запечене чи копчене м’ясо, сало, домашня ковбаса. До церкви стараються нести все домашнє, не магазинне. Освячують також сир, масло, хрін, сіль. Укошик ставлять свічку – символ Ісуса, який є Світлом для світу. Прикривають усю смакоту вишитими рушничками чи серветками.
Інколи шачани кладуть до пасхального кошика картоплю, бо вірять, що урожай буде хороший.
– Читаючи молитви та окроплюючи те, що в кошику, священик благословляє вірян знову вживати скоромне після посту. Те, що деякі люди кладуть до кошика ножа (на їхню думку, освячені продукти потрібно різати посвяченим ножем), інакше, як забобонами, не назвеш, – розповідає благочинний Шацької округи отець Микола Вихор.
На Любешівщині молодь збирається до великоднього багаття
У прикордонному волинському районі збереглися особливі, мабуть, ще з язичницьким корінням, звичаї. Молоді люди перед Всеношною збираються до гурту і розпалюють вогнище, а перед ранком усі разом ідуть до церкви. Коли продукти вже освячені, старші люди намагаються якомога швидше прийти додому: існує повір`я, що потрібно одному з перших спробувати свячену їжу, тоді рік буде щасливий.
Прижилася тут ще одна традиція: на перший день Великодня усі родини, від стареньких і до немовлят, ідуть на кладовище. До того ж, не змовляючись, у приблизно один час. Один раз на рік там зустрічаються усі односельці.
– За звичаєм, на Великдень хрещені батьки навідують похресників і обдаровують їх крашанками, пасочками, солодощами та подарунками, – розповідає Бірківський сільський голова Олександр Поліщук. – Потрібно усім приділити увагу, не минути жодного. Мій хрещений приходив до мене навіть, коли я вже повернувся з армії.
Цікаво, що до великоднього кошика на Любешівщині кладуть шоколад або солодощі, якими потім пригощають гостей, обдаровують дітей.
На Ратнівщині з церкви господар йде у хлів до худоби
Молодь звечора розпалює величезне вогнище. Здавна вважалося, що цим багаттям очищають землю, село, ліси, ріки й поля – від злого очиститься усе, куди сягне сяйво. А тому в кожній хаті всю ніч горить світло, котре відганяє злі сили. Говорять, що в цю ніч бажано не спати, бо виляже пшениця.
У деяких селах існує такий звичай: коли освятять паски, господар йде насамперед у хлів до худоби, сповіщає і їм радісну звістку, торкається до кошиком, щоб вони не хворіли і були «гладкими». А вже потім заходить у хату, тричі вітається «Христос Воскрес!» і вся родина сідає до столу.
Жінки й дівчата в перший день не ходять у гості. Вважається, якщо першим у хату зайде чоловік, то увесь рік у домі пануватиме щастя й удача.
У Рожищенському районі печуть мазурки
Із Чистого четверга починають готувати всіляку смакоту: печуть торти, паски, мазурки (маленькі булочки із пасхального тіста). Перед Великоднем родини добряче запасаються провіантом, адже у багатьох селах у цей день відзначають ще й престольне свято. Великодній кошик збирають звечора в суботу. Багато людей збирається у церкві на всеношну службу, дехто ж приходить тільки під ранок, аби посвятити смакоту. Після родина збирається за святковим столом, перша страва, яку треба скуштувати – паска, далі треба похристосатись й побитися крашанками. Ще є традиція класти зранку шматок свяченої паски на засув у комині, аби злий дух не залазив до хати. Після святкового сніданку люди виходять подивитися як «грає» сонце. Після обіду родина збирається на кладовище: несуть квіти, крашанки та окраєць паски.
Тетяна КУШНЕРИК, Ірина САСОВСЬКА, Мирослава ЦЮП`ЯХ, Оксана ГУЛІН