загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?
Етнографія
Старовинні українські приказки – варто знати
Старовинні українські приказки – варто знати НАШЕ, РІДНЕ, ПРОНЕСЕНЕ ПРАЩУРАМИ ДАЛІ, КРІЗЬ ВІКИ. АЛЕ Й ДОСІ АКТУАЛЬНІ. Аби хліб, а зуби знайдуться. Аби шия, а ярмо буде. Або пан, або пропав. Або дома не бути, або волі здобути. Апетит з їдою прибуває. Баба з воза — кобилі легше. Багатий, як циган на блохи. Багато дива, мало млива. Багатому й чорт яйця носить. Байдуже ракові, в якому його горщику Далi>>
Етнографія
Хто і чому в Україні відзначає Новий рік 14 вересня
Хто і чому в Україні відзначає Новий рік 14 вересня 14 вересня християни східного обряду відмічають початок літургійного річного кола. Церковний новий рік починається 1 вересня за юліанським календарем або за так званим старим стилем. Українські православні й греко-католицька церкви його дотримуються й сьогодні. У церковних святцях на 14 вересня припадає день пам'яті преподобного Симеона Стовпника. За... Далi>>
Етнографія
Як відзначають Івана Купала в 2020 році: прикмети, звичаї, ворожіння
Як відзначають Івана Купала в 2020 році: прикмети, звичаї, ворожіння Свято Івана Купала в 2020 році припадає на 7 липня. Але відзначати його починають вже напередодні 6 липня, відразу після заходу сонця. Тривають гуляння всю ніч: гуляє народ до самого світанку. Багато молодих дівчат з нетерпінням чекають свято Івана Купала, щоб не пропустити Купальську чарівну ніч, адже це найкращий час для любовної магії, ворожіння та обрядів.... Далi>>
Етнографія
Традиція розписувати яйця на Великдень: Від прадавніх шумерів до українського пасхального кошика
Традиція розписувати яйця на Великдень: Від прадавніх шумерів до українського пасхального кошика Яйце завжди було символом воскресіння та безсмертя. Традиція розписувати яйця на Великдень не є суто християнською чи виключно українською. У неї надзвичайно давня та детальна історія, майже як у єгипетських пірамід. Про розкішні писанки стародавніх часів та їхній шлях до українського великоднього кошика – далі. Як виникла традиція прикрашати яйця. Задовго до... Далi>>
Етнографія
24 лютого – Лелечини. З Святом,Українці!
24 лютого – Лелечини. З Святом,Українці! Свято тотемного птаха українців. Вважають, що з цього дня птахи починають свій політ з Вирію. Початок пташиних свят. Птахи вважаються священними, бо вони двічі народжуються: “перший раз гладке (яйце), а другий раз пухке (пташення)”. За нашими повір’ями, саме тендітний лелека ( назва походить від імені Богині весняного відродження природи... Далi>>
Етнографія
Українська Масниця, або Колодій: традиції та значення свята і чому в ці дні варто готувати вареники, а не «бліни»
Українська Масниця, або Колодій: традиції та значення свята і чому в ці дні варто готувати вареники, а не «бліни» Українське свято Колодій (Масниця) припадає на останній тиждень перед Великим постом. У 2029 році Колодій триває з 24 лютого по 1 березня. Інші, менш поширені його назви: Сиропуст, Пущення, Масниця або ж “Бабський тиждень”. Оскільки це було останнє гуляння перед найсуворішим постом — справляли його гучно, весело та смачно, влаштовували велику... Далi>>
Етнографія
Навіщо водять Козу і хто така Меланка: традиції 13-14 січня
Навіщо водять Козу і хто така Меланка: традиції 13-14 січня Традиції святочного маскараду в Україні не менш цікаві за британський Хеловін або італійську комедію дель Арте. Звичай водити Козу на Василя, з 13 на 14 січня, – це містичне дійство, що прийшло до нас ще з дохристиянських часів і продовжує жити в обрядових дійствах сучасних колядників і щедрувальників. Різдвяний Святвечір в українських сім’ях традиційно... Далi>>
Етнографія
У давнину Новий рік українці святкували навесні
У давнину Новий рік українці святкували навесні “Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…” – ця пісенька прийшла до нас ще з тих далеких часів. Ластівки прилітають навесні та співаючи, радіють приходу нового року. У сиву давнину, коли наші предки жили в гармонії з довколишньою природою, ставились до неї з великою шанобливістю та вжали її частиною свого життя, всі святкування... Далi>>
Етнографія
7 листопада – Дідівські плачі: історія та традиції свята
7 листопада – Дідівські плачі: історія та традиції свята День 7 листопада вважався на Русі важливою датою, коли було заведено згадувати померлих родичів. У народі його назвали Дідівські плачі. Чому так важливий ритуал поминання? Обряди поминання померлих предків є в багатьох народів світу, але у слов'ян це роблять з особливим шануванням. Душі наших рідних, які залишили землю і знаходяться в іншому світі, навіть звідти... Далi>>
Етнографія
“Велесова ніч”: Як святкували «український Гелловін» наші предки
“Велесова ніч”: Як святкували «український Гелловін» наші предки Гелловін – одне з найдавніших свят. Донедавна містична та потойбічна традиція була популярною лише у західних країнах. З кінця минулого століття цей трохи моторошний, але, безсумнівно, веселий звичай поширився майже по всьому світу. Містичний настрій та переодягання у нечисть підхопили і в Україні. Але далеко не всі знають, що свято Гелловіна відзначали... Далi>>
Етнографія
Свято Івана Купала: вогонь, вода і квітуча папороть
Свято Івана Купала: вогонь, вода і квітуча папороть День Івана Купала – прекрасне літнє свято, присвячене слов'янськими традиціями, шануванню стихій сонця, води, трав і квітів, а також молодості і любові. Дата святкування Івана Купала припадає на 6–7 липня. Витоки і історія святкування Івана Купала. Назвати точну дату зародження цього свята на сьогоднішній день неможливо. За деякими даними, згадка Купали в Україні ... Далi>>
Етнографія
У ніч проти Вознесіння скарби виходять на поверхню землі
У ніч проти Вознесіння скарби виходять на поверхню землі — Свято Вознесіння у нас називають Вшествіє, бо це ж Ісус Христос шествує на небеса, — розповідає 73-річна Любов Сухно із села Вельбівка Гадяцького району на Полтавщині. — Він 40 днів апостолам являвся, ходив із ними і вчив їх. А потом уже зібрав їх на горі, попрощався, а сам пішов на небо. У нас так і кажуть: від Паски до Вшествія можна просто так на... Далi>>
Етнографія
Великодні писанки: візерунки, символи, значення
Великодні писанки: візерунки, символи, значення Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеке минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на... Далi>>
Етнографія
Чому в українській хаті не було підлоги, а була долівка
Чому в українській хаті не було підлоги, а була долівка Як гарно писав про таку хату Олександр Довженко: Мені жаль розлучатись з тобою. В тобі так гарно пахло давниною, рутою-м’ятою, любистком, і добра щедра піч твоя пахла стравами, печеним хлібом, сушеними яблуками і сухим насінням, зіллям, корінням. А в сінях пахло макухою, гнилими грушами і хомутом. У твої маленькі вікна так приязно заглядали сонце і соняшник, і... Далi>>
Етнографія
Українські традиційні намиста: Від трипільської кераміки до муранського скла й коралів
Українські традиційні намиста: Від трипільської кераміки до муранського скла й коралів Півтора століття тому намиста були оберегами, частиною ритуалу, соціальним паспортом, який свідчив про походження/достаток/вік/статус власниці. Нині ж – лише прикраса. Чи не лише? Тренди в історії прикрас започаткувала Месопотамія – і за вісім тисяч років змінилось небагато. Саме в Шумерському царстві з’явилось поняття дорогоцінних каменів та металів, з коралів і... Далi>>
Етнографія
14 березня - "Явдохи"
14 березня - "Явдохи" Чотирнадцятого березня - свято Преподобної Євдокії, або у народі Явдохи. Це ймення означало буквально «життєславна» і звучало як Явдоня. Асоціюється це ім'я з покровительством земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі. Історія Євдокії. Євдокія за походженням була самарянкою, проживала в фінікійському місті Гелиополі. За легендою, вона... Далi>>
Етнографія
Масниця-2019: Історія, традиції та звичаї свята
Масниця-2019: Історія, традиції та звичаї свята Масниця - стародавнє слов'янське свято, що символізує проводи зими і зустріч весни. Цього року вона починається 4 березня і триватиме до 10 березня включно. Масниця - одне з найпопулярніших свят у народній культурі. У цей період навіть ті, хто дотримуються церковного календаря, з задоволенням печуть млинці на Масницю і піддаються масовим... Далi>>
Етнографія
Етнографічні регіони України. Коли вони сформувалися та звідки пішли їхні назви
Етнографічні регіони України. Коли вони сформувалися та звідки пішли їхні назви У процесі тривалого і складного історичного розвитку за окремими частинами території України закріпилися певні назви: Галичина, Волинь, Буковина, Поділля, Слобожанщина, Західна Україна, Таврія, Бессарабія, Покуття, Запоріжжя, Гетьманщина та ін. Однак, про що нам говорять ці назви? Коли вони з’явилися? Що це за землі і хто на них живе? Ми й досі послуговуємося цими ... Далi>>
Етнографія
Таємниця козацької сережки
Таємниця козацької сережки У Стародавньому Римі та Єгипті сережку вдягали тільки рабам, щоб відокремити їх від загальної маси населення. Зате пізніше ця прикраса стала головним атрибутом представників “суто чоловічих професій” – піратів, розбійників, моряків…і звісно козаків. Доктор історичних наук, професор Леонтій Войтович припускає, що звичай носити сережку українські козаки запозичили... Далi>>
Етнографія
13 січня - Щедрий Вечір та свято Маланки
13 січня - Щедрий Вечір та свято Маланки За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем), - Щедрий Вечір. Це - залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем - це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір, або свято Меланки. Внаслідок розбіжності, яка існує між Григоріанським (світським)... Далi>>
Етнографія
Андріївські вечорниці на свято Андрія (13 грудня)
Андріївські вечорниці на свято Андрія (13 грудня) Свято Андрія Первозванного вважається найбільшим передноворічним святом, яке відзначається ще з часів Русі 13 грудня. Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва. Хоч Андрій Первозванний ... Далi>>
Етнографія
Закопані монети, хатні духи та обереги: давні українські звичаї та обряди, пов’язані з житлом
Закопані монети, хатні духи та обереги: давні українські звичаї та обряди, пов’язані з житлом Щоб у хаті гарно і в достатку жилося, вони дотримуватися звичаїв ще під час її будівництва, постійно віддавали шану духам дому, а завдяки низці оберегів захищали його від зовнішнього “злого” світу. Кандидат історичних наук Аліна Ярова розповіла про те, як праукраїнці шанували свою оселю і яких ритуалів дотримували, щоб жити у ній благополучно... Далi>>
Етнографія
"Щирі. Свята": як українці святкували весілля сто років тому
"Щирі. Свята": як українці святкували весілля сто років тому Про особливості весільних традицій, походження обряду викупу нареченої, як визначити заможність молодої за вбранням та обов’язкові весільні обряди розповіла співробітниця Музею Івана Гончара Олександра Сторчай. – В українській традиції весілля було кульмінацією всього життя. Молода починала готувати своє придане з 10-12 років. До заміжжя вона мала встигнути надбати... Далi>>
Етнографія
Український хелловін або Велесова ніч: історія, традиції, обряди, прикмети
Український хелловін або Велесова ніч: історія, традиції, обряди, прикмети В Україні вже багато років відзначають іноземне свято хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада. За легендою у цю ніч душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями. Дехто ставиться до його святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій хелловін... Далi>>
Етнографія
Закодовані імена в українській вишиванці
Закодовані імена в українській вишиванці Зараз вишивка сприймається тільки як декоративний елемент, але для наших предків вона мала велике значення. Вони могли буквально "читати" вишивку як книги, тому що кожен символ в орнаменті має своє значення. Це не просто кола, ромби, гілки і спіралі, ці фігури створювались десятки століть тому як унікальні символи. У часи, коли наші предки володіли магічним зв'язком зі світом Природи: рослин, тварин, небесних світил. Символами... Далi>>
Перейти до сторінки: