Не ганяйте, мамо, дрином, я буду вчитися на пенсії

Не ганяйте, мамо, дрином, я буду вчитися на пенсії

 

Кожна людина має індивідуальні особливості розвитку та свої таланти. В одних вони проявляються у ранньому дитинстві, а у інших - в зрілому і навіть похилому віці. Навчатися може кожен і у будь-якому віці може прокинутися хист до чогось зовсім не звичного для нього

 

Обдаровані діти, це цікаво, але є такі, що хоч дрином ганяй, а вчитися не хоче і крапка. Виявляється, не настав її час і можливо вона іще стане професором, але в іншому віці. Тому напевно і не дивина люди середнього віку, що освоїли незвичні предмети та успішно навчаються. Також не можна забувати про пенсіонерів, яким раптом захотілося вступати в універ. Така дивна здатність людини навчатися у різному віці не має особливих пояснень, адже кожен із нас унікальний, а талант може проявитися у будь-якому віці.

Діти-генії

 

Іван Черевко у свої 20  років вже попрацював головним консультантом з оптимізації пошукових запитів в компанії «EuroSEO». Потім мав власну фірму, а зараз працює директором з маркетингу в одній з провідних компаній в галузі освіти, має 16 осіб у підпорядкуванні.

 

- У кожної людини є запас концентрації. І його треба час від часу відновлювати, - каже Іван. - Я для цього люблю встати з робочого місця посеред дня і прогулятися по вулиці.

 

За словами психолога Вікторії Ворониської, можливість навчатися може розвинутися і у більш дорослому віці. Мозок - це ті самі м’язи, і коли людина здорова, вона може розвивати його весь час. Але дітей-геніїв суспільству важко сприймати.

 

- Ми звикли сприймати дітей, як маленьких беззахисних створінь, яких ми навчаємо життю, але як нам  стає дивно раптом виявити, що вони розумніші за нас, - розповідає дитячій психолог. – Ми повинні зрозуміти, що діти-генії з великою здатністю до навчання - це нормально. Просто у них здатність до пізнання та аналізу світу вища, ніж ми собі уявляємо. А те, що ми очікуємо від них якихось див та ставимося до них не так, як до звичайних людей, лише ускладнює соціалізацію вундеркіндів.

 

Навчання у середньому віці

 

Ось здається, що закінчені всі інститути та вже не потрібно вчитися, але раптом виявляється, що робота, якою ти займаєшся, тобі не цікава і хочеться чогось зовсім іншого. Часто це називають кризою середнього віку, але це не так. Насправді за твердженням психолога, це прокинулися ваші таланти і прийшла пора реалізовувати свій потенціал.

 

- Це чудово, коли люди навчаються у дорослому віці, адже вони настільки сконцентровані на навчанні, яке самі собі обрали, що можуть досягти дуже гарних, а інколи і визначних результатів, - розповідає соціальний психолог Марія Воскова. – Коли до мене звертаються дорослі люди з розповіддю про те, що їх не влаштовує вибрана професія і вони не задоволені життям, то перше, що я питаю - чи хочете ви піти вчитися. І уявіть, більшість не тільки хочуть, але і мають дуже гарні креативні ідеї, і обрана галузь часто зовсім протилежна тій, у якій вони працювали раніше. Є ще одна річ, яку слід відзначити. Люди, що навчаються у такому віці, майже стовідсотково отримують дуже гарний результат.

 

Вінничанка Вероніка Шарпак в 30-річному віці, уже маючи родину, двох дітей та професію, вирішила піти вчитися на заочне відділення, щоб отримати юридичну освіту.

 

- Я мріяла розбирати складні судові справи, - каже адвокат Вероніка Шарпак. – Раніше я працювала на себе і, в принципі, непогано заробляла.  Дуже захоплювалася переглядом серіалів про адвокатів, CSI, різних кримінальних передач. Я мріяла стати адвокатом. Якби мені про це сказали  у школі, я б довго сміялася.

 

За словами Вероніки, у школі вона вчилася посередньо і не любила читати. Тепер їй 41 рік, вона - успішний адвокат, з цікавістю вивчає величезні томи нудних судових справ і почувається щасливою.

 

Навчання у похилому віці

 

Ступінь магістра теології одесит Феофіл Васильович Дорошенко отримав у 84 роки, захистивши свою магістерську роботу за темою "Християнська етика в сучасному світі" в Одеському християнському гуманітарно-економічному університеті. Але на цьому вирішив не зупинятися і вступив на кафедру журналістики в тому ж університеті. А оскільки одна вища у студента Дорошенка вже є, його зарахували одразу на другий курс заочного відділення.

 

- Як сказав Карл Маркс, спочатку потрібно отримати дах над головою, потім одягнутися, забезпечити прожиток сім'ї, а вже потім, у вільний час, можна вчитися, - каже Феофіл Дорошенко. - Розраховую знайти хорошу роботу після закінчення навчання.

 

Це типова ситуація, - коментує психолог Марія Воскова. – Людина мала хист до навчання, але впродовж свого життя через суспільні зобов’язання вимушена була відкладати своє бажання вчитися. Для таких людей старість - дуже щасливий час,  коли вони вже не потрібні близьким і можуть робити, що хочуть. Тут іще слід додати, що коли людина похилого віку навчається, то проблеми з мозком та пам'яттю відступають, адже він весь час в роботі. Є такі скептики, що скажуть - навіщо вчитися, якщо вже скоро помирати - на це є дуже легка та конкретна відповідь, одна людина проживе усе життя, та не зробить нічого ні для себе, ні для людей. А інша за день зробить відкриття, яке здатне перевернути життя людства. Отже, якщо маєте натхнення вчитися, цікавитесь чимось, ніколи не відмовляйте собі у задоволенні це вивчати.