Русалчин день, Русалії, Русалчин тиждень, Нявська неділя, Нявський Великдень, русалок

Русальна (Нявська) або Клечальна Неділя - свято переходу весни в літо. Неділя починала в язичників ряд свят, які складали Русальний Тиждень. З согоднішнього дня розпочався троїцький (або Русальний) тиждень, знаний також як Проводи. Під час цього тижня особливо виділяють дві дати: Духів, або Русалчин День, та Нявський Четвер, або Русальний Великдень.

Русалчин/Духів день нині припадає на 24 червня. У цей день вшановували містичних істот, зокрема, русалок, під «брендом» яких проходить, власне, вся Трійця (Троїцькі, Зелені Свята). У Духів день традиційно освячували криниці, бо вірили, що джерельна вода єднає три царства – наземне, підземне та небесне. А оскільки в криницях подекуди переховуються русалки, для них на цямринах лишали хліб-сіль, щоб ті не тривожили людських осель.

Русальний тиждень — тиждень після Трійці, коли по землі ходять русалки. У перший по Трійці четвер русалки святкують свій Великдень. По закінченні тижня після Трійці русалок урочисто виряджали із села. Троїцькі обряди мали додавати здоров'я людині й родючості полю, вберегти дім від зла. Вважалося, що русалки опікали поля, ліси і води.

Загалом протягом Троїцького/Русалчиного тижня жертви приносили й іншим духам, які могли ставати небезпечними для людей, а тому потребували, аби їх «задобрили». Вважалось також, що на Духів день відьми крадуть дерев’яні мечики, якими селяни труть коноплі, затикають їх за пояс і, прилетівши на Лису гору, рубаються ними як шаблями.

Русалії відбувалися в Україні в супроводі різних обрядових дій: переодягання однієї з дівчат за русалку, вбирання вінків, оперізування перевеслом з трави чи збіжжя, походу з танцями, співання русальних пісень тощо. Подекуди «Русальний тиждень» завершувався «проводами русалок» — прогнанням русалок або «русальними розіграми», тобто закінченням гуляння і забав русалок.

На Русалії для русалок і мавок («щоб бавилися й нас не зачіпали») дівчата влаштовували ритуальне дійство «завивання вінків», яке в одних місцевостях робили в четвер напередодні Трійці, а в інших – після неї. Вони гуртом йшли до лісу і завивали вінки з тонких гілочок на живих березах, які мали зберігатися аж до понеділка, коли влаштовували проводи русалок.

За народними віруваннями, в Русальний тиждень, коли цвіте жито, русалки виходять з води і гуляють по полях та лісах. Вони полюють на молодих парубків та дівчат і можуть залоскотати їх на смерть, чи заманюють їх у своє підводне царство. Особливо небезпечно купатися в річках цього тижня, бо русалки залоскочуть і залишать в себе.

Особливо небезпечними були русалки в перший по Зелених святах четвер – це Нявський четвер, або Русальний Великдень. В цей день русалки та нявки (мавки) ходять полями, граються біля води та на узлісках – «їхні душі випущені на волю». І це єдина пора, коли вони можуть набувати людську подобу і споживати звичайну їжу. Тому аби не потрапити до їхніх рук, треба носити з собою оберіг - полин (Євшан-зілля) та любисток, що відганятиме їх.

На Нявський Великдень, «щоб не розгнівати померлих душ», остерігались працювати, особливо сіяти борошно в діжу – «бо з'явиться багато русалок». Зранку жінки пекли паски-бабки, фарбували в жовте крашанки, але шкарлупки від яєць не викидали на воду – як на Великдень – «бо довкола них збереться гурт русалок».

Аби убезпечитися від них, Троїцького тижня жінки напинали на деревах полотно, лишаючи його русалкам у подарунок. А також пекли свіжий хліб і виставляли його на вікні – вважалося, що русалки наситься гарячою парою і стануть добрішими до мешканців цієї оселі. Або ж несли у поле житній хліб, спеченій на святій воді і залишали там, розкладаючи маленькі шматочки на ниві – для духів, що опікуватимуться майбутнім врожаєм.

А найсміливіші дівчата плели вінки з живих квітів та несли їх до лісу. Русалки нібито обожнювали такі прикраси і за вінок бралися допомагати закоханим – причаровувати до них хлопців. Втім, таке «розкішне життя» для духів закінчувалось одночасно із завершенням Троїцького тижня.

По всьому вважалося, що тепер духи задобрені і вшановані, тож тепер русалки не тривожитимуть людських обійсть і перебуватимуть у своїх угіддях аж до наступного року, до наступної Трійці…

Щоб русалки не чинили шкоди людям і в полі, селяни влаштовували «проводи русалок», а перший після русального тижня понеділок називався днем Проводів русалок — це спеціяльні обряди, щоб тих русалок позбутися. Відтак селяни влаштовували орядові проводи русалок, молодь розпалювала вогнища і стрибала через них (що дуже нагадувало обрядодії купальського циклу). В ці дні дівчата в полі, на житах, роблять спільний обід — тризну в честь русалок. Після тризни дівчата ходять по полях з розплетеними косами і вінка­ми на голові, співаючи проводи русалкам.