А раптом завтра… Частина II. Ракетний удар по місту

Олег Катков редактор hi-tech.tsn.ua

 

Навіть "розумній" бомбі не поясниш, що вона помилилася адресою.

 

Читаючи ці поради слід усвідомлювати, що їхня мета – попередити, а не налякати.

 

У першій частині ми розглянули ситуацію, коли війна почалась і необхідно рятувати своїх близьких.   

 

Як це зазвичай буває під час сучасних військових операцій, про початок війни ви дізнаєтесь близько третьої ночі, прокинувшись від якогось вибуху. На вулиці розриваються автосигналізації, десь чути сирени, ви підходите до вікна, щоб побачити, що відбувається. І не бачите нічого дивного. Але потім ще один вибух, за ним ще і ще - десь приблизно у районі військової частини чи адміністративного центру.

 

Це і є ракетний удар. Якщо хтось чекав побачити армаду бомбардувальників, які пропливають над містом, то це залишилось у кінохроніці Другої світової. Сучасний ракетний удар, який буде на початку війни, здійснюється літаками та наземними пусковими установками, що знаходяться за сотні кілометрів.

 

Цілями першого удару стануть позиції ПВО, військові частини, електростанції, мости, транспортні розв‘язки, адмінбудівлі. Але навіть беручи до уваги "розумність" сучасної зброї, якщо вона полетить на житловий будинок, їй неможливо буде пояснити, що вона помилилася з адресою.

 

Аби зрозуміти, якими є наслідки ракетного удару, згадайте трагедію у Броварах, коли у багатоповерхівку влетіла ракета "Точка-У" - і це при тому, що вона була одна і без бойової частини.

 

Але головна небезпека - це не самі вибухи, а уламки будинків та скло. Бетон під час вибуху розлітається на невеликі шматки і, як справжня шрапнель, наносить страшні поранення. Скло під дією ударної хвилі  розлітається цілою хмарою небезпечних осколків. І саме від цього треба шукати укриття. Також загрозу несуть пошкоджені газопроводи, пожежі та задимлення.

 

Як показує статистика, 95% постраждалих від наслідків ракетного удару отримують поранення легкого ступеня тяжкості.

 

Укриття

 

В інструкції Цивільної оборони йдеться, що у разі "повітряної тривоги" необхідно якомога швидше залишити будинок сходами і прямувати до найближчого укриття.

 

Але це у теорії, бо стан сучасної системи Цивільної оборони зараз не на висоті. Тому перш за все необхідно самостійно визначити, де знаходиться найближче укриття. У будинках 40-60-х років воно зазвичай під двором, вірною його ознакою є вентиляційні колодязі та аварійні виходи, так звані "грибочки".

 

Зараз більшість з них "приватизовані" найближчими крамницями або до стелі завалені сміттям. Що робити у такому випадку, необхідно вирішити самостійно - або шукати інше місце порятунку, або громадою звільняти сховище.

 

Також укриття знаходяться під радянськими адміністративними будівлями та промисловими об'єктами. У багатьох таких будівлях облаштували офіси, власники яких вже давно використовують укриття для господарських потреб. Укриття також є під школами, дитячими садками та іншими навчальними закладами.  

 

Мешканці великих міст можуть скористатися метро. Метрополітен може у разі потреби прийняти велику кількість громадян. Але слід пам'ятати, що тиснява перед входом може бути більш небезпечною, ніж причина паніки. А за інструкцією вхід до підземки може бути перекритий геромзатворами, відкрити які співробітники метрополітену не мають права до закінчення тривоги.  

 

Захистом можуть слугувати підземні переходи, деякі з них є входами до справжніх укриттів. Використання підвалів, що конструктивно не будувалися як сховища, також можливе - навіть якщо сам будинок "складається", підвал зазвичай залишається неушкодженим.

 

Підготовка

 

Необхідно заздалегідь зібрати невеликий рюкзак, в якому будуть необхідні медикаменти, вода, шоколад, сухарі, обов'язково ліхтарик із запасним комплектом батарейок, золоті вироби, гроші, а також особисті документи. Слід пам'ятати, що з більшим багажем вас можуть просто не пустити у бомбосховище, бо місця там вже буде замало.  

 

Також до удару треба підготувати власне житло: заклеїти вікна хрест-навхрест, як у кіно про війну (для цього заздалегідь покладіть біля вікон скотч) та зашторити вікна. Якщо ж є багато часу, то слід пересунути до центру кімнати всі меблі, які інакше під час ракетного удару просто впадуть.  

 

Дії під час удару

 

У найкращому випадку про можливий удар завчасно попередять підрозділи Цивільної оборони сиренами, а  будуть повідомлення по радіо та телевізору.

 

В такому разі слід перекрити воду, газ та викрутити пробки в електрощиті, це знизить вірогідність пожежі та інших прикрих наслідків. І лише потім, прихопивши речі, попрямувати до сховища.

 

На вулиці необхідно триматися якомога далі від стін будинків, бо осколки вибитих ударною хвилею вікон та уламки бетону можуть нанести важкі поранення. Якщо стенться вибух, необхідно впасти на землю, добігши до якогось укриття, та накрити голову руками.  

 

Якщо про удар стало відомо одночасно зі звуком вибухів, то в першу чергу слід перекрити комунікації. За наявності сховища під будинком потрібно з необхідними речами негайно до нього спуститися по сходах, бо ліфти можуть застрягти.

 

Якщо ж сховище знаходиться далеко, а вибухи лунають близько, то після перекриття всіх мереж слід лягти у ванну та накритися ковдрою чи килимом. За словами спеціалістів, це є найбільш безпечним місцем у квартирі.

 

Найгіршою буде ситуація, коли сирена "повітряної тривоги" або ракетний удар заскочить вас на людяній вулиці. Головну небезпеку при цьому становить сам натовп.

 

Якщо натовп ще не почав "нести", треба "нирнути" у найближчий будинок. Проте у вас може не вийти цього зробити, адже передбачити рух натовпу складно. Тож якщо не вдалося вийти з натовпу, пересувайтеся разом з ним, але позбавтеся речей і одягу, які заважають рухатись - жодна річ не коштує життя. 

Падіння у панічно налаштованому натовпі є смертельно небезпечним. Але якщо ви все ж таки впали, згорніться у позу ембріона. Допомагати комусь, хто впав, дуже небезпечно - ви самі також опинитесь на землі і ризикуєте бути затоптаним.  

 

Перебування у сховищі

 

Перебування у бомбосховищі стане важким випробуванням для психіки. Велике скупчення народу у невеликому темному приміщенні, задуха, страх та бездіяльність. До цього треба бути готовим, як і до криків панікерів про те, що наступна ракета впаде саме на бомбосховище.

 

Однак пам'ятайте - вірогідність того, що ракета влучить просто у сховище, якщо воно не знаходиться близько до стратегічної цілі, мінімальна. А від головної загрози - уламків будинків та стекол - воно гарантовано захистить.

 

Слід пам'ятати - коли вибухи перестануть лунати, це не означатиме закінчення удару. Задля власної безпеки необхідно почекати ще декілька годин після останнього вибуху, або ж виходити лише після сигналу скасування "повітряної тривоги".

 

Але необхідно бути готовим у будь-який момент залишити сховище, навіть якщо удар ще триває. Це доведеться зробити у випадку витоку газу з пошкоджених газопроводів, пожежі чи задимлення.

 

Саме для цього потрібно завжди мати с собою воду та ліхтарик, а у самому сховищі дотримуватись суворої заборони на використання відкритого вогню та паління. У випадку пожежі необхідно змочити голову, плечі та коліна (це дасть додатковий захист від вогню) і просуватись до виходу. Слід пам'ятати, що одяг з синтетичних матеріалів є легкозаймистим і може стати причиною важких опіків.    

 

Також слід зазначити, що мобільний зв'язок, скоріше за все, не працюватиме через велике навантаження на мережі чи пошкодження ліній зв'язку, тому дізнатися про стан близьких якийсь час буде неможливо.

 

Нагадаю - ці поради були складені з бажанням, щоб вони ніколи не стали вам у нагоді.