Старість — це хвороба, а значить, її можна вилікувати

Розмова з Геннадієм Апанасенком, доктором медичних наук, професором, головним санологом Міністерства охорони здоров’я

 

Не одне сторіччя люди намагаються знайти секрет безсмертя. Еліксир віч­ної молодості, філософський камінь, молодильне яблучко та купелі у крові цнотливих дівиць переросли в експерименти зі стовбуровими клітками та спроби пересадки органів, але чудодійного рецепта наразі так і не винайдено. Вчені лише готові призупинити процес старіння і збільшити тривалість життя на якийсь десяток років.

 

Професор Апанасенко — людина, яка не тільки знає все про старіння, а й володіє секретом, як з ним боротися. У розмові з «Газетою» головний санолог МОЗ Геннадій Апанасенко розкрив деякі таємниці довголіття. 

 

— Чому людина старіє?

 

— У світі старіє все. Але людина — істота розумна, тому, здавалось би, здатна вплинути на неминучий процес. На жаль, біологічні закони є дуже жорсткими, і порушувати їх не дозволено нікому, зокрема й людині. Водночас людина тільки те й робить, що ці закони порушує і у такий спосіб скорочує собі життя. Є безліч теорій старіння, але найпоширеніша полягає в тім, що у процесі життєдіяльності у клітинах накопичуються шлаки, сміття, яке їх засмічує і унеможливлює здійснення фізіологічних реакцій з поділу клітин. Тобто порушується відновлення життя, яке відбувається внаслідок поділу клітин, і врешті-решт настає такий період, коли це впливає на нормальний перебіг фізіологічних процесів. По суті, старість — це хвороба, яка виникає з часом. А оскільки хвороба є річчю регульованою, то це дає можливість сподіватися на те, що ми коли-небудь із цією проблемою впораємося.

 

Нині вся наша медицина зорієнтована на керування хворобою, усі гроші спрямовують на хвору людину, тобто медицина вивчає недуги, методи їх лікування та діагностики. А є механізм здоров’я — тільки вкладаючи гроші у здорову людину, ми зможемо змінити негативну тенденцію вимирання населення

 

— Чи можна зупинити процес старіння?

 

— Можна зменшити його темпи, дотримуючись тих законів, які сформулювала для нас природа. Перше: потрібно рухатися. Річ у тім, що все життя забезпечується енергією клітин. У кожній клітині є маленький акумулятор — метахондрії. Коли діяльність цього акумулятора погіршується, то погіршується також діяльність клітин. Безліч факторів зовнішнього та внутрішнього середовища діють на метахондрії, і всі вони діють негативно. І тільки один фактор здатен підвищити ефективність діяльності метахондрій — фізичне навантаження. Друге — для того, щоб не засмічувати організм зайвими шлаками, треба правильно харчуватися. І третє — уміти відпочивати. Це три головні закони, які здатні призупинити або принаймні не пришвидшувати темпи старіння. 

 

— Розкажіть детальніше. Якщо мова про обов’язкове фізичне навантаження, то чи достатньо, скажімо, щодня бігати крос?

 

— Є дуже багато думок щодо цього питання, тож я сформулюю лише ті, які абсолютно доведені. Для того, щоби посилити ефективність діяльності метахондрій, потрібно так зване аеробне навантаження. Річ у тім, що всі види енергії, які виникають у людському тілі, відбуваються або за участі кисню, або без нього — це так звані анаеробні навантаження. До ана­еробних навантажень належать силові навантаження — штанги, гирі, тренажери. Вони не здатні підвищити ефективність діяльності метахондрій. Натомість аеробне навантаження — це ходьба, біг підтюпцем, плавання, лижі, велосипед. І саме ці види спорту є тим стимулом, який  збільшує ефективність діяльності метахондрій. Скільки рухатися? Це залежить від стану людини. Немає навантаження великого чи малого, є навантаження, яке відповідає людині і не відповідає. Зараз є безліч напрацювань, у яких стверджують, що навіть 30 хвилин ходьби в день (у доволі швидкому темпі, не прогулянковим кроком) здатні збільшити тривалість життя. Є корейська робота, в якій ідеться про те, що 90 хвилин навантаження в день здатні збільшити тривалість життя на три роки. 

 

 — Тепер щодо їжі. Йдеться про роздільне харчування?

 

— Ні. Теорія роздільного харчування є дуже і дуже сумнівною. Організм людини в добу повинен отримувати не менш як 100 грамів білка, 120-150 грамів жирів, насичених і ненасичених, і 300-400 грамів вуглеводів. Плюс усі вітаміни та мікроелементи. Тобто йдеться про те, щоб в організм надходили всі речовини, які беруть участь у біологічних процесах. Якщо їх багато — це погано. Якщо мало — ще гірше. 

 

— Що таке уміння розслаблятися?

 

— Це вміння відпочивати, релаксувати, тобто відволіктися від усіх життєвих турбот, забутися в хорошому значенні цього слова. Власне кажучи, вміння медитувати. Залишити зовнішній світ за собою і подумати тільки про себе, зокрема, налаштувати себе на довге життя. Це, до речі, дуже важливий фактор, але не надія, а власне впевненість у тому, що я житиму довго й ефективно.  

 

— Зараз ми говоримо про правильний спосіб життя, який дозволить виграти кілька років. А чи можна взагалі зупинити старість чи повернути молодість? Еліксир молодості існує? 

 

Є безліч теорій старіння, але найпоширеніша полягає в тім, що у процесі життєдіяльності у клітинах накопичуються шлаки, сміття, яке їх засмічує і унеможливлює здійснення фізіологічних реакцій з поділу клітин 

 

— Зараз є кілька дуже перспективних напрямків досліджень, зокрема, в нас є дуже цікавий проект. Але для того, щоб його реалізувати, потрібно фінансування. На превеликий жаль, ті, хто очолює наші структури з охорони здоров’я, не мають достатнього рівня освіченості і широти мислення, тому вони не здатні оцінити те, що відбувається в нашій науці. А в українській науці зроблено дуже багато цікавого, зокрема, маємо беззаперечний світовий авторитет у проблемі керування здоров’ям. Здоров’я і хвороба — це зовсім різні механізми. Нині вся наша медицина зорієнтована на керування хворобою, усі гроші спрямовують на хвору людину, тобто медицина вивчає недуги, методи їх лікування та діагностики. А є механізм здоров’я — тільки вкладаючи гроші у здорову людину, ми зможемо змінити негативну тенденцію вимирання населення. Це нова стратегія, ми розробили і її деталі, і її організацію, але це нікого не цікавить. Крім Росії. Сьогодні в російськомовній науковій літературі я  найбільш цитований автор з усіх українських учених-медиків. Чому, спитаєте, не в англомовній? Та тому, що англосакси не впоралися із цією проблемою. Вони не змогли діагностувати кількість здоров’я — так, як це робимо ми. Один з найвідоміших спеціалістів із профілактичної медицини Заходу Роберт Долл написав із цього приводу: «Було багато спроб сформувати шкалу позитивного здоров’я, але донині вимірювання здоров’я залишається такою ж ілюзією, як і вимірювання щастя, краси і любові». Тому Захід відійшов від проблеми індивідуального здоров’я, він займається якістю життя, а це суб’єктивне сприйняття свого фізичного, психічного і соціального статусу. А ми знайшли й обґрунтували теорію і практику вимірювання кількості здоров’я. Відтак задовго до початку розвитку захворювання у фактично здорової людини можемо побачити, що їй загрожує небезпека.

 

— А як це виглядає на практиці? У вас є спеціальна апаратура?

 

— Дуже проста апаратура, але дуже потужна методологія. І я вам уже про неї сказав: життя підтримується витрачанням енергії. Що більше енергії у клітині, що ефективнішою є діяльність метахондрій, то ефективніше клітина виконує свою функцію. Ми навчилися вимірювати цей процес, причому не влізаючи у клітину, а за зовнішніми ознаками. 

 

— Тобто еліксиру молодості не існує?

 

— Наразі цього нема, і мрія про еліксир молодості чи спеціальні пігулки поки що не здійсненна. Є різні шляхи продовження тривалості життя, але вони не пов’язані з тими розробками, які існують нині. Це і не стовбурові клітини, і не пересадка органів — це все безперспективно. Цими способами можна вирішити якісь персональні проблеми, але розв’язати проблему радикального продовження життя неможливо. Є такий англійський дослідник — Обрі де Грей, якого вважають найкращим спеціалістом у світі з проблеми безсмертя чи радикального продовження життя, і от він, власне, іде цим шляхом. У нас цілком інший шлях, оригінальний. Я, на жаль, не можу розкрити його суті, але нам треба лише 100 мільйонів євро для того, щоби цю проблему вирішити (сміється). 

 

— Тобто ви знаєте, але не скажете?

 

— Так! Це ж ноу-хау! Тим паче, що є дуже багато мільйонерів, які старіють і не хочуть умирати і готові викласти будь-які гроші, але цю інформацію до них донести нереально... То ви напишіть, що є професор Апанасенко, представник наукової групи, яка розробила теоретичні питання радикального продовження життя або керованого довголіття. Будуть гроші — ми цю проблему розв’яжемо. Але нехай поспішають — ми вже дуже старі, нам усім понад 75 років.

 

Розмовляла Ірина Гамрищак