Андріївські вечорниці: еротичні ворожіння незаміжніх дівчат

Як ворожили незаміжні дівчата в Андрієву ніч?

 

Ніч на Андрія (13 грудня) також допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід було у ніч перед святом.

 

Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання невеличких тістечок – балабушок. Але для замішування тіста дівчата мали носити воду не відром і не глечиком, а… ротом!

 

Хлопці в цей час намагалися щосилисмішити дівчат, щоб вони воду не донесли до місця призначення. Коли дівчата, були вже знесилені від сміху, вони домовлялися з хлопцями, щоб ті не смішили, а натомість обіцяли їм частування.

 

“Коли вже балабушки спечуться і вистигнуть, кожна з дівчат позначає своє тістечко кольоровою ниткою або папірцем. Потім вони розкладають їх рядочком на долівці – звичайно на простеленому рушнику.

 

Як усе це зроблено, до хати впускають пса, що перед тим цілісінький день був у зачині і не дістав ніякої поживи. Голодний пес “вирішує долю”. Він хапає балабушки одну за одною, боячись утратити смачну вечерю, а дівчата з притишеним диханням слідкують за кожним найменшим рухом пса. Ще б пак! Чию балабушку пес проковтне першою, та дівчина перша і заміж вийде, а чию не зачепить, та сидітиме в дівках. Інколи пес візьме балабушку і несе її десь у темний кут – так і доля занесе дівчину в чужі краї, в далекі села. Найгірше, якщо пес не з’їсть балабушку, а тільки надкусить її і покине…” (Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1.- К., 1991).

 

Інший спосіб ворожити – слухати попід вікнами в ніч перед Андрієм. Почуте дівчата тлумачили відповідно до можливостей власної фантазії.

 

Або ж виконується “засівання конопель” (іноді замість конопель використовується льон або мак). Як правило, це відбувалося так: у найбільш глухому кутку двору (біля криниці або дровітні) дівчина в темряві засіває жменю насіння. Потім, зігнувшись так, щоб її спідниця або фартух торкалися землі, дівчина кілька разів обходить засіяне місце, “волочачи коноплі”. Ці дії супроводжуються спеціальною магічною формулою – віршами на зразок: 

 

Андрію, Андрію!

Я на тебе льон (коноплю) сію

І запаскою волочу,

Бо я заміж хочу!

Дай же, Боже, знати

З ким весілля грати. 

 

Якщо дівчині цікаво, яка професія буде в майбутнього чоловіка, вона розкладає на підлозі миску з водою, трохи пшениці та дзеркальце, а потім пускає півня. Якщо півень спершу клюватиме зерно – чоловік буде добрим господарем, якщо гляне в дзеркальце – ледарем, а якщо спочатку нап’ється води – п’яницею. Про фах майбутнього чоловіка можна “дізнатися” й іншим чином: дівчата йшли до водойми й набирали трохи намулу в жменю. Потім удома слід уважно розглянути принесене: трісочка в намулі пророкує, що чоловік буде теслею, шматочок шкіри – шевцем, просто пісок – можливо, муляром тощо. Багато в цьому разі залежить від гостроти зору й творчої уяви дівчини, яка ворожить.

 

Щоб “визначити” ім’я нареченого дівчина виходить на вулицю й запитує першого ж чоловіка, який їй зустрінеться, як його звати. Відповідь – ім’я майбутнього чоловіка.

 

Уночі проти Андрія дівчина може навіть “побачити” свого судженого. Для цього вона, лягаючи спати, кладе під подушку свій гребінець зі словами: “Суджений, прийди мене розчесати”. Якщо їй насниться, що хлопець розчесав їй волосся, значить, це і є майбутній наречений.

 

Або ж так. Лягаючи спати, дівчина скидає з себе крайку, робить з неї хрест і кладе під голову, шепочучи такі слова: 

 

Живу в Києві на горах,

Кладу хрест в головах;

З ким вінчатись, з ким заручатись,

З тим і за руки держатись. 

 

Якщо вночі їй присниться сон, що до неї підійшов парубок, взяв за руку і повів до вінця, то це буде її суджений.

 

Щоб дізнатися, хто в родині буде “зверху”, півня й курку зв’язують хвостами та накривають друшляком, решетом або чимось іншим. Через кілька хвилин слід випустити птахів із-під решета й подивитися, хто кого перетягне. Якщо півень, то чоловік буде головним у родині, а якщо курка перетягне півня, то саме жінка буде верховодити в родині.