Лікувальна фізкультура в профілактиці й лікуванні остеопорозу та його ускладнень

Остеопороз — найбільш поширене метаболічне захворювання скелета, що характеризується зменшенням кісткової маси, порушенням мікроархітектоніки кісткової тканини з подальшим підвищенням її крихкості та збільшенням ризику переломів. На сьогодні лікування остеопорозу передбачає використання медикаментозних та немедикаментозних методів, серед яких лікувальна фізкультура (ЛФК) відіграє важливу роль.

Механічна стимуляція кісткової тканини й фізичні навантаження на скелетні м’язи, в тому числі зумовлені земною гравітацією, є одним із факторів, що визначають напрямок, характер та швидкість функціональної адаптації кістково-м’язової системи в процесі філо- та онтогенезу. Серед численних факторів ризику, що збільшують ризик розвитку остеопорозу, необхідно звернути увагу на вплив недостатнього рівня фізичної активності. Низький рівень фізичної активності впливає на всі основні функціональні системи — кісткову, м’язову, серцево-судинну, імунну та інші.

Фізичні вправи дозволяють усунути дефіцит рухів, зміцнити зв’язково-суглобовий апарат, збільшити амплітуду рухів у суглобах, збільшити рухливість хребта та грудної клітки, корегувати порушення постави та покращити стан кісткової тканини. Під впливом занять ЛФК збільшується сила та витривалість м’язів, розвивається їх здатність до вільного напруження й розслаблення, досягається високий ступінь координації м’язових зусиль.

Під час занять ЛФК відбувається зміна положення тіла в просторі, виникають різні прискорення, які є тренуючим фактором для вестибулярного апарату та всієї системи рівноваги в цілому.

Вправи, що спрямовані на корекцію постави у хворих із остеопорозом, знижують ризик падінь і ефективно використовуються в профілактиці та лікуванні цього захворювання. Для збільшення сили основних м’язових груп у програмах реабілітації для жінок у пре- та постменопаузальному періоді використовують вправи з протидією власній масі тіла, вправи з навантаженням (гантелі, м’ячі, гумові стрічки).

Вправи з помірним навантаженням позитивно впливають на мінеральну щільність кісткової тканини, не створюючи зайвого навантаження на інші органи та системи організму, а отже, не потребують ретельного контролю за станом здоров’я пацієнта та можуть бути рекомендовані для самостійного виконання.

Комплекс фізичних вправ при встановленому остеопорозі (з переломами тіл хребців)

1. ВП лежачи на животі, верхні кінцівки вздовж тіла. Підняти голову та плечі від підлоги, зафіксувати положення протягом 3–5 с, повернутися у ВП. Відпочинок 5–7 с. Вправу можна проводити із закріпленим на спині вантажем. Мінімальна кількість повторень вправи — 8 разів (рис. 1.1, 1.2).

2. ВП лежачи на животі, верхні кінцівки вздовж тіла. Почергове піднімання нижніх кінцівок від підлоги, повернутися у ВП. Відпочинок 5–7 с. Мінімальна кількість повторень вправи — 8 разів (рис. 2.1, 2.2).

3. ВП сидячи. Нижні кінцівки — на ширині плечей, згинання-розгинання верхніх кінцівок у ліктьових суглобах, почергова зміна положення рук. Мінімальна кількість повторень — 8 разів (рис. 3.1, 3.2).

4. ВП сидячи. Вправу виконуємо з навантаженнями, верхню кінцівку підняти вгору, зігнути в ліктьовому суглобі й завести за голову, повернутися у ВП. Повільний темп. Мінімальна кількість повторень — 8 разів (рис. 4.1, 4.2).

5. ВП  сидячи. Вправу виконуємо з навантаженням, зігнути перед собою в ліктьових суглобах верхні кінцівки, передпліччя паралельні одне одному, розвести в сторони та повернутися у ВП. Мінімальна кількість повторень — 8 разів (рис. 5.1, 5.2).

6. ВП сидячи. Вправу виконуємо з навантаженнями (взяти верхнім чи нижнім захватом) почергове згинання-розгинання верхніх кінцівок у променево-зап’ясткових суглобах. Мінімальна кількість повторень — 8 разів (рис. 6.1–6.3).

7. ВП стоячи, руки вздовж тулуба з навантаженням. Крок правою нижньою кінцівкою вперед, корпус повільно перевести на цю кінцівку. Повернутися у ВП, приставити ліву кінцівку до правої. Темп повільний. Мінімальна кількість повторень — 8 разів (рис. 7.1, 7.2).

8. ВП сидячи на стільці, навантаження зафіксувати в ділянці нижньої частини гомілки. Згинання-розгинання у колінних суглобах. Вправу виконуємо почергово. Темп повільний, 10 повторень кожною кінцівкою (рис. 8.1, 8.2).

9. ВП стоячи, триматися руками за спинку стільця. Згинання-розгинання в колінних суглобах. Почергово кожною кінцівкою, в середньому темпі. Мінімальна кількість повторень — 8 разів (рис. 9).

10. ВП стоячи, з навантаженням у верхніх кінцівках та без нього. Піднятися на носках і вернутися у ВП. Темп повільний. Мінімальна кількість повторень — 10 разів (рис. 10).

11. ВП стоячи, у верхніх кінцівках навантаження. Підняти, опустити плечі вгору-вниз. Темп повільний. Мінімальна кількість повторень — 8 разів (рис. 11.1, 11.2).

Розроблений у клініці комплекс ЛФК апробовано у складі комплексного лікування пацієнтів з остеопорозом та його ускладненнями (переломи тіл хребців та дистального відділу передпліччя), які до цього не займалися фізкультурою.