Глисти у людини: міфи і правда

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Гельмінти, або глисти, — це клас паразитів, що мешкають в тілі людини. За заподіяної шкоди для здоров’я, паразити можуть поступатися хіба що туберкульозу, діареї та ішемічної хвороби серця.

Наноситься глистами шкода різноманітна і багатогранна. Сюди відноситься і обкрадання  поживних речовинх, і порушення травлення, та зменшення надходження вітамінів і мінералів, що призводить до анемії і багатьом іншим дефіцитних станів.

Крім того, наявність паразитів істотно впливає на імунітет і викликає загальну алергізацію організму.

Наявність в організмі гельмінтів при гострих інфекційних захворюваннях ускладнює перебіг останніх та призводить до подовження термінів лікування. У деяких випадках глисти призводять до безпліддя, народження дітей з відхиленнями в розвитку або навіть до інвалідності.

За статистикою, глисти у людини реєструються частіше інфекційних захворювань (за винятком грипу та застуд), до основних паразитів відносять гостриків, аскарид, нематод і токсокар.

У зв’язку з розвитком масового туризму в екзотичні країни часто з’являються і досить екзотичні паразити, якими "нагороджується" вся сім’я.

Чому гельмінти так поширені


Основна причина широкого поширення паразитів – сприятливі кліматичні умови та проблеми з комунальним благоустроєм житла та територій, прилеглих до житла.

Крім цього, чималу роль грають дуже низький рівень знань з гігієни і несформованість важливих санітарних навичок. Мінімальні знання в області профілактики глистів є лише у половини населення, постійно само дотримується всі гігієнічні вимоги зовсім невеликий відсоток людей.

А медики стверджують, що при дотриманні всіх санітарних правил і норм ризик зараження глистами зводиться майже до нуля.

Але потрібно відмовитися від звички обніматися і цілуватися з домашніми тваринами, особливо тими, що мають доступ до вулиці і сирим м’ясним продуктам.

Не зайвим буде згадати про те, що треба мити руки перед їжею і після туалету, не їсти немиті ягоди з грядки. Також варто пам’ятати про зберігання продуктів поза доступності комах – мух і тарганів, позбавлятися від мишей і щурів і відмовитися від вживання в їжу сирого м’яса та риби.

Дітям варто нагадати про охайності і отучении від звички гризти нігті і пхати брудні пальці в рот.

Начебто все просто, але зараження гельмінтами від цього менше не стає, ми просто забуваємо елементарні речі.

Кому варто побоюватися зараження глистами


В принципі глистової інвазії схильні всі люди без винятку, але є категорії, які частіше наражаються на ризик. До них відносять маленьких дітей і літніх людей з їх ослабленим імунітетом і системами знешкодження потрапляючих ззовні патогенних речовин.

Також більше ризикують підхопити паразитози любителі подорожей по екзотичним країнам, що пробують місцеву кухню, часом приготовану в поганих санітарних умовах.

Збільшений ризик у завзятих мисливцівв і рибалок, що ласують своїми трофеями прямо в польових умовах, часом не просмаживши і не проваривши м’ясо. Сюди ж можна віднести людей, які працюють з тваринами – домашніми, великою і дрібною худобою, дикими тваринами.

Ризикують і гурмани – любителі сирої риби і м’яса, морепродуктів і екзотичних страв без термічної обробки.

В чому проблема гельмінтозів


З підозрами на глисти часом дуже соромно звернутися до лікаря – це «незручна» хвороба, хоча нічого надприродного в ній немає.

Але тим не менше люди віддають перевагу самодіагностиці по книгам, журналам, навколонаукових виданням і псевдомедицинским комп’ютерним диагностикам.

І природно, знайшовши у себе пару-трійку загальних симптомів, начитавшись жахів про негативний вплив глистів, вони біжать в аптеку за протиглистовими препаратами.

Деякі ж не роблять і цього – замість протиглистових препаратів вони починають практикувати різні народні та нетрадиційні методи лікування. Підсумки цих експериментів можуть закінчитися лікарняним ліжком з приводу лікування зовсім інших захворювань.

Глисти у людини: розвінчуємо міфи


Серед людей, які не мають медичної освіти та базових знань про гельмінти, існує маса міфів і повір’їв, що стосуються як клініки та діагностики глистів, так і лікування. Спробуємо трохи розібратися з ними.

Скрип зубів ночами вважають вірною ознакою паразитів. Насправді бруксизм може не мати жодного стосунку до наявності глистів. Більшість людей, які скриплять зубами по ночах, ніяких паразитів не мають, цей симптом – ознака хронічного стресу.

Інший не менш поширений міф – глисти живуть тільки в річковій рибі, її сирою їсти не можна, а ось морська безпечна. Цей міф неспроможний хоча б тому, що глисти вижили і сильно не змінилися за мільйони років еволюції, так як дуже добре скрізь пристосовуються.

І морська або річкова вода – їм абсолютно неважливо, вони можуть жити в тілі будь-яких риб і тварин. Якщо їсти морську рибу сирою, особливо в північних регіонах, можна познайомитися з вкрай неприємними паразитами.

Морська риба має таку специфіку, що при зараженні її кишечника паразитами і тривалої транспортуванні без заморозки м’ясо стає інфікованим глистами. Тому в європейських країнах виловлену рибу негайно поміщають в холод або заморожування.

До речі, варто пам’ятати про те, що небезпечні також і традиційний солоний оселедець і сало: вони засолені, але не піддані термічному впливу, по суті це сирі продукти.

Не менш поширені міфи про лікування глистів такими продуктами, як зелень (кінза, кріп, петрушка). Нібито за рахунок своїх бактерицидних властивостей і зеленого кольору вони можуть паралізувати і вбивати глистів. Але це в корені невірно, зелений колір паразитів не зупинить, враховуючи ще й те, що вони не розрізняють кольорів.

А погано промита зелень сама по собі – джерело яєць паразитів, враховуючи традиції багатьох городників підживлювати свої посіви гноєм і вмістом вигрібних ям. Зелень варто замочувати у воді на годину, а потім ретельно промивати під проточною водою кожен з листочків.

Неспроможна і теорія про глистогонных властивості помаранчевих плодів гарбуза, хурми, обліпихи. Паразити не розрізняють кольорів і з великим задоволенням поласують разом з вами цими смачними і абсолютно безпечними для них продуктами.

Одним з методів лікування глистів у народній медицині є клізми. Але і це теж міф. Найпоширеніші паразити мешкають в порожнині тонкої кишки, куди жодна клізма фізично не дістане. Зате мікрофлору з корисними мікробами відмінно вимиває, що ще більше порушує і без того слабкий імунітет.

Не менш шкідливими є й поради по проведенню клізм з соком часнику, закладанням його в пряму кишку і прийомом його великих доз усередину. Глисти від цього ніяк не пропадуть, а ось здоров’я – однозначно!

Кожні півроку потрібно приймати протиглисні препарати з профілактичними цілями – і такий міф можна часто почути. Але варто нагадати про те, що протиглисні препарати сильно токсичні і не підуть на користь печінки і організму. Труїти організм хімією, не маючи на те підстав, – безвідповідально. До того ж далеко не на всіх паразитів діють стандартні препарати. Тому правильне лікування – це прийом препаратів тільки за призначенням лікаря!