Як не потонути в морі пластикових пакетів?

Щорічно в ЄС використовуються 800 тисяч тонн одноразових пластикових пакетів. За даними Єврокомісії в 2010 році середньостатистичний громадянин ЄС в середньому використав 191 поліетиленовий пакет, але лише 6% від їх загального числа пізніше зазнали вторинної переробки.

У ЄС щорічно викидають понад 4 млрд пластикових пакетів.

"Ці пластикові відходи засмічують наш ландшафт, загрожують нашій дикій природі й накопичуються у вигляді "пластикового супу" в Тихому океані, покриваючи територію в понад 15 млн квадратних кілометрів", - заявив єврокомісар з навколишнього середовища Янез Поточнік.

Які ж варіанти вирішення проблеми пластикових відходів, і де і з яким успіхом вони раніше були випробувані?

Повна заборона

У 2010 році Італія стала першою країною Європи, що заборонила використання одноразових пластикових пакетів, які не розкладаються біологічно.

Ціла низка країн заборонили використання тонких пластикових пакетів, у тому числі Китай, ПАР, Кенія, Уганда, Тайвань і Бангладеш. У Бангладеш заборону запровадили після того, як з'ясували, що "пластик" блокував водостічну систему, посилюючи смертоносні повені.

Кілька країн, серед яких Руанда, Сомалі і Танзанія, запровадили ще радикальнішу заборону - на використання будь-яких пластикових пакетів.

Об'єднані Арабські Емірати, стурбовані забрудненням навколишнього середовища і небезпекою "пластику" для верблюдів та інших тварин, мають намір заборонити всі пакети, які не розкладаються біологічно, в наступному році.

Норвезьке товариство охорони природи "Друзі Землі" підтримує заборону пластикових пакетів за умови, що у людей і власників магазинів буде достатньо часу на підготовку до нововведень, і що вони не зроблять "неналежного впливу на бідні верстви населення".

У США в ситуацію із забороною вносять сум'яття місцеві закони. Так, власник сайту Plastic Bag Ban Report Тед Дюбуа скаржиться, що в Лос-Анджелесі немає заборони на використання пластикових пакетів, а в окрузі Лос-Анджелес така заборона діє.

"Ви можете прийти в один супермаркет, і там будуть пакети, а в декількох кілометрах вниз магістраллю вони вже заборонені", - відзначає Дюбуа.

Податок на пакет

Ірландія запровадила податок у розмірі 15 євроцентів за пакет у березні 2002 року. Цей крок засвідчив високу ефективність і призвів до скорочення "пластикового" сміття на 95%. Через рік майже 90% ірландських покупців перейшли на багаторазові пакети.

Податок був підвищений знову - тепер уже до 22 євроцентів - в 2007 році, після того, як кількість пластикових пакетів в Ірландії зросла з 21 (відразу після заборони) на людину до 30 (в порівнянні з 328 до заборони) на рік.

Отримані в результаті податку 75 млн євро пізніше передали до Фонду навколишнього середовища та використали для зменшення відходів і для дослідження нових способів утилізації.

Позитивним прикладом Ірландії з часом скористалися такі європейські країни, як Бельгія, Швейцарія, Німеччина, Іспанія, Норвегія та Нідерланди.

Уельс ввів податок у розмірі шести євроцентів за пакет минулого року, Північна Ірландія має намір зробити те саме в наступному році. При цьому Уельс також вирішив впливати на власників магазинів, запровадивши для крамниць, які продовжують видавати поліетиленові пакети безкоштовно, штраф у розмірі 5 тисяч фунтів стерлінгів.

Багаторазові пакети

Якщо покупці відмовляться від використання пластикових пакетів, їм доведеться використовувати інші види сумок, які також шкодять довкіллю. Щільніші і цупкіші, такі пакети, виготовлені з тканини або пластика, можуть більшою мірою шкодити навколишньому середовищу, ніж стандартний пакет із супермаркету.

Британське Агентство з охорони навколишнього середовища торік опублікувало результати дослідження життєвого циклу різних пакетів для покупок. У результаті з'ясувалося, що довговічні пакети повинні використовуватися багато разів, щоб шкодити довкіллю меншою мірою, ніж стандартні пластикові сумки.

Наприклад, якщо пластиковий пакет використовується покупцем лише раз, то паперовий пакет треба використати тричі, щоби компенсувати більшу кількість вуглецю, що використовується при його виробництві і транспортуванні. Щільний пластиковий пакет, за цими підрахунками, повинен використовуватися чотири рази, а бавовняна сумка - щонайменше 131 раз.

Дослідження також враховує, що довговічні сумки, як правило, більші за пластикові пакети, а значить, їх потрібно менше під час щотижневого походу за покупками.

Хоч би який тип пакета використовувався, головне для зменшення його шкоди довкіллю - використовувати його максимальну кількість разів, що дозволить пропорційно зменшити вуглецевий слід в атмосфері.

Пакети, що біорозкладаються

Єврокомісія також розглядає можливість введення ефективніших способів маркування пакетів, які біологічно розкладаються і придатні для "компостування".

Йдеться про пакети, здатні розкладатися в природному середовищі, але це багато в чому залежить від їхнього типу: сумки, виготовлені з кукурудзи, розкладатимуться на сміттєзвалищі, але при цьому виділятимуть в атмосферу газ метан, який вважають основним винуватцем глобального потепління; киснево-біорозкладані пакети будуть розкладатися лише при зіткненні з повітрям або водою, а не лише в сміттєзвалищі.

Британський виробник киснево-біорозкладаних пакетів "Симфонія" стверджує, що вони можуть бути "запрограмовані" на розпад протягом від шести до 18 місяців.

Голова "Симфонії", колишній депутат британського парламенту від Консервативної партії Майкл Стівен заявив Бі-Бі-Сі: "Є величезна ділянка пластику завбільшки приблизно з штат Техас, яка кружляє в північній частині Тихого океану. Якби всі ті пакети були киснево-біорозкладані, вони б уже давно зникли".

Але американський юрист з plasticbaglaws.org Дженні Ромер вважає, що термін "біорозкладані" часто вводить в оману, що, зокрема, спонукало до створення законопроекту в Каліфорнії, що забороняє продаж виробів з пластмаси з лейблом "біорозкладані".

Паперові пакети

У США найпопулярнішою сумкою для покупок є паперові пакети, але хоча вони і розкладаються на звалищах, Британське агентство з охорони навколишнього середовища звертає увагу на вищі викиди вуглекислого газу, ніж від стандартних пластикових пакетів.

Воно також стверджує, що, за наявними даними, паперові пакети, як правило, не використовуються повторно - для сміття чи для інших цілей.

Тед Дюбуа, власник сайту Plastic Bag Ban Report, говорить про тиск з боку "впливової целюлозно-паперової промисловості", пояснюючи саме цим велике поширення паперових пакетів у США.

Протягом багатьох років супермаркети "дрейфували" в бік пластикових пакетів, відзначає він. Але відразу ж додає: "Багато супермаркетів повертаються до паперових пакетів, хоча захисники довкілля вважають, що вони так само шкідливі, як і пластикові".

Кріс Саммерс