Як правильно зустрічати Щедрий вечір: готуємо найбагатшу вечерю в році з 12 страв

13 січня, за тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем) — Щедрий Вечір. За християнським календарем — це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки.

Внаслідок розбіжності, яка існує між  Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі на рік: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

Традиції

У надвечір'я Нового року у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Святвечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі і кутя, і ковбаси, і холодець, і шинка...

Наддніпрянська Україна і Гуцульщина святкують Щедрий Вечір як значне свято різдвяного циклу з добре розвиненою обрядовістю. Галицьке Поділля не святкує, бо Щедрий Вечір у галичан — напередодні Водохреща, тоді як на Наддніпрянщині це — «Голодна кутя», Богоявленне надвечір'я.

В Україні на Щедрий Вечір батько ховається від дітей за пирогами — символом щедрости, багатства! Щодо страв Щедрого Вечора, то вони не скрізь однакові: понад Дніпром печуть пироги з м'ясом і смажать гречані млинці на свинячому смальці, на півдні України фігурують бублики, а в гуцулів — вареники чи, як вони кажуть, «пироги».

Перед тим, як сідати за стіл, сім'я молиться і дякує Господу за здоров'я і благополуччя. Потім всі, спробувавши куті, починають вечерю. Після святкової вечері сім'я співає колядки, щедрівки, господар виносить дідуха (традиційний сніп пшениці, який вносять на Святий вечір). Також господар будинку виносить трохи куті і пригощає всіх тварин, якщо вони є в господарстві. Існує повір'я, що на Щедрий вечір тварини розмовляють, але підслухувати їх не можна, бо той, хто підслухає їх розмову, помре.

На Щедрий вечір в Західній Україні є ще такий звичай: після вечері дівчата беруть ложки, якими вечеряли і виходять під вікна будинку. Там вони починають стукати ними, і де загавкає собака, то там і знаходиться суджений.

Під вікнами будинків лунають щедрівки. Це збираються діти, щоб пощедрувати господарям побажати добра і щастя в році, що настав.  За традицією, щедрувати починають ввечері 13 січня - і до півночі. Посівають вранці 14 січня, до полудня. Щедрують - дівчатка, посівають - хлопчики, і не навпаки, щоб успіх та щастя не сполохати.

Запам'ятайте: перший посівальник 14 січня, на Старий Новий рік, приносить у дім щастя. За народними повір'ями, дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, тому дівчата не посівають.

Страви

Приготувати щедру кутю. За традицією Щедрий вечір зустрічають зі щедрим столом, тобто з непісними стравами. Обов'язкова страва на святковому столі ввечері 13 січня - щедра кутя, заправлена салом або смальцем. Крім куті, на Щедрий вечір господині готують колоритні українські страви: печеню, домашню ковбаску, пироги та вареники з сиром, млинці і т.д.

Також обов’язково потрібно приготувати страви зі свинячого м’яса.  За народними звичаями, на Маланку готували свинячі нутрощі, по них ворожили, яким буде врожай, а з свинячих ніжок варили «Дригало» (холодець), щоб у людей не боліли ноги. Вшановували Маланку за якомога багатшими столами. 

На святковому столі були присутні також страви з яєць та сиру: яєчня, запіканки і бабки. А от є птицю і рибу в новорічну ніч було поганою прикметою , тому що вважалося , що щастя «полетить » або « попливе » з будинку .

Багатий традиційний новорічний стіл і різноманітними виробами з тіста : варениками з різними начинками ( м’ясом , сиром , маком) , млинцями (які є символом сонця і благополуччя ) , книшами , калачами і паляницями (теж символами благополуччя , адже чим краще і рум’яні випічка , тим більше щастя в новому році ) . Випічкою обдаровували і тих , хто приходив засівати в новорічну ніч.

• Дівчата пекли й обрядові булочки – балабушки , за якими ворожили на судженого : балабушки розкладали на лавці і запускали голодного собаку , чию балабушку вона хапала першу , та дівчина першою і вийде заміж.

• Подавали до столу вареники з « сюрпризами » : всередину кожного вареника додавали різні незвичайні «начинки». Якщо комусь попадалася борошно – це до муках , квасоля – до дітей , гудзик – до обновці , цукор – до хорошого життя , сіль – до важкого життя , перець – до несподіванок , мотузочок – до дороги , копієчка – до грошей .

• Господарі накривали святкові столи рушниками і прикрашали колосками , в центрі столу ставили кутю і запалювали свічку , щоб вшанувати пам’ять предків , з куті починали трапезу.

• Доброю прикметою було , якщо за столом збереться парна кількість гостей . Якщо так не виходило , господарі повинні були поставити порожню тарілку. Коли всі починали їсти , не можна було вставати з-за столу , все мало бути у господині під рукою.

• Святкування зазвичай було веселим , і гості сиділи до півночі. Молодь ходила всіх вітати і засівати пшеницею , бажаючи щедрого Нового року. Було прийнято пригощати всіх вхідних в будинок. Адже , як відомо , як Новий рік зустрінеш , так його і проведеш!

За українською традицією ввечері 13 січня обов'язково слід віднести гостинці хрещеним, а вранці 14 січня пригостити рідних, сусідів, друзів смачними стравами зі святкового столу на честь Василя.

Святкові рецепти

Потапці

Для приготування цієї страви вам знадобиться:

• 200 г хліба “Український”;
• 50 г рослинного масла;
• 20 г сала;
• 1 зубок часнику;
• 1 солоний огірок середньої величини.

Наріжте хліб ромбиками, обсмажте на олії з обох сторін, натріть подрібненим часником. Покладіть зверху шматочки сала та шматочки солоного огірка.

Верещака

Верещака — страва старовинної української кухні — дійшла до наших днів, напевно, тому, що смачна. Насправді, це свинина, тушкована в буряковому квасі. Смак м'яса дуже приємний, з ніжною кислинкою.

Продукти:

• Свиняча м'ясна грудинка — 500г
• Цибуля ріпчаста — 2 цибулини
• Смалець — 2 ст. ложки. Смальцю у мене немає, але є сало, з якого його легко витопити.
• Черствий житній хліб — 100г. У мене є житні сухарі.
• Буряковий квас — 2 склянки
• Сіль

Як приготувати буряковий квас

Почистіть 2 — 3 невеликі буряки, поріжте їх скибочками і покладіть в скляну банку. Додайте шматочки житнього хліба зі скоринкою і залийте теплою водою. Якщо житнього хліба немає — розведіть теплою водою пів чайної ложки сухих дріжджів, 1 ст. ложку цукру. Вилийте в банку з буряком і долийте теплої води на два пальці нижче краю банки. Залиште в кухні, температура для бродіння потрібна не нижче 18-20 градусів. Через 5 днів квас буде готовий. Його можна злити і зберігати в холодильнику, а буряк ще раз залити водою. Квас дуже гарного кольору і має легкий кислий смак.

Свинячу грудинку, нарізану великими шматками, обсмажити на смальці до рум'яності.

М'ясо перекласти разом з жиром, в якому воно смажилося, на пательню, додати цибулю, порізану чвертькільцями, посолити і залити буряковим квасом. Тушкувати на середньому вогні з напіввідкритою кришкою 1 годину, радить gotuyu.pp.ua.

Додати тертий черствий хліб. Я свої сухарики подрібнила качалкою. Тушкувати ще 15-20 хвилин. На гарнір можна приготувати пшеничну або гречану кашу.

Вареники з м’ясом

Для приготування цієї страви вам знадобляться:

Фарш:
500 г свинини;
800 г яловичини;
20 г рослинної-ного масла (для обсмажування);
4 цибулини середньої величини;
сіль;
чорний мелений перець.

Тісто:
550 г топленого молока;
100 г розтопленого вершкового масла;
25 г дріжджів;
15 г цукру;
1 кг борошна;
4 яйця;
5 г солі.
Прикраса:
50 г розтопленого вершкового масла;
смажений лук;
зелень.

Розітріть дріжджі з цукром, влийте молоко, додайте яйця, сіль, борошно, масло, ретельно перемішайте, поки маса не стане однорідною. Поставте на годину в тепле місце. Приготуйте фарш. Наріжте кубиками м’ясо, обсмажте і поставте гаситися. Лук почистіть, подрібніть і підсмажте на олії. Остудіть. Пропустіть через м’ясорубку тушковане м’ясо і цибулю. Заправте фарш сіллю і перцем за смаком. Ретельно вимішуйте тісто до тих пір, поки воно не буде гладким і перестане прилипати до рук. Потім розкачайте його тонким шаром і виріжте склянкою чи формою кружечки. У середину кожного покладіть по чайній ложці фаршу, з’єднайте краї і защипніть.

Варіть вареники в киплячій підсоленій воді на невеликому вогні протягом 6-8 хвилин. Коли вони спливуть, вийміть шумівкою з каструлі, покладіть в миску, полийте розтопленим вершковим маслом і прикрасьте зеленню і смаженою цибулею.

Лизень в торбі

Фарш:

• 50 г відвареного яловичого язика;
• 20 г обсмажених печериць;
• 20 г подрібненого обсмаженого ріпчастої цибулі;
• I 20 г сметани;
• 5 г білого вина;
• 1 / 2 зубки часнику;
• сіль, цукор, чорний мелений перець.

Тісто:

• 250 г борошна;
• 500 г молока;
• 3 яйця;
• 1 / 4 чайної ложки солі;
• 1 / 2 столової ложки цукру;
• 2 столові ложки розтопленого вершкового масла;
• 2 столові ложки топленого масла (для змазування сковороди).
• Прикраса: зелена цибуля.

Пропустіть через м’ясорубку язик, гриби і цибулю. Заправте сметаною, подрібненим часником, сіллю, цукром, перцем за смаком і проваріть суміш п’ять хвилин, додавши в кінці білого вина.

Приготуйте млинці. Відокремте білки від жовтків. З’єднайте жовтки, 100 г молока, сіль, цукор і, помішуючи, додайте борошно, потім – вершкове масло. Вимісіть отриману масу до повного зникнення грудок. Повільно влийте молоко, що залишилося, додайте збиті в міцну піну білки. Розігрійте сковороду, змастіть її топленим маслом і, наливаючи суміш невеликими порціями, обсмажуйте млинці з обох боків до золотистого кольору.

Викладіть готовий фарш на середину кожного млинця, надайте йому форму мішечка, перев’яжіть зеленою цибулею і запікайте в духовці 15 хвилин при температурі 150 °С.