Підготовка грунту навесні - розпушування, розсада, добрива

Урожай, який ви зберете восени зі своїх грядок, залежить від багатьох факторів. Один з найважливіших - як добре було підготовлено грунт навесні. 

У результаті обробки землі створюється пухкий коренезаселеному шар, а значить оптимальні умови для перебігу фізичних і мікробіологічних процесів. Крім того, знищуються бур'яни та шкідники. 

Якщо грунт добре розпушений, то коріння рослин розвинуться, а це, у свою чергу, дозволить їм краще і більше поглинати необхідні живильні елементи. 

Навесні, як тільки грунт перестане липнути до лопати, можна приступати до перекопуванні на глибину гумусного шару (20-25 см) з обов'язковим оборотом пласта. Зробити це слід, навіть якщо була проведена осіння перекопка. У результаті ви зможете знайти й вибрати кореневища багаторічних бур'янів і личинки шкідників. Вибрані кореневища підсушують і спалюють, але не компостують. Личинки шкідників збирають в ємність з гасом. 

Якщо при перекопуванні грунт кришиться, закладаються рослинні залишки, органічні та мінеральні добрива, вапно. Великі грудки землі розбивають лопатою. 

Якщо говорити про овочеві культури, то в наших кліматичних умовах їх зазвичай вирощують на грядках або гребенях. Це сприяє більш швидкому прогріванню грунту та звільнення її від надмірної вологи навесні. На піщаних грунтах гряди роблять висотою до 10 см, на суглинкових - до 15-20 см. Ширина грядки - 1 метр, а борозни - 30 см. 

Якщо ви удобрює грунт, то робити це слід перед формуванням грядок. Мінеральні добрива розкидаються по всій поверхні наміченої грядки. На 1 кв.м вносять аміачну селітру, суперфосфат, безхлорне калійне добриво (по 30 г кожного). Можна використовувати і комплексні мінеральні добрива - нітрофоска, аммофоскі, азофоска, Кеміра універсал, Кеміра комбі та інші добрива, що містять азот, фосфор, калій (100-120 г на кв.м). Хлористий калій і калійну сіль можна вносити відразу після танення снігу, розкидавши їх по поверхні. У цьому випадку хлор з надлишком вологи буде вимиватися за межі кореневмісного шару. 

Одночасно з перекопування грунту вносяться і органічні добрива. Фахівці радять це робити за такою схемою: у кожну 3-4-ю канавку між скопані і невскопанной частиною грунту. Тривалість дії органічних добрив на важких грунтах становить до 3-4-х років, на піщаних - до 2-х років. 

Свіжий гній вносять під огірки, кабачки, гарбуз (5 - 8 кг на кв.м); напівперепрілий гній і компост - під капусту, картоплю, брукву (4-6 кг на кв.м).

Моркву, петрушку, пастернак, селера, цибуля на ріпку, редис, салат, кріп вирощують на ділянках, де органічні добрива вносилися в минулому році. На бідних грунтах під ці культури можна вносити тільки повністю розклався гній або компост (по 2-3 кг на кв.м). Внесення свіжого гною під картоплю викликає захворювання паршею, під моркву, пастернак, петрушку - розгалуження коренеплоду і погану лежкість при зберіганні, під цибулю - затримку дозрівання цибулин. 

Якщо необхідно провести вапнування грунту , то кальційєвмісні матеріали (крейда, гашене та негашене вапно, доломітове борошно, цементний пил, деревна зола) розкидаються рівномірно по поверхні грунту з розрахунку 300-500 г на кв.м разом з мінеральними добривами. Потім слід відразу ж зробити перекопування, щоб запобігти втрати азоту з мінеральних добрив. Але слід пам'ятати, що небажано проводити вапнування грунту під картоплю та суницю. 

Дія вапняних матеріалів на піщаних і супіщаних грунтах триває до 5-6 років, на легких суглинних - до 6-8, на важких суглинках - до 11 -13 років. 
Після того, як перекопка грунту закінчилася, її рихлять вилами і вирівнюють граблями . При вирівнюванні поверхні по краях гряди рекомендується зробити валики заввишки 5-8 см, що оберігають поверхневий стік води при поливі чи під час дощу. 
Посів і посадку холодостійких культур проводять, коли грунт знаходиться в м'якопластичному стані, тобто легко скачується в нераспадающійся палять і не бруднить рук. У цей період грунт вже досить прогрілася й містить оптимальну кількість вологи. Не пропустіть момент, адже в такому стані грунт буде знаходитися всього 2 тижні! 
Твердопластичний стан визначається так: грунт при скачуванні розпадається на невеликі шматочки, але все ж утворює при здавлюванні зв'язний кім. У цьому випадку при нестачі вологи умови для насіння і розсади погіршуються. 
А якщо при стисненні грудку грунту не змінює форму і шматочки не злипаються, то грунт перейшла в тверде стан та умови для проростання насіння і приживлюваності розсади дуже погані, так як у верхньому шарі грунту немає вологи. 
Ви тільки на початку шляху. Але, як говориться, як почнеться, так і поведеться. Так що поставтеся до питання весняної підготовки грунту з великою долею серйозності, щоб уникнути проблем у подальшому.