Два види мудрості

І. ВИЗНАЧЕННЯ МУДРОСТІ

1. Визначення мудрості в словниках

Мудрість — глибокий розум, що спирається на життє­вий досвід (Словник російської мови Ожегова).

Мудрість — розуміння істини, правди та вічних цін­ностей (Американський тлумачний словник).

Мудрість — глибоке знання, розуміння, узагальнення чогось; досвід (Академічний тлумачний словник україн­ської мови).

Мудрість — це правильне використання знання або правильна дія, спрямована на досягнення доброго ре­зультату в майбутньому.

2. Мудрість часто асоціюють:

— із знанням;

— з інтелектом, розумом;

— з філософією;

— з досвідом.

II. ВИДИ МУДРОСТІ

Існують два види мудрості: людська та Божа.

Про це можна прочитати в Біблії: «А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть, але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками при­значив нам на славу, яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп’яли б вони Гос­пода слави! Але, як написано: «Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!» А нам Бог відкрив це Своїм Ду­хом, — усе-бо досліджує Дух, навіть Божі глибини. Хто-бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого. А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам, що й говоримо не вивченими словами людської мудрості, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до ду­ховного» (1 Кор. 2:6–13).

1. Людська мудрість

А. Як Біблія називає людську мудрість?

— Людська мудрість (1 Кор. 2:4, 13).

— Мудрість віку цього (1 Кор. 2:6).

— Мудрість володарів цього віку (1 Кор. 2:6).

— Мудрість світу цього (1 Кор. 1:20).

— Земна, тілесна, демонська мудрість (Як. 3:15).

Б. Як Біблія характеризує людську мудрість?

1 Кор. 3:19: «Цьогосвітня-бо мудрість у Бога глупота».

1 Кор. 1:20: «Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?»

1 Кор. 1:27: «Бог вибрав немудре світу, щоб засороми­ти мудрих».

Як. 3:14–16: «Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправ­ди на правду, — це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська. Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!».

1 Кор. 2:14: «А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно».

2. Божа мудрість

А. Як ще Біблія називає Божу мудрість?

— Божі глибини, розум Господній, розум Христів (1 Кор. 2:6–16).

— Духовна мудрість (1 Кор. 2:10–11).

— Премудрість Божа (1 Кор. 2:6–16).

— Мудрість, що зверху походить (Як. 3:17).

Б. Як Біблія характеризує Божу мудрість?

• Істинна мудрість — у Бозі: «Мудрість та сила — у Нього; Його рада та розум» (Йов. 12:13), «Бо Він аж на кінці землі придивляється, бачить під небом усім» (Йов. 28:24), «Нехай буде благословенне Боже Ім’я від віку й аж до віку, бо Його мудрість та сила» (Дан. 2:20).
• Божа мудрість глибока й незбагненна: «О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!» (Рим. 11:33).

• Божа мудрість велика: «Велика премудрість Його!» (Іс. 28:29).
• Божа мудрість багатогранна: «найрізніша мудрість Божа» (Еф. 3:10).
• Божа мудрість неперевершена: «Бо Тобі це нале­жить, бо між усіма мудрецями народів і в усьому їхньому царстві немає такого, як Ти! (Єр. 10:7).

В. Приклади Божої мудрості

Мудрість Соломона. «…І стали боятися царя, бо ба­чили, що в ньому Божа мудрість, щоб чинити суд» (1 Цар. 3:28); «і дав Бог Соломонові дуже багато мудрості та ро­зуму» (1 Цар. 5:9).

Мудрість Ісуса. «А Дитина росла та зміцнялася ду­хом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній про­бувала… Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям… А Ісус зростав мудрістю, і віком та бла­годаттю, у Бога й людей…» (Лк. 2:40, 47, 52).

Мудрість Степана. «А Степан, повний віри та сили, чинив між народом великі знамена та чуда. Тому дехто по­встав із синагоги… і зачали сперечатись із Степаном. Але встояти вони не могли проти мудрості й Духа, що він Ним говорив» (Дії 6:8–10).

III. ЯК ДОВІДАТИСЯ, МУДРА ЛЮДИНА ЧИ НІ?

1. Мудрість людини проявляється в її повсяк­денному житті.

A. Справжня мудрість полягає в богобоязли­вому житті та смиренності: «Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній му­дрості добрим поводженням!» (Як 3:13); «Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання, а в пізнанні — стримання, а в стриманні — терпеливість, а в терпе­ливості — благочестя, а в благочесті — братерство, а в братерстві — любов» (2 Петр. 1:5–7).

Б. Справжня мудрість полягає в дотриманні Бо­жих заповідей: «Дивіться, — навчив я вас постанов та законів, як наказав мені Господь, Бог мій, чинити так серед того Краю, куди ви входите, щоб посісти його. Бережіть, і виконуйте їх, бо це мудрість ваша та ваш розум на очах народів, що вислухають усіх постанов тих та й скажуть: Тільки він мудрий та розумний народ, цей великий люд!» (Повт. Зак. 4:5–6); «Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, — та не впав, бо на камені був він заснований. А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, — подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску» (Мт. 7:24–26).

B. Справжня мудрість полягає у відокрем­ленні від зла й у ходінні шляхами Божими: «Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний — і пізнає, бо про­сті Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них!» (Ос. 14:10); «Не будь му­дрий у власних очах, — бійся Господа та ухиляйся від злого!» (Пр. 3:7).

2. Справжня мудрість — дарунок від Бога

А. Бог — єдине джерело мудрості (Дан. 2:20–21).

Б. Бог дає мудрість тому, хто Його про це просить (Як. 1:5; Пр. 2:3–6; 1 Цар. 3:11–12; Екл. 2:26; Кол. 1:9).

В. Божу мудрість нам відкриває Дух Божий (1 Кор. 2:10, 12:8; Еф. 1:17; Іс. 11:2).

Г. Ісус Христос — Божа мудрість (1 Кор. 1:30; Кол. 2:3).

3. З чого починається мудрість?

Пр. 1:7: «Страх Господній — початок премудрості, не­розумні погорджують мудрістю та напучуванням».

Пр. 9:10: «Страх Господній початок премудрості, а пізнання Святого — це розум».

Пс. 110:10: «Початок премудрості — страх перед Гос­подом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава на­віки стоїть!».

4. Знання надимає і саме собою мудрістю не є (1 Кор. 8:1).

5. Немудре Боже мудріше людської мудрості! (1 Кор. 1:25).

6. Блага звістка для тих, хто гине, — глупота, а для тих, хто спасаються, — сила Божа (1 Кор. 1:24).

IV. НАСЛІДКИ

1. Наслідки прийняття Божої мудрості

• Дає благословення (Пр. 3:13).
• Продовжує життя (Пр. 3:16).
• Дає життя (Екл. 7:12).
• Приносить радість (Пр. 27:11; 29:3).
• Дає нам сили (Екл. 7:19).
• Зціляє нас (Пр. 3:7; 12:18).
• Охороняє й оберігає (Пр. 28:26).
• Стереже від гріха (Пр. 2:10–17).

2. Наслідки відкидання Божої мудрості

• Псалом 1. «Блажен муж, що за радою несправедли­вих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків, та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує! І він буде, як дере­во, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно, і що листя не в’яне його, і все, що він чинить, — щаститься йому! Не так ті безбожні, — вони як полова, що вітер її розвіває! Ось тому-то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних, — дорогу-бо правед­них знає Господь, а дорога безбожних загине!»

• Притчі 1:24–33. «Бо кликала я [мудрість], та відмо­вились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислу­хувався! І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли! Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміха­тися буду, як прийде ваш страх. Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас, тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не зна­йдуть мене, — за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього, не хотіли поради моєї, погорджува­ли всіма моїми докорами! І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються, — бо від­ступство безумних заб’є їх, і безпечність безтямних їх ви­губить!».

ВИСНОВОК

Біблійна концепція мудрості докорінно відрізняється від класичного уявлення про людську мудрість, що поля­гає в пошуку сенсу життя й таємниць буття за допомогою філософських міркувань і умовиводів. Першим і найголо­внішим принципом біблійної (Божої) мудрості є смирен­ність людини перед Господом Богом, що полягає в слухня­ності й покорі Його заповідям. Саме ця ідея простежується у всіх біблійних книгах мудрості: у Книзі Йова, Псалтирі, Приповістках Соломонових і Книзі Еклезіастовій.