Голосування за самоврядування українців зі Сходу на референдумі, що викликав спротив Заходу

Автори: Саймон Дінаєр та Анна Немстова

Донецьк (Україна). Жителі двох областей східної України у неділю з'явилися у значній кількості, аби проголосувати за підтримку самоврядування на референдумі, який загрожує поглибленням розколу у країні, яка і так небезпечно прямує до громадянської війни.

Формулювання тез для референдуму було розпливчастим, запитуючи, чи виборці швидше надають перевагу самовизначенню, чи повній незалежності або приєднанню до Росії. Це означало, що ті, хто голосували "за", хотіли більше автономії, а не обов'язково відокремлення від України.

Але голосування обурило український уряд. МЗС назвало це "кримінальним фарсом", організованим "бандою російських терористів",  - формулювання, що відображає думку уряду щодо участі російських агентів у русі за відокремлення. Багато мешканців, які виступають проти сепаратистського руху, бойкотували голосування.

І Європейський Союз, і адміністрація Обами заявили, що не визнають результати голосування у Донецькій і Луганській областях, яке вони назвали незаконним.

Пізно в неділю Роман Лягін, голова виборчої комісії сепаратистів у Донецьку, розповів, що майже три чверті з 3,32 млн. виборців в області вже проголосували - цифра, яку неможливо було підтвердити незалежно. "Трішки більше ніж 89 відсотків виборців схвалили рішення", - сказав він. Не було ще в розпорядженні миттєвих результатів голосування в Луганську.

Голосування ускладнить намагання України відновити порядок після повстання, яке в січні скинуло проросійського президента країни і викликало негативну реакцію на сході. Україна запланувала загальнонаціональні вибори на 25 травня. Але, з огляду на недільні результати, сказав Лягін, "не логічно було б проводити президентські вибори тут, на території Донецької народної республіки". США і європейські уряди погрожують Росії подальшими санкціями, якщо загальнонаціональні вибори буде зірвано.

Українські військовослужбовці ціною великих зусиль намагаються повернути контроль над східними містами, де сепаратисти захопили владу над урядовими будівлями, і встановили пропускні пункти, стягнувши до них ополченців. Незважаючи на засудження урядом голосування, його збройні сил допустили, аби у неділю воно відбулося. Хоча українська нацгвардія зупинила процес голосування у східному містечку Красноармійськ і пізніше, як повідомило агентство новин, вистрілила у натовп біля Міської ради. Associated Press заявило, що один з їхніх фотографів бачив двох людей, які нерухомо лежали на землі після цього зіткнення. Денис Пушилін, лідер повстання, повідомив агентство ТАСС, що є вбиті, кількість яких ще точно не встановлено.

Сепаратистські лідери виступили попередньо з чіткою заявою на користь незалежності чи союзу з Росією і припустили, що наступний референдум, який  вирішить це питання, можливо, відбудеться пізніше. Лягін заявив, що не має планів щодо негайного проведення наступного референдуму, але він не заперечив, що таке може згодом відбутися.

Росія майже безсумнівно визнає голосування законним. У попередньо записаній промові, що лунала через гучномовці в повстанському військовому містечку в Луганську, російський націоналістичний політик Володимир Жириновський привітав людей з їх "абсолютною перемогою".

"Ми разом будемо жити мирним життям у Росії, а Київ завжди програватиме", - заявив Жириновський. Росія стягнула приблизно 40000 військ на кордон з Україною і погрожує втрутитися, якщо права етнічних росіян будуть порушені.

Багато спостерігачів стверджують, що референдуму бракує авторитетності. Прізвища звіряли зі списком виборців 2012 року, але будь-хто, хто з'являвся з паспортом, був допущений до голосування, навіть якщо його не було у списку. Дійсно, на одній з виборчих дільниць у місті Маріуполі багато людей приносило кілька паспортів від імені близьких і  самі відкрито заповнювали два, три або навіть чотири бюлетені.

Бюлетеням не вистачало захисних знаків, які б перешкодили їх масовому копіюванню. Люди, які працювали на дільницях і підраховували бюлетені, були активістами, що підтримували відповідь "так". Не було жодних місій міжнародних спостерігачів.

Тим не менш, багато людей , принаймні ті, хто голосував, вважають його потужним  вираженням волі народу.

Як мінімум черги з виборців відображають значущість акції протесту проти центральної влади у Києві.

Але чи  прагнули мешканці вступати до Росії - було незрозумілим. У виборчих бюлетенях у виборців запитували, чи  вони підтримують те, що можна перекласти по-різному: "незалежність", "суверенітет" або "самовизначення" Донецької та Луганської областей.

"Проблемою для мене є не Україна, а влада в Києві", - зазначив Антон Карпов, 31-річний співробітник вугільної шахти.

Опитування показало, що більшість жителів Східної України віддають перевагу ідеї залишатися частиною цієї країни. Це набагато інше відношення, порівняно з Кримом, де у березні  на імпровізованому референдумі жителі проголосували за вихід зі складу України. Після цього півострів був приєднаний до Росії, крок, не визнаний на міжнародному рівні.

Втім, багато жителів Східної України глибоко незадоволені прозахідним національним урядом, який у лютому прийшов до влади після зміщення Президента України Віктора Януковича; багато хто вважає, що нова влада незаконна і знаходиться у спілці з ультранаціоналістичними групами. Дехто занепокоєний тим, що новий уряд буде ставитися до великої популяції  російськомовного населення, яке проживає на сході, як до другосортних громадян. Їхні побоювання зростають завдяки агресивній російській пропаганді.

У неділю противники сепаратистського руху здебільшого трималися на віддалі від виборчих дільниць. Референдум "не легітимний, - сказав 35-річний Дмитро, бізнесмен, який назвав лише своє ім'я  та гуляв у Донецькому парку з дружиною. Він сказав, що не буде голосувати. "Це просто люди зі зброєю, - сказав він. - Це не демократичний референдум".

У неділю не було ніяких незалежних екзіт-полів. Але дійсно виникало враження, що явка була на досить високому рівні. Журналісти кількох західних агенцій новин взяли інтерв'ю у 186 мешканців Донецької області, подалі від виборчих дільниць і вияснили, що 116 з них проголосувало або мало намір це зробити. Загалом 122 надали перевагу самовизначенню. Результати далекі від наукових, але відобразили рівень зацікавленості у референдумі.

Позиція жителів, здавалось, значно загартувалась через загибель десятків проросійських активістів у місті Одесі цього місяця і через повідомлення, що в Маріуполі минулого тижня війська відкрили вогонь по натовпу.

"Я не проти України. Мої діти ходять до української школи, - зазначила Олена Воронкова, 39-річна бізнес-леді, яка проголосувала "так". - Але я хочу миру, стабільності і не хочу боятися".

Деякі жителі повідомили, що вони хотіли б більше автономії для своїх областей у складі єдиної України. Інші відкрито висловились на користь приєднання до Росії.

"Моя душа просить, моя батьківщина просить" про союз з Росією, - сказав 73-річний Вячеслав, юрист, який не хотів назвати свого прізвища. - Я голосую за "ні" фашизму і "ні" київській хунті".

Голосування у самому Донецьку, здавалось, пройшло належним чином на багатьох виборчих дільницях. Люди вишикувалися для запису своїх імен і заходили у завішені шторами кабінки для позначення своїх бюлетенів, перед тим як кинути їх у контейнери, прикрашені чорно-синьо-червоним прапором самопроголошеної Донецької народної республіки.

У Горлівці, крихітному містечку на віддалі близько 15 кілометрів від міста Донецька, явка була хорошою.

Сергій Васильєв, 28, який підтримує сепаратистський рух, сказав, що був здивований чисельністю натовпу, зазначивши, що це б'є будь-яку явку, свідком якої він був на попередніх президентських виборах. "Мені здавалося, що нас буде набагато менше",- заявив Васильєв.

Але ті, хто у Горлівці підтримує ідею об'єднаної України, стверджують, що вони не мають наміру голосувати або почуваються з острахом щодо висловлення своїх поглядів. Дехто згадує культурні або генераційні розходження у думках, які стали причиною сепаратистської напруги і, швидше за все, відобразяться на голосуванні.

"Тільки старі люди задоволенні", - сказала Віка, студент технічного коледжу, яка обговорювала референдум з подругами в кафе і відмовилася назвати більш, ніж ім'я. Люди похилого віку виросли в тій Україні, яка була частиною Радянського Союзу, що розвалився в 1991 році. "Молоді люди йдуть голосувати, бо ми побоюємося, що у Горлівці нас вб'ють", - сказала вона.

Повстанці відхилили несподіване звернення, зроблене минулого тижня російським президентом Володимиром Путіним  стосовно відкладення референдуму, мотивуючи це тим, що вони втратять довіру народу, якщо все ж так вчинять.

Немстова доповідала з Луганська та Горлівки. Алекс Рябчин в Донецьку та Фредрік Кункле у Києві також зробили свої внески у цей репортаж.

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.