Виставка художниці пісочної та світлової анімації відкрилася у Харкові

Презентація виставки художника-експериментатора в галузі екранних і анімаційних мистецтв Дар’ї Пушанкіної відбулася 20 травня, в галереї «Бузок».

У ході відкриття художник представила пісочну та світлову анімацію, роботу, виконану технікою ебру - малюнок на воді, а також колекцію одягу з принтом робіт, виконаних у техніці піскової анімації. Крім того, на виставці представлені репродукції картин, виконаних в цій техніці. Експозиція отримала філософську назву «Три світи бачимо ми, але тільки у двох живуть вони - мешканці Землі».

На думку автора, назву розкриває суть її художніх експериментів - використання різних технік - та внутрішній світ художника. Дар’я Пушанкіна зазначила, що три світи - це атмосфера, земля і вода. Всі вони відповідають кожній з технік, якими вона володіє. У цих асоціаціях розкривається ідея виставки та художніх технік, представлених в експозиції: пісочна графіка - символ Землі, ебру - символ води, космос - світлова графіка, символ фантазій в мистецтві і внутрішнього світу кожного творця. Як повідомили організатори виставки, в 2006 році Дар’я Пушанкіна стала родоначальником пісочної анімації в Україні, а з 2008 року почала запрошувати і навчати багатьох художників цій техніці в Харкові, а також у дальньому та ближньому зарубіжжі.

Свій експериментальний шлях в анімаційному і графічному мистецтві художниця висловлювала у фільмах і концертах, які показувала глядачам в Україні, Росії, Європі, США, Латинській Америці та Азії. У 2007 році художниця представила перший 1,5 годинний спектакль на синтезі театру, акторів балету, живої музики та пісочної анімації. З 2010 року Дар’я Пушанкіна почала вивчати техніку ебру - малюнки, створювані на воді. Шляхом експериментів прийшла до власного рецепту поєднання води та фарб, в результаті яких фарби не тільки стали яскравими і стійкими в малюнках, а й з’явилася можливість створювати повноцінні сюжети в картинах та анімаційні фільми. Крім того, Дар’я Пушанкіна освоїла техніку «малювання світлом» на спеціальному полотні. З 2013 року художниця почала працювати у техніках «швидкісного художника», «золотого пила» і пластичної анімації.