Реформи чекають на голосування.
Як відомо, 1 червня 2015 року набула чинності норма закону про зупинення призначення та перерахунку спецпенсій. Не торкнулася вона тільки виплат, які призначають науковим (науково-педагогічним) працівникам, військовим пенсіонерам та чорнобильцям.
— Нагадаю: нормою закону №213 було встановлено, що до кінця травня 2015 року уряд мав подати законопроект про реформування пенсійної системи та вирішення питання щодо спеціальних пенсій. І в разі неухвалення його Верховною Радою до 1 червня призначення спецпенсій мало просто припинитися. 30 квітня уряд пакет законів подав, але парламент його не розглянув і одразу відправив на доопрацювання. Отже, з 1 червня припинилося нарахування спецпенсій, — зазначив перший заступник голови правління Пенсійного фонду Микола Шамбір у п’ятницю під час «прямої лінії» Кабінету Міністрів.
Далі це питання потребує опрацювання й законодавчого врегулювання. Адже ті, хто раніше отримував спецпенсії, сплачували до Пенсійного фонду на 2,5% більше, ніж ті, хто планував виходити на трудову пенсію. Тож у законопроекті передбачено, що після виходу на пенсію ці люди зможуть отримати одноразову компенсацію від ПФ, до якого й сплачували підвищені внески. Та лише тоді, коли буде прийнято відповідне рішення. Адже виплату їх було запропоновано у пакеті законопроектів, які поки що ВР не проголосувала. А на сьогодні Пенсійний фонд виконує норму закону. Людям, які планували вийти на спецпенсію, але нині виходять на звичайну, поки що компенсації не виплачують.
Також Микола Шамбір розповів, що, крім накопичувальної пенсійної системи, на яку, якщо рішення про це ухвалить ВР, українці мають перейти з 2017 року, з 1 січня 2016-го в її рамках заплановано запровадження обов’язкової професійної пенсійної системи. Ця система має охопити працівників, які нині мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Їх поділено на п’ять категорій: перша — особи, які працюють за Списком №1; друга — особи, які працюють за Списком №2, а також на інших роботах (робітники локомотивних бригад та окремі категорії працівників; водії вантажних автомобілів та ін.); третя — особи, які мають право на пенсію за вислугу років (освіта, охорона здоров’я та ін.); четверта — жінки трактористи-машиністи та ін. (пільгові умови та за вислугу років); п’ята — державні службовці та прирівняні до них особи.
Джерелом фінансування пенсійних виплат із накопичувальної професійної пенсійної програми для цих категорій працівників стануть підвищені розміри страхового внеску, які роботодавець сплачуватиме до банку-зберігача накопичувального пенсійного фонду, де вони акумулюватимуться. Буде він державним чи приватним, вирішать та врегулюють із часом. Сам працівник більше не сплачуватиме.
Так, раніше людина, яка працювала на підприємстві з важкими та шкідливими умовами праці, виходила на пенсію, припустімо, за Списком №2 на 5 років раніше. І протягом цих п’яти років, доки вона не досягне загальноприйнятого пенсійного віку, підприємство мало відшкодовувати ПФУ витрати на виплату цієї пенсії, хоч людина, можливо, вже багато років на цьому підприємстві не працює. Перехід на професійну пенсійну систему передбачає, що роботодавець сплачуватиме гроші лише за ту людину, яка нині в нього працює.
Якщо за тим самим прикладом — це додатково 7%. Але від того часу таке підприємство не відшкодовуватиме коштів за пенсії тих, хто там більше не працює. Тобто, по суті, відбудеться заміна відшкодування пенсій на сплату підвищеного внеску. А за розрахунками, які провели фахівці ПФ, сума буде фактично та сама.
У підприємства з’явиться ще один стимул. Якщо воно створить сприятливі умови праці, вкладе кошти в модернізацію обладнання і ці умови визнають нешкідливими, професію буде виведено зі списку важких чи шкідливих, а роботодавець уже не сплачуватиме додаткові внески. Отже, буде пряма зацікавленість роботодавця та підприємства у поліпшенні умов праці людей.
Любомира КОВАЛЬ
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
