Підвищення пенсійного віку законне? АПУ посилається на КСУ часів Януковича

Президент не бажає визнавати неконституційним закон, який ускладнив вихід на пенсію для лікарів і вчителів. Знайти виправдання допомогло скандальне рішення КСУ часів Януковича

Адміністрацією Президента України надано відповідь Спільному представницькому органу об’єднань профспілок на звернення щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України від 24 грудня 2015 року (щодо встановлення віку для виходу на пенсію за вислугою років). Цим законом підвищено вік виходу на пенсію за вислугу років деяким категоріям працівників (працівникам освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення – до 55 років).

Профспілки вимагали президента звернутись до Конституційного Суду України і добитись скасування такого закону, але у відповіді Голови АПУ Бориса Ложкіна зазначено, що підстави для направлення подання відсутні.

У Президента посилаються на Рішення КСУ від 26 грудня 2011 року, за яким держава має слідувати принципу «пропорційності між  соціальним  захистом  громадян  та  фінансовими  можливостями». Чи обґрунтована позиція Адміністрації Президента?

По-перше, згадане рішення називають одним із найскандальніших. Воно дозволило Уряду Азарова змінювати розмір соцвиплат чорнобильцям, дітям війни і особам, звільненим з військової служби. Майже всі судді, які приймали рішення, досі звільненні за порушення присяги. 24 лютого 2014 року Верховна Рада видала постанову, якою, зокрема, звільнила суддю-головуючого по цій справі Анатолія Головіна. Порушення присяги, серед іншого, вбачалося у прийнятті Рішення від 25 січня 2012 року, яким КСУ дозволив Кабміну «вручну» регулювати рівень соціальних виплат, при тому що раніше Конституційний Суд України приймав з цього питання прямо протилежні рішення». Дане рішення базувалось на рішенні 2011 року. Вже це свідчить, що рішення приймалися під тиском Януковича і розглядати їх як правові неприпустимо.

Рішення 2011 року критикував Віктор Шишкін – один із двох суддів КСУ, які не підтримали рішення 2010 року про розширення повноважень президента. Він розвінчує як безпідставні пояснення КСУ про те, що зміна механізму реалізації соціально-економічних прав може диктуватись необхідністю «запобігання» загрозам економічній безпеці. «Це вже абстрактний погляд у майбутнє! Хто ж оцінюватиме, на користь кого і як буде визначатися співмірність та пропорційність?», – обурювався Шишкін.

Конституційне подання стосувалось норм Закону про Держбюджет-2011. Авторами подання були представники нинішньої влади: голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна, нинішній суддя КСУ Сергій Сас, міністр екології Остап Семерак, голова Донецької ОДА Павло Жебрівський, а також екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

По-друге, існують рішення, у яких КСУ приходив до інших висновків.

• Рішення КСУ від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 (справа про рівень пенсій)

Необхідно, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене. Звуження обсягу прав і свобод – це зменшення кола суб’єктів чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

• Рішення КСУ від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян)

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України соціально-економічні права можуть бути обмежені, лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

По-третє, вищевказаний закон порушує низку норм Конституції, отже дає підстави для подання до КСУ. Україна є соціальною державою (стаття 1): як розтлумачено у Європейській соціальній хартії, завданням соціальної держави є покращення системи соціального забезпечення. Реформа порушує право здоров’я і життя (стаття 3): новий закон змушує багатьох громадян працювати на межі людських можливостей. Реформа прийнята не на основі Конституції (статті 8), а всупереч їй.  Порушуються статті 21, 24 Конституції, відповідно до яких усі громадяни є рівними перед законом: люди, які вже вийшли на пенсію, опиняються у кращому становищі, аніж ті, що виходитимуть на підставі цього закону. Стаття 22передбачає неможливість звуження конституційних прав громадян, але держава зухвала ігнорує цю заборону.

Отже, президент усунувся від захисту соціальних прав громадян. Пенсійна реформа не принесла економії для Пенсійного фонду України – це визнав і новий міністр соціальної політики Андрій Рева. Поки є Конституція – такий закон не мав би прийматись. Поки в Україні є олігархи – реформ за рахунок простих людей не мало би бути.

Віталій Дудін, юрист, активіст Соціального руху