За приниження української мови хочуть ввести кримінальну відповідальність

У Верховній Раді зареєстровано проект закону "Про державну мову".

Як повідомляється на сайті парламенту, авторами відповідного законопроекту (№ 5670) є понад 30 народних депутатів, зокрема, заступник голови ВР Оксана Сироїд, Леонід Ємець, Андрій Тетерук (обоє з фракції «Народний фронт»), Олександр Черненко (фракція «БПП»), Олег Березюк (фракція «Самопоміч»), Ігор Луценко та Іван Крулько (обоє з фракції «Батьківщина»), Євген Рибчинський (група «Воля народу»).

Законопроектом передбачено кримінальну відповідальність за публічне приниження чи зневажання державної мови. За таке порушення передбачено штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.

Цим законопроектом передбачено, зокрема, внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення. Ними пропонується за невиконання норми про обов’язкове застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах влади, в Збройних силах України та інших військових формуваннях, в правоохоронних органах, на державному кордоні України штрафувати посадових осіб на суму від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроектом також передбачено, що кандидат у президенти України та на посаду прем’єр-міністра має серед інших передбачених законодавством документів подати і сертифікат про рівень володіння українською мовою.

При цьому народним депутатом, членом уряду може бути громадянин України, який, зокрема, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів української мови. Відповідно до законопроекту, помічником-консультантом народного депутата може бути лише громадянин України, що має середню спеціальну чи вищу освіту і вільно володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Нацкомісією зі стандартів державної мови.

Законопроектом визначено, що мовою засідань Верховної Ради, її комітетів та комісій, в тому числі виступів, є державна мова.

Крім того, згідно з проектом закону, протоколи про адміністративні правопорушення може складати мовний інспектор, а уповноважений із захисту державної мови розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері застосування державної мови та невиконанням законних вимог мовного інспектора.

Відповідно до законопроекту, мовою судочинства в Україні є державна мова, і суди складають та оприлюднюють рішення державною мовою.

Також пропонується затвердити, що видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою; мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова. (Як відомо, в нині чинному законодавстві передбачено, що телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення забезпечують не менше 60% добового обсягу ведення передач, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач (дикторами, ведучими радіопередач) державною мовою). Законопроектом передбачено, що Національна рада з питань телебачення і рідіомовлення може прийняти рішення про стягнення штрафу в розмірі 10% розміру ліцензійного збору за порушення закону «Про державну мову».

Голова парламентського Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький написав у Facebook, що «існує три проекти законів про державну мову». «Тепер в комітеті ми спробуємо швидко прийти до компромісу і запропонувати залу адекватний проект», - додав він.

За словами Княжицького, «усі проекти патріотичні, всі потребують доопрацювання. Це і буде зроблено у нас в комітеті найближчим часом. Конфліктної ситуації між авторськими колективами немає і не буде. Суперечливі моменти стосуються регулювання медіа, культури, книговидання, вживання комп'ютерних програм».

Водночас, зазначив депутат, є «повне розуміння підходів до вживання державної мови державними службовцями, органами і у стосунках з ними». «У одному з законів регулюється і вживання мов меншин, авторський колектив іншого завершує підготовку окремого закону, який це регулюватиме. Усі закони готувалися у тісній співпраці з науковцями. Нам важливо зробити закон дієвий, демократичний, такий, який підтримає більшість українців і міжнародні організації. Ми це зробимо», - запевняє Княжицький.