Двадцять років тому в Україні вперше заговорили про пенсійну реформу. Вже тоді було зрозуміло, що солідарна система (за якої покоління, що працює, через внески до Пенсійного фонду забезпечує виплати літнім людям) не здатна гарантувати гідну старість. Однак увесь цей час політики замість структурних реформ намагалися обійтися «косметичним ремонтом». То збільшували мінімальні виплати, то підвищували пенсійний вік, то змінювали вимоги до стажу. Ці «декоративні переробки» призвели до того, що, з одного боку, дефіцит бюджету Пенсійного фонду зріс до рекордних 141,5 млрд. грн., а з другого — абсолютна більшість пенсіонерів (78,9%) отримують менш як 2 тис. грн. на місяць, 17% — від 2 до 4 тис. грн. Тобто живуть у злиднях.
Природно, ситуація, що склалася, не влаштовує ані пенсіонерів, ані державу. Днями народний депутат Юрій Соловей (фракція партії «Блок Петра Порошенка») спільно з колегами-однодумцями та у присутності віце-прем’єр-міністра Павла Розенка представили програму пенсійної реформи, що нарешті передбачає впровадження обов’язкової накопичувальної системи.
— Наша пропозиція така: ухвалити відповідні законодавчі зміни, щоб в обов’язковому порядку з 1 січня 2018 року запровадити накопичувальну пенсійну систему. Ідеться про те, що починаючи з 2% (піднімаючи щороку цю цифру на 1% до 7%) запровадити обов’язкові відрахування із заробітної плати кожної людини на персональний накопичувальний пенсійний рахунок, який буде відкрито у накопичувальному фонді, — розповів Юрій Соловей. — Кошти цього фонду зберігатимуться винятково у державних банках України. На перехідному етапі їх можна буде спрямувати в облігації внутрішньої державної позики. І ми регламентуємо те, що дохідність за цими документами не може бути меншою, ніж рівень інфляції за минулий рік у країні. Тобто ми чітко розуміємо, що ці кошти захищені і не знецінюються, а щороку індексуються на рівень інфляції, приносячи кожному громадянину України інвестиційний дохід.
На думку Юрія Солов’я, переваги накопичувальної системи у тому, що, по-перше, кожна людина матиме свій окремий пенсійний рахунок. По-друге, щомісяця надходитиме повідомлення про те, скільки коштів відкладено на пенсію. «У разі настання критичної ситуації, скажімо хвороби, ці кошти можна вилучити і спрямувати на лікування. У разі, якщо людина помирає, а на рахунку залишаються кошти, вони не зникають, як це трапляється сьогодні, а успадковуються», — уточнив народний депутат. Варто наголосити, що у цьому разі розмір додаткових пенсійних виплат, звісно, зменшиться на суму витрачених на лікування коштів.
Також важливо зазначити, що накопичувальна система не замінить солідарну, а доповнить її. Тобто пенсія складатиметься з двох частин — традиційних виплат, які пенсіонери отримують нині, і того, що вони накопичили протягом життя. Зазвичай перша частина становить 60% суми, друга — 40%.
Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко підтримав політичну волю народних депутатів реформувати пенсійну систему. При цьому він наголосив, що запровадження накопичувальної системи не передбачає збільшення податкового навантаження ні на працівника, ні на роботодавця. «Це дуже важливо. Це не додатковий податок. У межах нинішньої податкової системи можна абсолютно спокійно запроваджувати накопичувальну систему», — зазначив віце-прем’єр-міністр.
Нагадаємо, проект меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом передбачає проведення пенсійної реформи вже найближчим часом. Водночас про нагальність змін у цій сфері свідчать, зокрема, такі дані ПФУ: станом на 1 січня 2017 року середня пенсія становить 1828 грн.
ДОВІДКОВО
Відрахування до накопичувального пенсійного фонду здійснюватимуться із заробітної плати працівника його роботодавцем на особливий пенсійний рахунок. Для осіб до 35 років такі відрахування будуть обов’язковими, для решти — добровільними.
Тетяна ПАСОВА
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
