Літня загроза №1

Останнє лiто перед президентськими виборами в Росiї. Звiдти знову лунають агресивнi слова на адресу України. До чого вони готуються?

Вiдразу низка знакових заяв пролунала останнiм часом iз росiйської столицi, що неабияк насторожують.

Спочатку Путiн оголосив про "уточнення пiдходiв щодо переоснащення вiйськ" бiля кордону на заходi й пiвденному заходi, де Росiя межує з Україною, з використанням "бойового досвiду, набутого в ходi операцiї в Сирiї", пише газета Експрес.

Пiсля цього мiнiстр оборони держави-агресора Сергiй Шойгу заявив, що Україна, Сирiя i Корейський пiвострiв є стратегiчно важливими для Росiї регiонами. Саме в такiй послiдовностi. А далi розвинув думку: нинi, за його словами, у цих "стратегiчно важливих для Росiї районах" особливо сильно зростає "напруженiсть".

I, нарештi, заступник голови комiтету Держдуми у справах нацiональностей Руслан Бальбек фiналiзував цей ряд звинуваченням, тривожно подiбним до заяв 2014 року про владу бойовикiв i фашистiв в Українi, якими готували мiжнародну спiльноту до вторгнення регулярних росiйських вiйськ. Руслан Бальбек оголосив про "вербувальнi центри терористiв "IДIЛ" на територiї, пiдконтрольнiй Києву, -- зокрема в Херсонськiй областi". "Ми маємо оперативну iнформацiю, що це пiдтверджує", -- сказав Бальбек. За його словами, на базах пiдготовки навчають бойовикiв основ вiйськової справи для подальшого їх закидання в Сирiю. Бальбек заявив, що до Херсонської областi стягуються радикали "з усього свiту", в тому числi члени турецької екстремiстської органiзацiї "Сiрi вовки" й "iдiлiвцi".

"Без пiдтримки київських елiт, нехай навiть негласної, жоден табiр на територiї Херсонської областi не змiг би iснувати", -- сказав росiйський високопосадовець. Вочевидь, неспроста. Ми пам'ятаємо, що бомбардування у Сирiї Росiйська армiя розпочала пiд приводом "боротьби з терористами, якi готувалися там у таборах до дестабiлiзацiї ситуацiї в Росiї". I ось -- нова заява, наче написана пiд копiрку. Але цього разу -- вже про Україну.

Усе це спонукає до серйозного аналiзу ситуацiї: що вiдбувається? Чи можлива активна лiтня воєнна кампанiя Росiї проти України на кшталт тiєї, яка була у 2014-му? Тим паче, що саме лiто є iсторично тим сезоном, коли на територiї Європи розгорялися загарбницькi вiйни, адже суха погода допомагає наступальним колонам швидко виконувати потрiбнi для успiху маневри.

Чи не тому так активiзувалися нашi захiднi партнери, якi раптом згадали про "нормандський формат", розумiючи, що в Путiна може урватися терпець? Нашi спiврозмовники -- екс-начальник Генерального штабу Збройних сил України генерал-полковник Анатолiй Лопата, екс-спiвробiтник оперативного управлiння Генштабу полковник Олег Жданов та вiйськовий експерт i колишнiй волонтер Юрiй Касьянов.

-- Чи є полiтичнi передумов, якi штовхали б Путiна на ескалацiю конфлiкту з Україною в найближчi -- лiтнi -- мiсяцi?

А. Лопата: -- Є. На носi березень 2018-го -- на Путiна насуваються виборчi проблеми. I треба ж народу щось продемонструвати, якiсь успiхи. Що зробили. А реальнiсть така, що економiчно Росiя вiд дiй путiнського режиму в Українi програла, i геополiтично її ця агресiя теж дедалi послаблює. Ранiше її мали за бажаного партнера, а нинi -- тiльки за зло, з яким доводиться мати справу в якiйсь формi i яке намагаються системно стримувати.

О. Жданов: -- Власне, тому i я сьогоднi припускаю, що ймовiрне загострення. Бо владу Путiн не погодиться випустити з рук нiзащо, i всi доступнi iнструменти для цього будуть задiянi. Ми отут наслухаємося про нiбито 85% пiдтримки, якi вiн має, i нам здається, що в нього проблем iз переобранням не буде. От тiльки сам Путiн цим цифрам не вiрить. Вiн це показує не словом, а дiлом.

Спочатку на основi вiйськових частин внутрiшнiх вiйськ та рiзних полiцейських спецпiдроздiлiв створив автономну вiд уряду Нацiональну гвардiю. А в листопадi минулого року Держдума ще й ухвалила рiшення про збiльшення чисельностi Нацгвардiї удвiчi -- з 200 тисяч до 400 тисяч, i тепер це рiшення вже реалiзовують.

Ю. Касьянов: --  Думаю все-таки, що ситуацiя на фронтi кардинально не змiниться цього лiта. Насамперед тому, що нашому противниковi -- Путiну -- вигiдне пiдтримання на плаву нашого нинiшнього полiтичного режиму -- порошенкiвського. На перший погляд, цей режим досить антиросiйський -- за риторикою, за якимись тактичними кроками в протистояннi. Але стратегiчно... Суспiльство демiлiтаризоване миротворчим курсом влади, економiка не переведена на воєннi рейки, значна частина бюджету все ще дерибаниться, у народу виховують зневiру у своїх силах. Так ми саморуйнуємося як оборонний механiзм. Чому б Путiну не втiшатися цiєю ситуацiєю? Натомiсть значна активiзацiя на фронтi мобiлiзує країну довкола верховного головнокомандувача, довкола влади. як на мене, Москвi це не вигiдно. Вигiднiше перiодично загострювати ситуацiю, щоб вiдлякувати тих, хто хоче iнвестувати в Україну грошi.

-- А що може вказувати на можливе загострення на Донбасi?

О. Жданов: -- У мене ж щодо лiтньої кампанiї прогноз не найкращий. Вона буде. Вона вже почалася. Впродовж травня ми вже бачимо практично дворазове збiльшення обстрiлiв. Спочатку не вiдбулося перемир'я з 1 квiтня, як домовилися, потiм так само не припинений вогонь на Великдень. А судячи з останнього тижня, росiйська сторона змiнює прiоритети щодо цiлей для своїх вогневих ударiв.

На день нашої розмови, починаючи з 1 сiчня, ми втратили тiльки загиблими 99 осiб. Цiла рота. Крiм того, поранених 300 -- 400 осiб. А тепер подивiмося на реакцiю з боку України -- i держави, i суспiльства. Нiякої! Фактично цi втрати перетворюються на суху статистику.

Ю. Касьянов: -- Так, коли вiйна не закiнчена, а двi армiї щiльно стоять одна проти одної, то вони не можуть не воювати -- це закон вiйни. I наша сторона, i противник намагатимуться, як i нинi, полiпшити своє тактичне положення в тiй чи iншiй точцi. Нерiдко сторони вiдкривають вогонь одна по однiй, бо просто так сидiти в окопах без виходу напруги та постiйно лише чекати на обстрiл з боку противника -- це суперечить природi солдата, молодшi командири теж мислять цими категорiями i при нагодi намагаються допекти вороговi.

Але я не вiрю в апокалiптичнi пронози. Менi здається, їх поширюють з оточення Порошенка, щоб вiдвернути увагу вiд актуальних соцiально-економiчних проблем. Для серйозних змiн на фронтi немає нiяких полiтичних передумов -- нiщо наразi на таку перспективу не вказує. А от вже восени чи пiсля Нового року ризики рiзко зростуть. Бо 8 березня у Росiї президентськi вибори. I цiлком реальна перспектива, що Путiн захоче вже не вперше у своїй кар'єрi використати фактор вiйни для мобiлiзацiї електорату довкола своєї фiгури.

-- Уявiмо, що стратеги Путiна таки ухвалюють рiшення використати вiйськовий фактор в Українi у виборчiй кампанiї. Якi це може мати форми?

О. Жданов: -- Це ми днями побачили i у випадку обстрiлу Красногорiвки. I у випадку вогневого нальоту в районi Волновахи -- це взагалi глибокий тил, 11 кiлометрiв вiд лiнiї розмежування. У цих випадках їхня артилерiя била абсолютно вiдкрито, з вiдчуттям своєї безкарностi, бо там знають, що в нас iз 1 квiтня є наказ артилерiйський вогонь не вiдкривати.

Чи може це викликати народний бунт? Може. Соцiальна напруга може перерости у вуличнi протести. "Доки нас будуть обстрiлювати?!" В Одесi що люди кричали через паркан Порошенковi? "Прєкратi войну!" Тобто багато людей згоднi сьогоднi краще на поганий мир, нiж на справедливу вiйну за свою землю i самостiйний курс. Ясна рiч, що в тiй же Красногорiвцi люди скажуть: "Нащо нам це все? Мирiться! Як хочете домовляйтеся, але нам не потрiбнi обстрiли".

Ось цей прiоритет -- вiйна проти цивiльної iнфраструктури -- на мою думку, i починає вимальовуватися як головнi цiлi лiтньої кампанiї агресора. А цiлi визначають i засоби -- артилерiйськi нальоти на цивiльнi сектори у прифронтовiй зонi та терористичнi акти в глибинi країни.

А. Лопата: -- Так, у цей перiод -- рiк до виборiв i вiдразу пiсля виборiв -- керiвництво Росiї робитиме все можливе, щоб показати своєму народу переможнi здобутки у вiдносинах з Україною. Намагатиметься примусити свiтову спiльноту вiдвернутися вiд України, показати Україну чорною дiрою Європи.

Уже навiть iз завтрашнього дня це може проявлятися в диверсiйних, терористичних актах на наших державних пiдприємствах, на об'єктах атомної енергетики, на транспортi... У нас можуть бути великi проблеми, i ми маємо бути готовi боротися з цим.

-- А що це означає для звичайного громадянина -- боротися з диверсiями... Це як?

А. Лопата: -- I ми потребуємо дуже сильної територiальної оборони. Насправдi нашi козацькi традицiї, можливостi територiальних громад, нацiональних громадських органiзацiй i пiд координацiєю Генерального штабу можна задiяти для формування дуже щiльної мережi територiальної оборони, яка, з одного боку, мiнiмiзує терористичнi загрози, а з другого -- позбавлятиме гарячих голiв у Кремлi та росiйському генштабi найменших надiй на можливу успiшнiсть окупацiї вiдчутних українських територiй, тому що цiна такої окупацiї буде для Росiї апрiорi зависокою. В iсторiї таке бувало часто -- навiть захопивши чужу територiю, загарбники не могли її довго втримати пiд тиском внутрiшнього опору.

О. Жданов: -- Вдаватися до масштабної наступальної операцiї проти стабiльної держави -- це, знову ж, зовсiм iнша рiч, нiж проти недодержави, як позицiонувала Москва Україну у свiтi в першi пiсляреволюцiйнi мiсяцi 2014 року. Надiй на вiдносно легкий успiх такої кампанiї вже нема, а посилення санкцiй та iншi проблеми на мiжнароднiй аренi гарантованi.

Тому, здається, Москва може почати втiлювати сценарiй ударiв по об'єктах соцiальної iнфраструктури та житлових масивiв. I тут дiйсно кожному громадянину треба бути, як то кажуть, насторожi.

-- Чи може щось змiнитися пiсля виборiв -- якщо Путiн таки втримає владу? Чи заспокоїться вiн?

А. Лопата: -- Ми з вами повиннi вiдштовхуватися вiд того, що Україна завжди була у стратегiчних iнтересах Росiйської Федерацiї. Про це їхнiй мiнiстр оборони Шойгу нещодавно сказав правду.

А я дещо додам. Ще приблизно двадцять рокiв тому, тобто навiть до Путiна, у Росiї було видано стратегiчний документ у формi книжки формату А4 на 600 сторiнок тиражем 10 тисяч. Цей документ був поширений для вивчення керiвному складу держави в центрi та на певному рiвнi регiональних влад.

У цьому документi всi структури оборонно-безпекового блоку Росiї висловили свою думку щодо кожної держави, яка є в полi зору Росiї. Це стосується провiдних держав (насамперед НАТО), а також найближчих сусiдiв. Щодо України там мета була вказана проста: включення до складу Росiйської Федерацiї. I тiльки як менш бажаний сценарiй -- тримання України у сферi росiйського полiтичного контролю.

Тому всiх, хто мрiє про смерть чи повалення Путiна як про спосiб звiльнення України вiд росiйської агресивної полiтики, мушу розчарувати. Ми завжди потерпатимемо вiд росiйської зовнiшньої полiтики. Тому що нинiшнi поколiння росiйської елiти й молодь, яка їх замiнить, вихованi на баченнi, що Україна як самостiйний суб'єкт геополiтики цiлком суперечить росiйським нацiональним iнтересам. I нам треба нарештi це остаточно зрозумiти.

-- Як би ви оцiнили ймовiрнiсть того, що саме цього лiта Росiя почне активнi вiйськовi дiї проти України?

-- 65 до 35. Ймовiрнiсть того, що росiйськi яструби захочуть реалiзувати сценарiй швидкої переможної вiйни, доволi висока. Але я не впевнений, чи вони не помиляються у своїх розрахунках. Зовсiм не факт, що вiйна буде i швидкою, i переможною -- Україна за три роки змiнилась.

Андрiй ГАНУС