Чи мають щось спільне з реальною зовнішністю портрети українського козацтва, якими проілюстровані підручники з історії? Свою версію висловила художниця і дослідниця Наталя Павлусенко. Вона створила портрети визначних історичних постатей козацької доби.
Наталя Павлусенко розповіла, що підштовхнуло її до цього, та що не так з поширеними популярними портретами українських козаків:
«Героїв українського козацтва багато, а їхніх портретів – мало. Прижиттєвих портретів збереглося також мало, і вони поганої якості. Чому так сталося – на це є декілька причин. Одна з них така, що наші герої українського козацтва належали до православної шляхти, і, нібито, вважалося марнославством себе зображати. Те, що мене спонукнуло – це переглядання підручників історії мого сина, коли він ще навчався в школі. У порівнянні з тими історичними постатями, які були надруковані в цих підручниках – Західної Європи, королі польські, султани Османської імперії, російські царі, українці виглядали набагато гірше.
Це виховувало комплекс меншовартості в дітей, тому що ну як, чому ми не маємо портретів. Склалося як склалося. Це перша, мистецька причина, яка мене підштовхнула на зацікавлення цією ідеєю.
Ті історичні зображення до яким ми звикли – і Петра Дорошенка, і Івана Мазепи, потім, як виявилося вже за дослідженням різних істориків – базувалися на помилкових джерелах, помилкових і в одязі, і в образі. От портрет Яна Сапеги, наприклад, сприйняли як Івана Мазепи, і навіть підпис був, що це Іван Мазепа. Насправді, потім історики дослідили, що це не він. А опираючись на цей портрет було створено дуже багато зображень, і тоді зруйнувати ці стереотипи надзвичайно важко. Так само з Петром Дорошенком.
Я починала давно. Перші мої портрети – це 2005 рік. А потім мені потрапляли дослідження різних істориків, мистецтвознавців, і серед них – книга Кима Скалацького, в якій він досліджував образ Мазепи. На основі цього дослідження я написала один із перших портретів Мазепи. Потім пройшло більше 10-ти років, і доктор історичних наук – Ольга Ковалевська дослідила зображення Івана Мазепи і Петра Дорошенка, саме окремими книгами. На «1+1» була навіть реконструкція, зняли фільм. Туди входила команда і судових експертів, і антропологів різних, які відтворювали образ Мазепи з наукової точки зору. Це реально – технології це дозволяють. Ніхто не претендує на достовірність 100%, але наші з Ольгою Ковалевською портрети – співпали. Це говорить про те, що ми ідемо правильними шляхами.
Коли я дивилась в підручниках ті портрети, які були створені, чи ілюстрації – всі вони або з присмаком гумору, або ті, хто на цих зображеннях, справляють враження низького рівня IQ. Це мені було дуже боляче. Це була найсильніша армія в Європі, там і хитрість, і розум, і Іван Богун, і Сагайдачний, які вдавалися до такий неймовірних стратегічних рішень, які могли меншою кількістю воїнів перемогти. Це говорить про те, що вони не були дурними. Вони були дуже розумними.
Коли почалася війна, я переглядала Фейсбук, Інтернет, і збирала образи тих людей, які дійсно воювали, – українців. І я побачила, що там зовсім інші вирази обличчя, інші погляди, це досвід на обличчі. Людина, яка свідома того, що сьогодні вона є, а завтра її немає, яка переступає інстинкт самозбереження, яка віддає своє життя – там зовсім інше. Ми без цієї війни і не бачили б цих людей. Це одразу витверезило. Ми звикли до кіно, до голлівудських блокбастерів, до певних стереотипів, і коли ти дивишся на людей, які справді брали до рук зброю, які віддавали своє життя – ти бачиш цю різницю».
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
