Блоги
Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Необхідне Вам лікування співвідносно з Вашою пенсією становить:

Войовнича богиня чи лагідна муза: яким є психологічний портрет української жінки

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

Наскільки історично сформований образ відповідає самоідентифікації сучасних українок.

Політичні та економічні перетворення, що відбуваються в Україні після 2014 року, ще не дозволяють дати однозначну оцінку того, наскільки вони успішні – поки не настав час для таких висновків. Але майже одразу після революційних подій очевидним став той факт, що самоідентичність українців зміцнилася, і вона відіграє ключову роль в розбудові незалежної держави. Пережитків радянського минулого стає все менше не лише у фізичному вимірі на території країни, а й у свідомості її громадян. Українське суспільство продовжує трансформуватися, проте вже в більшості своїй усвідомило свою унікальність, а тому загострення пристрастей в провокативній дискусії про те, чи відбулася Україна як держава, майже згасло.

Тож на тлі таких грандіозних трансформацій у країні змінилися сучасні українські жінки та їхнє уявлення про себе? Про це розказав кандидат психологічних наук, президент Асоціації психологів України Олександр Вакуленко. Він не тільки розповів про історичні передумови формування характеру українських жінок, а й поділився вельми цікавими результатами дослідження, якими себе бачать молоді українки: які позитивні або негативні риси характеру є найбільш значущими в їхньому самовизначенні.

Те, що українкам притаманні рішучість, здатність не коритися будь-яким обставинам та брати долю у власні руки, засвідчено історією та фольклором. Годі вже й говорити про Анну Ярославну чи Роксолану; можемо згадати Марусю Богуславку й Бондарівну (з того ж таки Богуслава). А втіленням пісенної душі України стала, звісно, Маруся Чурай.

І все-таки грізний образ жінки з качалкою (чи іншим яким зручним для побиття знаряддям), яка стоїть над переляканим чоловіком (а той думає, як Карась в опері «Запорожець за Дунаєм»: «Мабуть, буде жінка бити, за чуприну волочити…»), – цей образ дуже вже поширений в національній уяві. Чому так?

Етнопсихологи пов’язують «жорсткі» риси характеру українок з тривалим пануванням так званого «бабського права», що відзеркалено в існуючому лише в Україні апокрифічному сюжеті про те, як Бог переінакшив світ, змусивши чоловіка керувати жінкою. Легенда починається словами: «колись, як було ще бабське право», а закінчується тим, що Бог і святий Петро приймають рішення про те, що чоловік мусить бути головним.

Звичка наших жінок до незалежності та здатність самостійно братися за «нежіночі» справи зумовлена ще й іншими історичними обставинами. Козаки часто гинули в боях, помирали на чужині чи поверталися додому скалічені – і весь тягар домашнього господарства та виховання дітей лягав на жінку. А ще й землю треба було обробляти, врожай збирати, аби прогодувати сім’ю; в разі необхідності – захищати своє до останку. Тому українська жінка і стала такою: «ніжна, як киця, а тверда, як криця».

Звісно, кожен своє вихваляє; проте маємо силу-силенну свідчень іноземців – від найдавніших часів до сучасності, – які цілком підтверджують усе сказане. Достатньо згадати француза Боплана, який засвідчив існування в Україні незвичної традиції: дівки самі сватали хлопців, котрих уподобали, та вміли переконати батьків свого обранця дати згоду на шлюб.

Можна написати цілу книжку про образ українки у світовій поезії. Тут не зважуємось навіть перелічувати авторів, однак один з найяскравіших прикладів наведемо. Це вірш Лермонтова, присвячений молодій українці княгині Щербатовій (дівоче прізвище – Васильчикова). Він починається словами: «На светские цепи, на блеск упоительный бала / Цветущие степи Украины она променяла». А далі йдеться про те, мертвотна, льодяна брила петербурзького «світу» не розчавила, не здолала вкраїнської душі цієї жінки: вона палка, пристрасна – та водночас стримана й цнотлива; а природність її поведінки, по-дитячому щира релігійність так контрастують з оточенням – «И, следуя строго / Печальной отчизны примеру, / В надежду на Бога / Хранит она детскую веру; / От дерзкого взора / В ней страсти не вспыхнут пожаром, / Полюбит не скоро, / Зато не разлюбит уж даром».

Ми вирішили перевірити: чи відповідають характеристики сучасних українок тому гідному подиву «портрету», який вимальовується у цій невеличкій розвідці. І поцікавилися, якими бачать себе сучасні молоді українки: які позитивні чи негативні риси є найбільш частотними у їхніх самовизначеннях. У проведеному дослідженні брали участь студентки київських вишів віком від 18 до 23 років. Характеристики виявилися досить подібними; на першому місці – три найпоширеніші характеристики – «розумні», «красиві», «добрі»; близькі до цих показників також визначення «доброзичливі», «жіночні», «виховані», «сміливі», «турботливі».

 

Значний відсоток складають також такі характеристики: «працьовиті», «хазяйновиті», «чесні», «чемні», «ніжні», «веселі». Досить часто також зазначаються такі риси як «самостійність», «сила», «емоційність», «відвага», «гордовитість». Цікаво, що позитивними рисами деякі з опитаних дівчат назвали «хитрість», «примхливість» та «впертість». Водночас «сила» та «самостійність» визначалися цілим спектром споріднених характеристик: «самодостатні», «відчайдушні», «вольові», «енергійні», «відчайдушні», «цілеспрямовані», «самовпевнені», «енергійні», «незалежні».

Серед негативних самовизначень домінують досить амбівалентні риси: «довірливі», «корисливі», «метушливі», «балакучі», «авторитарні», «виявляють надмірну увагу до зовнішності» та «можуть забувати про честь». Етичний імператив, що виявився в останніх негативних характеристиках, помітний також у зазначеній респондентками схильності до сімейного життя, а також частотністю визначень «чесні» та «вірні».

Знаменно, що попри визнання своєї схильності до чуттєвих переживань і палкого кохання, переважна більшість дівчат вважають абсолютно неприпустимим секс на першому побаченні, засуджують розбещеність, яку вважають недоліком сучасних українок.

Загалом, анкетування засвідчило такі прекрасні риси молодих українок, як виняткове почуття гумору, щирість, культура думки і слова, вимогливість до себе, безпосередність, поєднання наївності з мудрістю.

«Зламати» жінку, на думку опитаних, може, найперше, зрада.

Щодо аспектів фізичної близькості, то тут результати , як і очікувалося, були найцікавішими. Визначаючи секс як базову життєву потребу, джерело гарного настрою та здоров'я, більшість дівчат висувають дуже високі вимоги до статевих стосунків: єднання з чоловіком є для них не так фізичним, як духовним актом досягнення цілісності та єдності, переживання буття в усій його повноті. Знаково, що перевагу дівчата надають старшим чоловікам, вважаючи нормальну вікову різницю 8-10 років та більше; вони очікують від партнера зрілості, відповідальності, мудрості і, звісно, вірності. При цьому матеріальний стан партнера відходить на другий план; меркантильний аспект стосунків з чоловіками майже завжди відсутній.

Можна погодитися з тими, хто серед визначень українок зазначав: «найкращі». Бо дійсно, українська жінка – унікум і скарб. Аби тільки чоловіки спромоглися бути гідними особистостями, вірними супутниками та життєвою опорою, про що так мріє кожна українка.

 

Джерело:
До списку новин