В Україні у наступному році можуть щонайменше у 1,5 раза підвищити ціни на електроенергію. Чинний тариф для населення покриває лише 50% вартості "струму". А після відкриття ринку в липні 2019-го, тарифи будуть визначати попит і пропозиція. У більшості країн Європи вже давно працюють ринкові умови, і середня вартість електроенергії в країнах-ЄС — у п'ять разів вища за українську.
Як на українців може вплинути запуск ринку електроенергії?
Що і як зміниться
Звичайні українці платять за електроенергію у декілька разів менше, ніж бізнес. Національна комісія у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) ціни для побутових споживачів не переглядає, а ось для бізнесу підвищує регулярно. Причому, якщо сім'ї платять за "струм" менше собівартості, то підприємства — вище (фактично субсидіюючи населення). Станом на вересень, реальна вартість електроенергії була у 1,5 раза вища, ніж діючі тарифи.
Утримувати таку ситуацію вдасться лише до липня 2019-го. На цю дату запланована одна з найважливіших у сфері енергетики подій — запуск ринку. Тоді, як прописано в уже прийнятому законі, регулювати ціни будуть попит і пропозиція. Мовляв, постачальника електроенергії українці зможуть вибирати самі, а компанії, конкуруючи за клієнтів, із часом знижуватимуть свої тарифи.
Назріваючий різкий стрибок тарифів визнають і в профільній комісії, і в Міненерго. Наприклад, як розповіла в інтерв'ю глава НКРЕКП Оксана Кривенко, електроенергія для населення могла б коштувати приблизно 1,85 грн за кВт*год. При цьому українці за перші 100 кВт*год платять лише 0,9 грн, а за кожен наступний — 1,68 грн. У Міненерго вже виступили із пропозицією змінити правила й вводити ринкові умови поступово, щоб послабити прийдешній стрибок.
Якщо ж нічого не змінити, у липні 2019-го українців чекає неприємний сюрприз. Реальна вартість "струму" значно вища, і якщо бізнес перестане покривати різницю, платити доведеться набагато більше.
Для прикладу, в сусідній Польщі, згідно з даними моніторингу цін HEPI (Household Energy Price Index for Europe), за кВт*год платять 14,98 євроцента, а в Україні — лише 3,69. У країнах Євросоюзу тариф у 5 разів вищий за український, а якщо порівнювати із усіма країнами Європи — 4,7 разу. Однією із найдешевших країн вважається Сербія, але і вони віддають за кВт*год удвічі більше — 7,23 євроцента. У той же час тарифи на "струм" для українського бізнесу цілком відповідають європейським тенденціям.
"Копенгаген і Берлін — найдорожчі міста для побутових споживачів у Європі. Хоча ціна на енергію становить лише невелику частину загального тарифу на електроенергію: левова частка — податок. Жителі Києва платять менше за усіх", — йдеться у звіті.
Як "врятувати" ситуацію: поетапний запуск ринку
Запуск ринку — нормальна ситуація, до якої так чи інакше доведеться прийти й Україні. Ручне регулювання державним регулятором довго тривати не може. По-перше, Україна вже прийняла закон "Про ринок електроенергії" і взяла на себе зобов'язання впроваджувати європейські норми. По-друге, чим довше утримувати ситуацію, тим швидше ростимуть ціни. Українцям так чи інакше доводиться платити за "струм" за реальною ціною. Так, бізнес, який фактично "доплачує" за побутових споживачів, закладає додаткові витрати у кінцеву вартість своїх товарів і послуг. У результаті в будь-якому випадку платить кінцевий споживач.
У владних кабінетах нині розглядають можливість ввести спеціальні зобов'язання і на перехідний етап зобов'язати постачальників "струму" продавати електроенергію населенню за нижчими цінами. Але і тут варто розуміти, що різницю у будь-якому випадку комусь доведеться покривати: або за рахунок підприємців, або за рахунок бюджету.
Кожна сім'я може скоротити суми в платіжках за "світло" у середньому на 30-40%. І це не означає, що доведеться обмежувати себе. Достатньо лише витрачати ефективно. Це дозволить платити менше і збереже енергію, яка витрачається даремно.
Холодильник застарілої моделі, фен, електрочайник і мікрохвильова піч можуть легко накручувати більше половини від місячного споживання. Причому чайником, мікрохвильовкою і феном достатньо користуватися усього по 10 хв. у день, аби це відчутно вплинуло на суми в платіжках.
Олександр Литвин