Суд, кредит і комуналка: що буде, якщо прописати у себе квартиранта?

Багатьох власників житла лякає перспектива прописки орендарів: а раптом вони відсудять квартиру або візьмуть кредит під заставу нерухомості? Тим часом квартиронаймачі зазнають масу незручностей. Їм доводиться переплачувати в разі отримання адміністративних послуг, змінювати місце голосування під час виборів і регулярно доводити в поліклініках і школах своє право на лікування та навчання не за місцем прописки. Що не так з українським інститутом прописки і наскільки реальними є страхи власників житла щодо квартиронаймачів?

ТАКИХ БАГАТО. Єлизавета Іванченко родом з Харківської області. Вона вчилася спочатку в Харкові, де була прописана в університетському гуртожитку, потім перевелася до Києва і знову змінила прописку, потім кілька років жила і стажувалася в Німеччині, де також була офіційно зареєстрована. Тепер дівчина живе в Одесі. Але і вона, і її однорічний син Артем прописані в батьківському домі – в Харківській області. За словами Єлизавети, цей факт доставляє їй багато клопоту.

Єлизавета ІВАНЧЕНКО, живе не за пропискою:

Щоб обслуговуватися в місцевій поліклініці, мені доводилося щороку писати заяву на ім’я головного лікаря і вносити додаткові «пожертвування». З дитиною – та ж сама історія. Щоб оформити ФОП, довелося їхати до батьків, і тепер кожного разу, коли виникають питання, я їду туди, щоб особисто з’явитися в податкову. Незабаром буде 10 років, як я не живу з батьками, але все ще прив’язана до їх адреси – там за мене навіть якісь комунальні платять.

Таких українців, як Єлизавета, в Україні 6,8 мільйона. Ці дані озвучив у 2018 році Центр прав людини ZMINA. Дослідження показало, що кожен п’ятий з них вважає, що його права порушуються через проживання не за пропискою.

ПЛАТЯТЬ ДВІЧІ. Хоча формальних перешкод для отримання багатьох послуг (медичних, освітніх, банківських) не за місцем прописки немає, експерти відзначають, що ризики додаткових платежів для цієї категорії людей вищі. Наприклад, їм частіше доводиться робити благодійні внески в поліклініках і лікарнях, оплачувати зарахування дітей в дитячі садки та школи. Але є також безліч послуг, які сьогодні можна отримати лише за місцем реєстрації, а отже, людям доводиться їхати в інший населений пункт, щоб особисто подати документи або отримати довідку. А це – додаткові витрати і час.

Правозахисниця і керівниця проектів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна зазначає, що система, за якої щорічно витрачається 1,8 млрд гривень, є економічно невигідною.

МОЯ КВАРТИРА – МОЇ ПРАВИЛА. За даними дослідження Центру ZMINA, 95% орендодавців не хочуть прописувати у себе квартиронаймачів. Справа в тому, що багато хто пов’язує процедуру реєстрації з набуттям права власності. Але це не одне і те ж саме. І наявність прописки не означає, що людина стає власником житла або його частини.

Поширена думка, що прописаний квартиронаймач може продати житло або взяти кредит під заставу нерухомості. Але ці побоювання також не мають нічого спільного з дійсністю, оскільки прописка не дорівнює праву власності, а продати або закласти житло може тільки власник.

Право успадкування також не настає за фактом прописки. Однак власники все одно турбуються про те, що нечесні квартиронаймачі «допоможуть» їм відправитися на той світ, щоб роздобути квартиру.

РИЗИК Є. Щоправда, варто відзначити, що і самі квартиронаймачі не поспішають міняти місце реєстрації і домагатися прописки в орендованому житлі. Статистика показує, що найменше це цікаво чоловікам, які не хочуть відкривати своє місце проживання для військкомату. Серед інших причин – небажання оплачувати додаткові комунальні послуги і мати якісь зобов’язання перед орендодавцем.

З «комуналкою» ризики дійсно є. Наприклад, вивезення сміття оплачується за тарифом «на кожного зареєстрованого». А якщо немає лічильників на газ і воду, то і за ці послуги доведеться платити за кількістю прописаних.

В іншому, всі проблеми вирішуються оформленням договору оренди з прописаними в ньому умовами проживання. Якщо орендодавець реєструє квартиронаймача на основі такого договору, то датою зняття з реєстрації буде дата, зазначена в такому договорі. Коли термін виходить, то договір або продовжується, або не продовжується, і тоді людина повинна виїхати з квартири. Якщо цього не відбувається, власник може подати в суд. У той же час, за словами виконавчого директора Українського незалежного центру політичних досліджень Світлани Конончук, можуть бути нюанси, якщо у квартиронаймача є малолітня дитина. Справа в тому, що дитину можна зареєструвати в квартирі без відома власника, якщо в ній вже зареєстрований один з батьків. У цьому випадку суд може прийняти рішення на користь квартиронаймача.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО? Згідно з дослідженням Центру прав людини ZMINA, проживання не за місцем реєстрації має великий вплив на соціальну активність людини. Такі люди рідше беруть участь у виборах, практично не беруть участь у громадському житті населеного пункту, де вони проживають, в самоорганізації свого будинку. Відсутність прописки немов би виключає їх з усіх цих процесів. При цьому, втрати від виключення потенційно активних членів несе саме суспільство.

Експерти впевнені, що, якби всі люди в однаковій мірі були включені в життя суспільства і розуміли б свою відповідальність за результат виборів або будинкових зборів, Україна була б на крок ближче до ЄС. До того ж, розуміння, скільки людей фактично проживає в населених пунктах, могло б дати місцевій владі можливість більш точно розрахувати бюджетні потреби. Наприклад, скільки місць у перших класах потрібно буде місту через п’ять років, скільки одиниць транспорту необхідно на тій чи іншій лінії тощо. А сьогодні ці підрахунки засновані на непрямих даних і не відображають дійсність.