Приречені на 20 років: Коли українці отримають гідну пенсію?

"Пенсійне питання" тривалі роки є одним з найгостріших не тільки в соціальній площині, а й в економічній сфері. Виплат, що здійснюються юридичними та фізичними особами, у вигляді єдиного соціального внеску катастрофічно не вистачає для фінансування виплат пенсій українським пенсіонерам, змушуючи щорічно відправляти понад 10% видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України.

У подібній ситуації влада стає перед вибором – збільшувати дефіцит ПФУ, доволі помітно підвищуючи пенсії, чи збільшувати пенсійні виплати незначно, ризикуючи викликати невдоволення пенсіонерів, але зберігаючи баланс витрат.

30% пенсій фінансує держава, вона ж і збільшує дефіцит

Під час презентації доопрацьованого державного бюджету на наступний рік прем'єр-міністр Олексій Гончарук пообіцяв пенсіонерам незначне зростання пенсій завдяки їхньої індексації. На більше, за словами голови Кабміну, просто не вистачає ресурсів економіки.

Говорячи про нестачу ресурсів для помітного зростання пенсій, прем'єр-міністр не лукавив, маючи на увазі насамперед витрати держбюджету, який традиційно оплачує не менше 30% витрат Пенсійного фонду.

У січні 2019 року Кабінет міністрів тоді ще Володимира Гройсмана ухвалив бюджет Пенсійного фонду України на поточний рік. Разом з 167,012 млрд грн з державного бюджету сукупні доходи перевищили очікувані витрати, склавши 398,178 млрд грн і 397,734 млрд грн відповідно.

Чиновники тоді заявили, що коштів має вистачити на анонсовану в березні індексацію пенсій, у межах якої на 17-40% мали зрости пенсійні виплати для 8 млн українських пенсіонерів. Проте вже в травні заступник голови правління Фонду Євген Капінус говорив про дефіцит ПФУ на 2019 рік у розмірі 30 млрд грн, кажучи, що це менше, ніж раніше, і система пенсійного забезпечення стабілізується.

Такі самі очікування – стабілізації фінансового стану Пенсійного фонду, висловлювала в 2016 році тоді ще перший заступник міністра фінансів України Оксана Маркарова, прогнозуючи збереження дефіциту ПФУ на рівні 141 млрд грн у 2018-2020 роках з його подальшим зниженням. 

Замість цього ж дефіцит тільки збільшувався, склавши у запропонованому до другого читання проекті держбюджету-2020 172,5 млрд грн на фінансування виплат пенсій та ще 806 млн грн у вигляді доплати пенсіонерам старше 80 років у розмірі 670 грн. 

Додав масла у вогонь і міністр економіки України Тимофій Милованов, який на своїй сторінці в мережі Facebook запропонував скасувати єдиний соціальний внесок – основне джерело доходів ПФУ. 

Заява міністра викликала подив у суспільстві та експертному середовищі, хоча слід визнати, що надходження від ЄСВ покривають лише близько 2/3 від потреб ПФУ для виплати пенсій. Так, за даними Державної казначейської служби України, за жовтень у вигляді ЄСВ до бюджету надійшли 23,545 млрд грн, при цьому згідно зі звітом ПФУ за цей самий місяць фонд справив пенсійних виплат на суму 35,3 млрд грн, і ще 200 млн припали на виплату субсидій на послуги ЖКГ пенсіонерам "живими" грошима. 

Зібрати і роздати ЄСВ чи накопичити?

Власне, необхідність вирішення проблеми дефіциту Пенсійного фонду цілком усвідомлюється українською владою, і шляхів його розв'язання там бачать два:

- збереження наявної солідарної пенсійної системи з виплатою ЄСВ, сплаченого українцями, які працюють, нинішнім пенсіонерам за допомогою зростання податків і доходів ПФУ;

- впровадження накопичувальної пенсійної системи, за якої кожен пенсіонер отримає можливість збирати на власну пенсію за допомогою інституту приватних пенсійних фондів.

Яскравим представником першого способу вирішення проблеми був екс-міністр соціальної політики Андрій Рева, який у листопаді 2018 року запропонував проект закону щодо вдосконалення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.

У документі міністр пропонував збільшити максимальну базу нарахування ЄСВ з 15 (55 845 грн) до 25 мінімальних заробітних плат (10 4325 грн), запровадити диференційовану ставку ЄСВ залежно від розміру заробітної плати від 20 до 5%, посилити відповідальність за несплату єдиного соцвнеску і наділити ПФУ широкими контрольними функціями.

Проте далі презентації на засіданні Кабміну ініціатива екс-міністра не пішла, перш за все тому, що більшим популярним було вирішення питання за допомогою впровадження накопичувальної пенсійної системи.

Накопичувальну систему в Україні вирішили впроваджувати у два етапи. Під час першого було змінено формулу нарахування пенсії, яка призвела до її зростання, а також було встановлено вимоги до страхового стажу. Тому для виходу на пенсію в 60 років буде потрібно не менше 25 років страхового стажу.

З 2019 року мав запрацювати другий рівень накопичувальної пенсійної системи, що передбачав появу приватних пенсійних фондів, яким людина, котра працює, могла довірити кошти. Проте другий рівень з січня 2019 року так і не було впроваджено, а було заявлено, що це відбудеться роком пізніше.

Як вважає засновник Київського фондового центру Олександр Гончаров, відстрочення із запровадженням накопичувальної системи може виявитися фатальним для пенсійної системи. Вже сьогодні на 1 пенсіонера припадають всього 1,4 українця, які працюють, і ця диспропорція продовжує зростати.

За словами експерта, це веде до низької середньої пенсії в Україні - менше 100 доларів на місяць, а зменшення працездатного населення в перспективі до 2030 року і зовсім призведе до переважання кількості пенсіонерів над українцями, які працюють. 

Утім, у партії "Слуга народу" заявили, що впровадження накопичувальної пенсійної системи заплановане на 2022-2023 роки, про що в ефірі "Українського радіо" сказала голова Комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів, народний депутат України Галина Третьякова.

Датою запуску накопичувальної пенсії нардеп назвала 2022-2023 роки, за готовності "можливо, раніше" а першим кроком на шляху до нього – ухвалення законопроекту про "спліт". Під останнім розуміється ухвалений12 вересня законопроект № 1069-2 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг". 

Документ передбачав передачу Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку функцій нагляду і регулювання над системою недержавного Пенсійного фонду.

ПФУ усунути, ЄСВ скасувати, запровадити накопичувальний рівень пенсії – що допоможе українським пенсіонерам?

Опитані  експерти є солідарними в оцінці ситуації, що склалася, яка відбиває системну кризу в пенсійному забезпеченні України, і в цілому виступили на підтримку багаторазово анонсованої, але так і не доведеної до кінця пенсійної реформи в країні. Але при цьому зійшлися на думці, що повністю "пенсійне питання" в Україні буде усунуто не раніше ніж через 20-25 років.

На думку окремих експертів, дефіцит Пенсійного фонду, незважаючи на в цілому негативну роль, іноді грає для влади роль якоїсь "палички-виручалочки" у виправданні зростання або просто збереження рівня податків.

"Говорячи про дефіцит ПФУ, ним часто маніпулюють, виправдовуючи небажання лібералізації бізнес-середовища: якщо ми маємо брак коштів для виконання соціальних зобов'язань держави, тобто говорити про зниження податків не доводиться. Брак коштів змушує збільшувати доходи для покриття витрат, а потім підвищувати і останні", - пояснює позитив для влади від нестачі коштів ПФУ на виплату пенсій експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін.

На думку Моніна, альтернативою подібного була б пряма передача функцій ПФУ на виплату пенсій державному бюджету повністю завдяки коштам бюджету.

"Сьогодні ЄСВ йде в ПФУ і три інших соціальні фонди. Якщо ж усі надходження з ПФУ направити одразу в держскарбницю, то пенсіонери тільки виграють від цього, адже виплата їм пенсій буде соціально-захищеними статтями, які урізати або не виконувати не можна", - каже про альтернативу дефіциту ПФУ експерт.

Також, на думку Данила Моніна, у цілому проглядаються деякі позитивні тенденції – бажання уряду скоротити витрати, зниження дефіциту Пенсійного фонду України щодо ВВП до 4% у 2020 році.

Частково солідарний з колегою експерт Growford Institute Олексій Кущ, який також виступає за ліквідацію єдиного соціального внеску та Пенсійного фонду України як безсумнівного банкрута і заміну солідарної системи пенсійного забезпечення накопичувальною.

"Солідарна пенсійна система успішно працює при плановій економіці або в умовах демографічного зростання, чого в Україні немає. В наших умовах накопичувальна система пенсій буде безсумнівно ефективніша, але запрацювати швидко вона не зможе. Їй необхідно певний перехідний період, в якому держава має взяти на себе зобов'язання щодо пенсійного забезпечення громадян", - вважає експерт.

За словами Олексія Куща, у перехідному періоді можуть бути ліквідація ПФУ, скасування ЄСВ і заміна його якимось спеціальним податком, що безпосередньо надходить до держбюджету, який і буде виплачувати пенсії.

"Цей податок можна поділити на 2 частини – велику, яка буде надходити до бюджету і з якої здійснюються пенсійні платежі, та меншу, що йде на накопичувальний рахунок у недержавному Пенсійному фонді. Таким чином, людину, яка працює, буде забезпечено державою певним гарантованим соціальним мінімумом, не нижчим за прожитковий", - описує механізм дії перехідного етапу експерт.

Як підкреслює Олексій Кущ, для остаточної заміни солідарної системи виплати пенсій накопичувальною потрібно 20-25 років, а в цілому кращим варіантом було б впровадження трирівневої пенсійної системи.

"На першому рівні пенсіонер отримує гарантований державою мінімум, умовно кажучи "хліб", на другому – доплату, отриману в результаті внесків у недержавні пенсійні фонди, свого роду "масло", а на третьому – доплату завдяки індивідуальним відрахуванням із зарплати, які він сам вирішив перераховувати, коли працював, припустимо "на ікру", - вибудовує ідеальну систему пенсійного забезпечення експерт.

На думку економічного експерта Олександра Охріменка, накопичувальна пенсійна система безсумнівно є кращою за рішення "пенсійної" проблеми, але відчути на собі всі її переваги зможуть лише ті, хто 25 років збирав собі на пенсію.

"Доти все залишиться, як і раніше: диспропорція кількості тих, хто працює, до пенсіонерів буде тільки зростати, а з ним і дефіцит ПФУ на фінансування пенсій, який будуть продовжувати фінансувати з державного бюджету, чиї витрати на пенсії також зростуть. І з цим практично нічого неможливо зробити до повноцінного запуску накопичувальної пенсійної системи. Чиста арифметика: на 1 пенсіонера потрібні 2 людини, які працюють, за солідарної системи, яких сьогодні немає, інакше ніяк", - стверджує експерт.

Утім, за словами Охріменка, є альтернативи, але в умовах України вони навряд чи можливі.

"Можна різко підвищити ЄСВ, скажімо, до 50% з нинішніх 22%, і тоді надходжень теоретично повинно вистачити, але на практиці це, швидше за все, тільки спонукатиме бізнес піти в "тінь". Можна, навпаки, вивести тіньову економіку на світ і легалізувати зарплати "в конвертах", але це теж тривалий важкий шлях і без гарантій. І отже, найнадійніший спосіб досягти гідної пенсії в людини – самому збирати собі на гідну старість сьогодні", - підкреслює співрозмовник Олександр Охріменко.

Від 1638 грн и вище – скільки отримають українські пенсіонери в 2020 році

Згідно з проектом держбюджету на 2020 рік у січні українські пенсіонери, які мають право на мінімальну пенсію, отримають гарантовані державою 1638 грн, які будуть зростати: з 1 липня до 1712 грн і з 1 грудня до 1769 грн.

Також народний депутат від "Слуги народу", голова комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова підкреслила, що в березні відбудеться чергова індексація пенсій, що має підвищити пенсійні виплати приблизно на 12%. За даними ПФУ, розмір середньої заробітної плати в Україні за підсумками 9 місяців становив 3019 грн.

Никита Синіцин