Чудова стаття про те, як навчитися цінувати своє життя. Рекомендується перечитувати раз на рік.
Ідіть вчасно. Додому, навіть якщо вас ніхто там не чекає, із запальної вечірки, від недоречних зв'язків та поганих звичок. Від депресії та похмурих думок, від важких спогадів, відносин, що вижили себе, від людей, які руйнують вас…
Ідіть вчасно, не залишайте на тілі вашого життя глибокі шрами, які інфікують вашу душу ненажерливим вірусом провини. Ідіть вчасно, не випалюйте малюнки на тендітній тканини вашої долі. І не зазіхайте на чужу шкіру.
Цінуйте своє життя більше, ніж ваше життя цінують інші. Ідіть вчасно, якщо хтось своє життя ставить вище вашого, бо першочергово ви відповідаєте за своє життя і тільки потім за чиєсь. Ніхто не прийшов у цей світ, щоб лягти на жертовний вівтар. І життя людині дано не для того, щоб приносити його в жертву.
Нескладно втратити себе, нескладно розчинити себе в іншому, в чиємусь іншому житті, в чиємусь іншому світі, в чиїйсь іншій реальності. Нескладно навіть цього вимагати і бажати.
Знайти себе - важко. Тільки ми можемо визначати та допускати міру використання себе. Адже, надмірно жертвуючи собою, ви автоматично не додаєте собі (а може, комусь, хто в цього дуже потребує)… І на якомусь іншому відрізку вашого життя вам бракне зовсім трішки - саме тих даремно витрачених сил.
Будь-які відносини продуктивні, коли в них є взаємодія та віддача. Це танець в парі. Але якщо ви почали відтоптувати одне одному ноги до болю й крові, потрібно припинити цей танець і, залікувавши рани, почати новий красивий танець, можливо, з новим партнером. І так в будь-яких взаєминах – партнерських, сімейних, робочих.
Вчіться йти вчасно під час різних ситуацій чи обставин у своєму житті. Ви завжди знаєте коли цей момент: довіряйте собі, не вмовляйте себе, не обманюйте себе та не обманюйте інших.
Немає поганих людей, як би нам не хотілося про це посперечатися. Є люди, які відрізняються від нас. Бо істинний сенс цього священнодійства під сакральною назвою «життя» нам невідомий, але ним наповнене абсолютно все, що всередині й зовні, за межею нашого розуміння і в її межах. І немає іншої відповідальності, окрім як перед собою та один одним, але в першу чергу - перед собою.
Все, що відбувається в нашому житті, все, що відбувається довкола нас і на далеких Галапагоських островах Еквадору, відбувається з нашого дозволу. Ми дозволяємо нашому життю бути таким, яке воно є. Ми дозволяємо переважати сірим відтінкам у нашому житті, ми дозволяємо собі всього боятися, ми дозволяємо собі бути аутсайдерами в своєму власному житті.
Озирніться, можливо, прийшов час піти від цього. Неймовірно важко кинути все те, що пережило себе, і піти. Йти важко, але йти вчасно просто необхідно.
Ідіть вчасно від суджень і думок інших. Погляньте на себе. Де точка вашої опори? Адже тільки так ви можете перевернути весь світ. Не шукайте її в інших - її там немає! Як немає щастя в комусь, якщо його немає в вас.
Ідіть вчасно від нав'язливих ілюзій та нав'язаних страхів, але продовжуйте мріяти та пробувати. Не бійтеся помилитися - адже це означає, що ви намагалися. Не бійтеся реакції інших людей, ви все одно не зможете її стовідсотково передбачити, поки не зробите задумане, а якщо зможете - тим більше страх безглуздий. Але у вас буде шанс вчасно піти. Так, саме піти та рухатися далі.
Ми розуміємо, коли у нас чогось немає, що нам хотілося б мати, коли нам чогось не дали, а ми дуже чекали. Але ми ніколи не замислюємося про те, від чого нас вберегли, не давши нам бажане саме зараз.
Істина проста: все приходить вчасно, навіть дива. Тому йдіть вчасно, не затримуйте нікого. Тому що якщо ви затримуєтеся, сценарій життя вже переписується і для інших людей.
Тетяна Варуха
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
