Кабмін-камікадзе. Що повинен зробити Зеленський

 — Світові фінансові ринки падають.

 — Сировинні ринки падають (наша економіка експортоорієнтована і експорт — сировинної).

 — У бюджеті діра (і буде рости).

 — Митниця план не виконує.

— Черги інвесторів немає (в минулому році знову $2,5 млрд при необхідних €10 млрд).

 — Рефінансувати борги стає все складніше.

 — Всього виплати в 2020 році $16,4 млрд, пік в 3 кварталі $6,3 млрд.

— З МВФ знову невизначеність.

 — Судова реформа не на порядку денному (посол Німеччини висловилася чіткіше нікуди).

 — Донбас ось-ось впхають в Україну без будь-якої гарантії фінансування його відновлення (на рік потрібно від $3 млрд). А значить, діра бюджету ще більше.

— Енергосистема розбалансована, таких ризиків аварійного відключення давно не було.

На носі девальвація, секвестр бюджету, незадоволені держслужбовці і пенсіонери, місцеві вибори і танці з бубном, щоб задовольнити електорат.

Але більше за все не заздрю Зеленському, бо новий Кабмін, як і попередній — це Кабмін Зеленського. Він же їх наймає і ставить завдання?

Що б я робив на місці Зеленського?

1. Формував б антикризовий Кабмін з досвідчених менеджерів, а не з квотних товаришів, узгоджених з союзниками (як кажуть) менеджерів, для яких важливий не рейтинг, а результат у вигляді ефективної економіки, що зростає. Якщо Кабмін не буде командою — то потоплять і себе, і Офіс президента, і всю країну.

2. Розробив і затвердив 3-х річний антикризовий план, що передбачає заходи зі стимулювання економіки:

 — стимулювання споживання (кредитування, іпотека, створення робочих місць)

 — фінансування інфраструктурних проектів на суму до 10% від ВВП (джерело — бюджет, інвестиції в форматі державно-приватного партнерства, зовнішні та внутрішні кредити)

 — стимулювання імпортозаміщення (кредитні програми, гранти)

 — просування експорту (створення торгово-економічних місій, промо України за кордоном, компенсація частини витрат українських компаній на участь у міжнародних виставках, кредитування експорту)

3. Окрему увагу приділив би підвищенню довіри до юрисдикції, судова реформа — пріоритет № 1. Інвестиційних нянь замінив би на консьєрж-сервіс для всіх інвесторів (а не тільки від 100 млн з незрозумілим функціоналом), та й в принципі, розробив би комплексний план стимулювання, залучення і підтримки інвестицій, замість фрагментарного і взятого зі стелі проекту з інвест-нянями)

4. Але робота з інвесторами неможлива без визначення стратегічних цілей країни. Вони є? Відповідь ви знаєте, знають її й зовнішні інвестори.

Потрібно разом з новим Кабміном і аналітичними центрами в короткий термін узгодити довгострокові стратегічні цілі країни, роль і місце України на європейській та світовій економічній, гуманітарній, соціальній та безпековій карті.

Наступним кроком визначити тактичні кроки для досягнення цих цілей, необхідні ресурси, можливих союзників і партнерів, розробити детально сотню проектів для цього і разом з Кабміном провести roadshow із залучення інвесторів, партнерів, наприклад:

 — США — енергетична безпека, видобуток нафти, газу як для потреб України, так і для поставки в Європу. Створення товарної біржі для Чорноморського регіону, розвиток портової інфраструктури та військово-промислового комплексу (ВПК). Створення R&D центрів у сфері біоінженерії, фармакології, ВПК, космос.

 — Китай — будівництво транспортної інфраструктури (зокрема в межах проекту Один пояс — один шлях): порти, швидкісна залізниця, вантажні авіатермінали, перенесення в Україну виробництва для європейського ринку. Добудова старих і будівництво нових атомних енергоблоків, а також систем накопичення електричної енергії. Будівництво заводів з виробництва електроніки і R&D центрів.

 — Європа — створення умов для локалізації в Україні виробництва для європейського ринку, будівництво транспортної інфраструктури, співпрацю у виробництві аграрної екологічної продукції для європейського ринку.

— Індія — будівництво транспортної інфраструктури Скандинавл-індійського коридору, будівництво медичних R&D і оздоровчих центрів, підприємств легкої, важкої і авіакосмічної промисловості.

 — Туреччина — будівництво доріг і аеропортів.

 — Арабські країни — партнерство у виробництві халяльної продукції.

 — Ізраїль — створення спільних R&D центрів в сфері ВПК, біоінженерії, кібербезпеки

… можна довго продовжувати. Для кожної країни потрібно мати чітке розуміння точок взаємного інтересу і готові прораховані, упаковані проекти. Але це ідеальна картинка.

За фактом якість вирішення антикризових заходів буде залежати від якості найму людей для їх виконання, чіткої постановки завдань, наявності ресурсів, а також здатності контролювати виконання завдань. А з цим у нас зазвичай проблеми (з кожним наведеним пунктом). Цей тиждень буде цікавим. Будемо запасатися або попкорном, або крупою. Дуже не хотілося б крупою.