16 червня 1919 р., після візиту посла УНР графа Михайла Тишкевича до Папи Римського Бенедикта XV Римська Курія (структурний підрозділ [католиц.] – ред.) фактично визнала уряд Директорії УНР. Саме в такому ключі тлумачили і в Італії, і в Україні лист кардинала П'єтро Гаспаррі до Симона Петлюри, де він писав:

"Святий Престіл, визнаючи благородний характер української нації, піднесе свої молитви за її щастя, у твердому переконанні, що право самовизначення, вже визнане для інших народів, які належали до колишньої російської імперії, буде визнане також і для України".

Посольській місії Тишкевича до Риму передували перемовини уряду Центральної Ради, а згодом і Української Держави з Курією. Після приходу до влади гетьмана Павла Скоропадського гетьманський уряд продовжив цю роботу.

Читайте також: Символ великої самотності

Міністр закордонних справ Дмитро Дорошенко та український дипломат у Відні Ян Токаржевський-Карашевич домовлялися про відкриття окремої нунціатури (посольства – ред.) Святого Престолу в Українській державі. У жовтні 1918-го Київ відвідав представник Риму. А з українськими греко- та римокатоликами листувався нунцій на території колишньої імперії Романових Акіле Ратті (майбутній папа Пій ХІ), закликаючи їх сприяти припиненню польсько-української війни.

Наприкінці існування Гетьманату Скоропадського виникла думка призначити графа Михайла Тишкевича послом України в Римі.

Граф Михайло Тишкевич

Після повалення гетьманського режиму уряд очолили соціалісти, і призначення аристократа Тишкевича до Риму викликало питання в нової влади, зокрема у Володимира Винниченка. Питання до соціалістичної влади України були і в Римської Курії, тому на кілька місяців призначення посла до Ватикану відклали. Зрештою кандидатуру Тишкевича підтримали урядовці. У середині травня 1919 р. граф приїхав до Риму.

Зустріч із Папою Бенедиктом XV відбулася 25 травня, тоді посол передав вірчі грамоти. Відкриття посольства супроводжувалося численними проблемами, зокрема, не всі члени делегації змогли отримати італійську візу (Ватикану як окремої держави тоді не існувало).

Бенедикт ХV

А за результатами тієї зустрічі й було написано цитований вище лист кардинала-держсекретаря П. Гаспаррі.

Попри те, що ситуація розвивалася не на користь України, дипмісія УНР в Римі певний час активно працювала.

Папа Бенедикт підтримував українську місію й на Паризькій мирній конференції, де Україну представляв той таки М. Тишкевич (послом у Римі після нього став о. Франц Ксаверій Бонн).

Паризька мирна конференція

Планувалося відкриття нунціатури в Києві. 16 лютого 1920 р. було призначено апостольським візитатором до України о. Джованні Дженоккі, який так і не встиг розпочати свою місію в УНР. Із від'їздом уряду Директорії УНР з території України занепала і місія в Римі.

А 30 березня 2020 року українське посольство у Ватикані підписало Меморіал на ім'я Папи Бенедикта XV. У документі висвітлювались події національно-визвольної боротьби українців в останні роки та наводились приклади репресій проти українців з боку польської влади. Були сподівання домогтись підтримки Ватикану у справі захисту українських інтересів на міжнародній арені.

Попри відсутність незалежності в України досить довго у ХХ ст., Ватикан опікувався українськими католиками обрядів, що опинилися в складі різних держав. Саме за клопотанням Папи Іоанна ХХІІІ було звільнено з радянських таборів предстоятеля УГКЦ митрополита Йосипа Сліпого, який оселився в Римі 1963 р., був засновником Українського католицького університету і Собору святої Софії, учасником ІІ Ватиканського собору та готував УГКЦ до повернення в Україну.

8 лютого 1992 року Ватикан заснував Апостольську нунціатуру в Україні, першим нунцієм став архиєпископ Антоніо Франко. Ініціатором створення посольства став Папа Римський Іван Павло ІІ.

Іван Павло ІІ

23-27 червня 2001 р. Іван Павло ІІ відвідав Україну. Наша держава стала другою на пострадянському просторі, які відвідав Папа. Цей візит сприяв розвитку католицької церкви в Україні. Зокрема, Іван Павло ІІ проголосив блаженними 32 українських католики, відслужив кілька служб, виголосивши проповіді українською мовою, заклав фундамент Українського Католицького Університету в Україні.

Сьогодні католицька церква є однією з потужних християнських спільнот в Україні. Римокатолики мають 943 релігійні громади, діє 7 дієцезій (єпархій). Греко-католики мають 4413 громад, об'єднаних у дві окремі структури – Українську греко-католицьку церкву та Мукачівську греко-католицьку єпархію. Також в Україні існує кілька парафій Вірмено-католицької церкви. Папа Франциск І підтримує Україну як у своїх посланнях, так і в плані матеріальної допомоги нужденним. Українські католицькі ієрархи беруть активну участь у публічному житті, регулярно висловлюються з гострих моральних питань та намагаються вводити християнські принципи до політичного дискурсу.

Підписуйтесь на канал ВАПу у Telegram, на нашу сторінку у Facebook і дізнавайтесь новини першими.