Лише за 4 дні етнопроєкт “Баба Єлька” зібрав 55 тисяч гривень підтримки з 60 тисяч гривень потрібних для видання книги автентичних рецептів “Смачна Кіровоградщина”.
Збір коштів проходить на сайті “Велика ідея”. Парнером проєкту виступає Міжнародний благодійний фонд “Відродження”, він профінансує ще 60 тисяч гривень для видання кулінарної збірки.
Голова ГО “Баба Єлька” Інна Тільнова розповіла “Без купюр”, що про таку підтримку могла тільки мріяти.
“Я про таке обережно мріяла. Це свідчить, що люди спраглі, їм бракує культурного контенту”, – вважає вона.
За її словами, в липні 2018 року учасники етнопроєкту вперше поїхали в першу етнографічну експедицію в село Розсохуватка, що на Кіровоградщині. Їхали з бажанням знайти і записати старовинні автентичні пісні, притаманні нашому краю, проте вже в першій поїздці з’ясувалося, що крім пісень, є ще багато цікавого, не зафіксованого і не опублікованого у відкритому доступі. Це згадки старожилів про дівування, весільні традиції, містичні історії про народну магію, моторошні спогади про Голодомор, розкуркулення, розповіді про сорочки, рушники та прикраси, а ще – розмови про… їжу та страви, які були звичними для наших господинь якихось сто років тому.
За два роки зібрали 570 пісень, майже 600 старовинних речей, світлин, які стали основою етнолабораторії «Баба Єлька», записали десятки усних історій, а ще – близько сотні рецептів, які називають «кулінарними діалектами» Кіровоградщини. Усю інформацію викладають на сторінці проєкту “Баба Єлька” у Facebook та в Youtube.
“Поступово у нашому проекті виокремився особливий напрям – кулінарія, з’явилася сторінка “Смачна Кіровоградщина”. Розпитуючи респондентів про страви, популярні в їхніх сім’ях на початку ХХ століття, ми зрозуміли, що майже нічого не знаємо про кулінарні діалекти рідного краю. Особливий «смак» ще й у тому, як про це розповідають наші респонденти – живою розмовною «сільською» мовою, яка заворожує і повертає в дитинство. Ми вирішили зібрати всі ці спогади під однією обкладинкою. “Це не книга рецептів. Це щось більше, принаймні для нас. Це історія про ідентичність, про особливу регіональну гастрокультуру, спадкоємність. Це історія про рідне. Частину описаних у збірці страв нам пощастило спробувати – це веселокутська картопля на молоці, рівнянські вареники на дріжджах, златопільський капусняк, липнязька вертута, ковбаса з Великих Троянів, хайнівський квасяний борщ, маловисківські гречаники, коробчинська перепічка…”, – розповіла Інна.
Частина рецептів проілюстрована світлинами Олександра Майорова та Майкла Ендрюса – це фотографи проєкту «Баба Єлька», які проїхали з її учасниками сотні кілометрів Кіровоградщиною, показавши її світу крізь об’єктиви своїх камер.
Відчути справжність кожного слова в цій книзі допоможуть QR-коди, що ведуть до монологів наших респондентів.
“Це не стандартна кулінарна книга. Це уривки з експедицій, розшифровані диктофонні записи, набрані на комп’ютері записи із зошитів та листів. Наприклад, окрема експедиція була присвячена поїздці у майже зникле село Хайнівку, де одна з двох останніх жителів – Тетяна Андріївна Чумаченко 1939 р.н. вчила нас випікати хліб у печі… Ми поїхали в це село на світанку, а поверталися на заході, привізши до Кропивницького по теплій паляниці”, – веде далі Інна Тільнова.
Наразі колектив “Баби Єльки” працює над перекладом усіх текстів англійською мовою, розробив дизайн книги і почав роботу над макетом.
Партнером проєкту є редакція “Нової газети”, яка бере на себе оплату подарунків для тих, хто зробив внески та роботу літературного редактора. Перекладачами стали волонтери – члени проєкту “Баба Єлька” Світлана Листюк та Майкл Ендрюс.
Дзьобак Володимир
РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ
