ВСЕ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ…
Більшість в Україні думає, що конфлікт Порошенка з Коломойським вичерпався.
Контроль в останнього над Укртранснафтою відібрали, за погані слова перед журналістом губернатор Дніпропетровщини отримав догану, президент показав ХТО ТУТ хазяїн, і все. Треба зовсім не знати Ігоря Валерійовича, щоб так думати.
Насправді, проблема значно масштабніша. Для подальшого поступального розвитку країни потрібно в рази зменшити політичний вплив олігархів. Але не війна з ними! А позбавлення їх можливості здійснювати політичну корупцію у тих розмірах, які були ще донедавна.
Адже майже всі свої статки українські олігархи здобули, насамперед, завдяки політичному впливу, який потім конвертували у конкретні економічні активи. За рахунок нових підприємств отримували додатковий прибуток і знову вкладали в політику, яка приносила ще більше нових приватизованих смачненьких АО, ЛТД і т.п. Або ж олігархам просто «дарували» контроль над державними підприємствами, а то й цілими галузями.
Отака-то була розкручена "спіралька" Ахметових, Фірташей, Пінчуків та інших некоронованих князів української дійсності і «смуток» для держави.
Тому об’єктивно просто необхідно "рівновіддалити" ВСІХ олігархів від політичного впливу на прийняття стратегічних рішень у державі. Потрібно перетворити їх на людей зі статусом «дуже багаті, але позбавлені влади»!
Та паралельно із намаганням суспільства провести антиолігархічні перетворення в Україні відбувається міжолігархічна війна – за право стати ГОЛОВНИМ ОЛІГАРХОМ (як Ахметов при януковичу).
Звичайно, потрібно ще сказати, що експерти поділили наших некоронованих князів на проукраїнських (як Коломойський), нейтральних (як Пінчук і Ярославський) та антиукраїнських (як Ахметов і Фірташ).
І досить дивною та підозрілою виглядає поведінка нинішньої влади. Почати з Коломойського – а не з Укртелекому і Ахметова, наприклад?! Адже саме Рінат Леонідович при януковичу найбільше приватизував найцікавих підприємств. І, м’яко кажучи, як відомо обізнаним людям, – не завжди у відповідності з чинним законодавством. Та й суми від заниження вартості об’єктів приватизації – не 1,8 млрд.грн, а ДЕСЯТКИ МЛРД!
У суспільства може скластися думка про змову нинішньої влади із Ахметовим, Фірташем і Пінчуком проти Коломойського.
Ми, звичайно ж, не віримо, але дії… "Судіть не по словах, а по діях їх", – сказано у ВІЧНІЙ книзі!
Не буду згадувати про вплив Коломойського на 150-180 нардепів, про заслуги зі стабілізації ситуації у Дніпропетровській та деяких сусідніх областях (та й не сусідніх, як от Одеса), про формування перших добровольчих батальйонів. Заслуга Коломойського є, і це беззаперечно! Але необхідність і його позбавити політичного впливу на прийняття стратегічних рішень також не заперечується.
Питання полягає у черговості показового політично-олігархічного шмагання: навіщо, знаючи особливості характеру Ігоря Валерійовича, робити це в ТАКІЙ формі, і в першу чергу? Чи не краще було б для початку використати його як союзника проти інших олігархів: спочатку проти "антиукраїнських", потім - нейтральних – а вже потім і його делікатно позбавити "зайвих" олігархічних повноважень?
Це питання до нинішньої влади залишається відкритим. Знаю лише одне: теперішні "розборки" такого рівня – однозначно на руку володі капутіну.
