Колонка автора:

Що таке перерозподіл праці, легально реалізованої в економіці

Економіка України страждає значним, системним перекосом у сфері державного регулювання функціонування найманої праці. Для виплати кожної гривні заробітної плати роботодавець повинен врахувати в ціні товару, або послуги ще й податкові та соціальні зобов’язання, які слід виконати у зв’язку з її виплатою на руки в очищеному вигляді.

Тобто, для виплати найманому працівникові однієї гривні чистої зарплати її слід врахувати як (1/0,8)*1,40*1,2)=2,10 гривень.

Ця послідовність є ілюстрацією коефіцієнтного ряду зміни вартості однієї гривні оплати легальної праці, яку роботодавець “закладає” в ціну.
Тут “1″ – легальна (“неконвертована”) гривня оплати праці, яка повинна потрапити в кишеню найманого працівника і яка забезпечить його платоспроможний попит. Для кожного працівника, навіть однієї кваліфікації ба, навіть – на одному і тому ж підприємстві, вона може бути різною за величиною і тому індивідуально сприймається як певна цілісність. Тобто “1″. До того ж, змісту вона набуває лише в момент реалізації.

Діленням її на “0,8″ ми закладаємо збільшення її вартості в ціні товару (послуги) на 20%, де 15% – податок з доходів фізичних осіб, 5% – округлено інші утримання з зарплати у “персоніфіковані” частини фондів соціального страхування.

Результатом цієї операції є оцінкова величина зарплати, нарахованої роботодавцем в “наряд” чи у відомість оплати праці . Коефіцієнт “1,40″ – оцінкове збільшення нарахованої зарплати на суму нарахувань у солідарні системи Пенсійного фонду та інших соціального страхування.

Таким чином виходимо на “собівартість праці” для роботодавця. Коефіцієнт “1,2″ збільшує цю “собівартість” на 20% ПДВ, щоб вийти на відпускну вартість тієї частини загальної вартості товарів (послуг), яка пов’язана з виплатою заробітної плати роботодавцем. Таким чином, щоб виплатити на руки 1 гривню заробітної плати, роботодавець повинен врахувати її в ціні товару, або послуги щонайменше як 2,10 гривні. Результатом виконання послідовності операцій вказаного виразу є отримання суми вартостей легальної праці та податків і внесків. Різниця 2,10-1,0= 1,10 (грн.) показує сукупну вартість лише податків і внесків.

Цей вираз правильний для всіх рівнів заробітної плати, яка не перевищує встановленого максимуму заробітної плати, на яку нараховуються внески до фондів соціального страхування. До того часу, поки середня заробітна плата по Україні не досягла граничної для цих нарахувань величини, вказаним виразом описується статистично значуща величина заробітної плати, яка підпадає під перерозподіл через податки та соціально-пенсійні внески.

Проте, виплатою заробітної плати у грошовій формі цикл відтворення праці не завершується. Це вібувається шляхом споживання працівниками необхідних їм товарів та послуг. При цьому, коли згадана гривня легальної, вже “очищеної” зарплати вийде на ринок споживання, то з неї через механізм ПДВ держава вилучить ще 17 копійок.

Отже, сума податків та соціальних внесків зросте на 17 копійок і складе 1,1+0,17=1,27 грн., а платоздатність на цю суму зменшиться і складе 0,83 грн.

І це лише на базовому рівні, не враховуючи акцизів, митних зборів і різних інших податків! Тобто, людина, яка не п’є, не курить, не купує предметів розкоші і навіть не їздить на транспорті, все одно не має шансів “доробитися” своєю легальною найманою працею.

Вказане співвідношення формується, зокрема, під впливом нарахувань внесків у соціальні фонди – перш за все – у Пенсійний, від заробітної плати найманих працівників.

Особливістю цього способу нарахування внесків є те, що, якщо працівник до пенсії не доживе, або недовго нею покористується, то ці кошти для його родини будуть втрачені, а майбутню вартість цих активів родина втрачає гарантовано за будь-яких обставин.

Це є усуспільненням третини результатів праці особи, а точніше – “загальним казаном”, в який потрапляє третина свідомого життя і праці майже кожного з громадян України.

Вказане вище співвідношення виставляє легальну найману працю, як економічний ресурс, за межі економічної доцільності, оскільки витримати його в легальному полі є неможливим.

Легальна наймана праця не лише не створює достатніх фінансових джерел для обслуговування поточних зобов’язань, а й вимагає для цього наявності сторонніх джерел фінансування.

Володимир Щербина,
м. Львів,
Товариство «Мале Коло»

Щербина Володимир

загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?