Що найбільше впливає на наше щастя?

Які чинники мають вирішальне значення для добробуту?

У Мене є два товариша, Сет і Майкл, і один з них набагато щасливіший за іншого. 

Сет хронічно нещасливий. Він часто похмурий, часто дратівливий, а часом у відчаї, хоча він ніколи не був у клінічній депресії. На відміну від нього, Майкл - надзвичайно щаслива людина. Хоча у нього інколи трапляються моменти смутку і періодично стрес, та йому вдається знайти радощі в житті, і він цілком задоволений перебігом його життя. Щоб зрозуміти, чому ці два чоловіки настільки різні, розповім трохи про них. 

Їм обом більше 40-ка років, і вони зробили успішну кар'єру. Майкл - професор психології у престижному вузі, який має здібних студентів, достатньо незалежний у своїй роботі та має багато можливостей для подорожей. Його наукова програма була успішною, привернула увагу з усіх усюд США. Сет - заступник прокурора в невеликому, але гарному місті відразу біля Тихого океану. Він спеціалізується на вирішенні непорозумінь між орендодавцями-орендарями та на інших цивільних справах, і його успіх, як представника у суді, навіть був приводом для епізодичних виступів у ЗМІ, у яких його попросили висловитись щодо останніх справ. Він отримує задоволення від того, що він робить.

Обидва мають дружні сім'ї. Сет одружений з Еллісон, яку він зустрів під час академічної відпустки у Нідерландах, і вони мають 5-річних хлопчиків-близнюків. Майкл одружився на Холі. Вони почали зустрічатися в школі права, і зараз мають хлопчика (віком 6) і дівчинку (віком 3). 

Обидва чоловіки володіють будинками на околиці великих обласних міст, на віддалі близько півгодини їзди від міста, та свої робочі місця.

Так чому ж Майкл щасливіший за Сета? Йому просто пощастило народитися в момент кращого положення сонця на горизонті? Або він більш везучий у зв'язку з подіями та обставинами його життя? 

Знаючи їх, мені було б важко заявити, що життєва ситуація в одного, очевидно, перевершує іншого. Загалом, кожен, схоже, має хорошу роботу, дружину, дітей, дім та авто. Крім того, наукові дослідження показали, що благополуччя, міцне здоров'я і фізична привабливість лише мінімально пов'язані із загальним почуттям щастя. Наприклад, дослідження Ед Дінер з Університету штату Іллінойс продемонструвало, що найбагатші американці, які заробляють більше $10 млн на рік, засвідчують  лише трохи більший рівень особистого щастя, у порівнянні з тими, хто працює на них. Так, навіть якщо Сет мав би менше життєвого статку, ця різниця не призвела б до гострого нещастя.

Як на рахунок генетики? Дослідження, присвячене розвитку, проведене за участі одно- та двояйцевих близнюків, говорить про те, що кожна людина народжується з певною встановленою часткою щастя, мається на увазі база або потенціал для щастя, якого він або вона знову досягне, навіть після невдач чи перемог. Відправна точка для щастя подібна до відправної точки для ваги. Деякі люди наділені худою вдачею. Навіть коли вони не дуже намагаються, вони легко зберігають свою вагу. На відміну від них, інші змушені працювати надзвичайно важко, щоб утримати свою вагу на бажаному рівні, і як тільки вони навіть трішки відходять, позначка ваги повзе назад. Так Майкл може просто мав вищу відправну точку для щастя, підвищений потенціал для добробуту. Він не повинен працювати на цим, він просто щасливий. 

Отже, якщо Майклове щастя співвідносне із вдачею, що залишається робити Сетові?  Ми всі приречені виконувати розпорядження наших генів?

Відповідь - ні. Я експериментальний соціальний психолог, який провів перше контрольоване експериментальне дослідження, аби збільшити і підтримувати рівень щастя людини й надалі, вище її початкової відправної точки. У найширшому сенсі це дослідження припускає, що стале щастя досяжне незалежно від генетики, якщо людина готова працювати на цим. Подібно довгостроковому схудненню та фітнесу, щоб стати щасливішим на довгий період, слід постійно вносити певні зміни, що вимагають приділення зусиль та щоденних зобов'язань у житті. 

Двоє моїх колег Кен Шелдон з університету Міссурі та Девід Шкейд з каліфорнійського університету в Сан-Дієго і я розробили теорію, що описує найбільш важливі фактори, що визначають рівень щастя. (Ця теорія лежить у самому серці моєї книга, як щастя.) У висновках  ми стверджуємо, що відправна точка визначає лише 50% щастя, в той час як лише 10% можна віднести до відмінностей життєвих обставин, тобто, чи люди багаті чи бідні, здорові або хворі, одружені або розлучені тощо. Це залишає вражаючі 40% нашого потенціалу щастя в межах нашої влади, що означає, що Сет може бути набагато щасливішим, а  Майкл міг би бути ще щасливішим.

Переклад з англійської.

Здійснив Роман Олійник, директор відділу з міжнародних відносин.