загрузка...
Блоги
Дзьобак Володимир Дзьобак Володимир РОЗДУМИ ПРО НАДВАЖЛИВЕ або ЧОМУ НАШІ ОЛІГАРХИ СТАЛИ МОГИЛЬЩИКАМИ НИНІШНЬОЇ УКРАЇНИ

Головним інструментом нинішніх олігархів є безправний люмпен, який живе на подачках від держави, на грані фізичного виживання. Ось чому значна частина пенсіонерів є найкращим їх електоратом, який і допомагає часто приводити до влади їх ставлеників. Для малого і середнього бізнесу сьогодні закриті економічні ліфти у цілих галузях економіки, бо з кожним роком сфери зацікавленості олігархії збільшуються, перекриваючи кисень усім іншим.

Всі блоги
Колонка автора
Всі колонки авторів
Петиції ВАП
ВИМАГАЄМО ІНДЕКСАЦІЇ НАШИХ ПЕНСІЙ!!!
2 Подробиці Подати пропозицію
Опитування
Чи дотримуєтесь Ви правил карантину?

Історія паломництва: 65-річний пенсіонер два місяці їхав на Святу Гору на велосипеді з Мінська

Збільшити шрифт Зменшити шрифт
Надіслати
Друкувати

65-річний житель Новосибірська Юрій Кочуров став першим велопаломником, який приїхав на Святу Гору на велосипеді з Мінська. Пенсіонер подорожував, не поспішаючи, по дорозі відвідуючи храми і святині. Шлях до Афону зайняв у велопаломника два місяці і завершився таїнством Причастя на вершині Святої Гори.

Юрій Кочуров народився на Уралі, а живе у Новосибірську. Вперше на велосипед сів десять років тому, і з тих пір постійно подорожує. У минулому році пенсіонер здійснив своє перше паломництво по святих місцях із Москви до Бреста. Всю дорогу Юрій Валентинович проїхав з іконою Божої Матері, зупиняючись на нічліг у добрих людей.

Під час своєї першої подорожі велопаломник зупинився на кілька днів у мінському приході ікони Божої Матері "Всіх скорботних Радість". Саме там він почув розповіді про дивовижне місце Благодаті, Святу Гору Афон, і відразу ж загорівся бажанням поїхати туди.

Підготовка до паломництва зайняла цілий рік. Юрій Валентинович довго обговорював свою подорож з бувалими паломниками на Афон, і, зрештою, вирушив у дорогу. 65-річний Юрій Валерійович проїжджав у день приблизно 80 кілометрів на велосипеді.

«На підйомі їхав зі швидкістю 7-10 км/год., якщо рівна дорога, то і 10-20 км/год. проїжджав. Якщо точно знав маршрут, теж швидше виходило», - розповів Юрій Валентинович.

Маршрут велопаломник склав таким чином, щоб поклонитися головним святиням тих місць, через які проїжджав: Несвіж-Брест-Люблін-Майданек-Краків. У Кракові Юрій Кочуров зробив зупинку на кілька днів, щоб відвідати табір смерті Освенцим і поставити свічку за упокій душ тисяч невинно вбитих тут людей.

«Під час подорожі ночував, де доведеться: і в готелі, і на вулиці, але в більшості випадків - у місцевих жителів. Люди постійно допомагали. Прихистили поляки, погодували, і ще дали з собою в дорогу,- розповідає велопаломник Юрій Кочуров. Одна пані дала мені сир, хліб і 10 злотих. Білорус з Барановичів дав мені на дорогу 10 доларів. Поляки ввечері погодували. Співав їм пісні. Пані дала ще 10 євро і подарувала збірку своїх віршів з автографом», - розповідає велопаломник.

Потім  Юрій Леонідович дістався до Словаччини, далі проїхав всю Угорщину. У цих країнах велопаломника зустрічали щиро і радо. Від Ніша до Салонік пенсіонер проїхав 200 км за день, побивши особистий рекорд. З Божою допомогою велопаломник приїхав на Святу Гору і сподобився сповідатися і причаститися Святих Христових Тайн на вершині Афону.

Джерело:
До списку новин